Календар медицини

80 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Валерія Миколайовича Короткого (1937)

Хірург, доктор медичних наук (1984), професор (1986), Заслужений діяч науки та техніки України (1999), лауреат Державної премії України (1986), завідувач кафедри хірургії № 1 (1985-2006), професор кафедри (з 2006 р.).

Закінчив Чернівецький медичний інститут (1961). Учень О.О. Шалімова. Працював лікарем-хірургом у районних лікарнях Тернопільської та Черні­вецької областей. У 1964-1967 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі торакальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів: від 1967 р. – асистент, з 1975 р. – доцент, від 1985 р. – завідувач кафедри госпітальної хірургії № 1, з 2006 р. – професор кафедри у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця.

Наукові дослідження в галузі хірургічної гастроентерології. Розробляє методи мініінвазивних лапароскопічних оперативних втручань при захворюваннях органів черевної порожнини. Обґрунтував тактику хірургічного лікування портальної гіпертензії, хронічного панкреатиту, гострого та хронічного холециститу, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, раку підшлункової залози, травм селезінки, патологій біліарного тракту.

Наукові праці: “Хирургическое лечение и профилактика осложнений цирроза печени” (1988); “Невідкладна медична допомога” (2006); “Хірургічне лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки” (2008).

155 років від дня народження гінеколога, доктора медицини, професора Георгія Георгійовича Брюно (1862-1919)

Акушер-гінеколог, доктор медицини (1898), професор (1917), керівник Київської акушерсько-гінекологічної клініки (1913-1919). Один з організаторів боротьби зі злоякісними утвореннями, керівник Товариства охорони материнства та дитинства в Україні.

Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира. У 1894 р. брав активну участь у боротьбі з епідемією холери на території України. Одним з перших ініціював організаційні заходи щодо профілактики злоякісних новоутворень. Безкоштовно працював у декількох лікарнях Києва, застосовуючи диспансерний метод огляду та лікування. У 1913-1919 рр. очолював акушерсько-гінекологічну клініку Університету св. Володимира.

Уперше в Україні зробив операцію розширеної екстирпації матки за Вертгаймом при ураженні шийки матки раком. Під час лапаротомій широко застосовував спинномозкову анестезію. Трагічно загинув від вибуху бомби.

Наукові праці: “Желчь как важный пищеварительный агент” (1898); “Положение гинекологии среди других дисциплин медицины” (1911); “275 чревосечений (Из Киев. акушер.-гинекол. клиники)” (1914).

125 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора Михайла Сергійовича Спірова (1892-1973)

Анатом, доктор медичних наук (1937), професор (1932), завідувач кафедри нормальної анатомії Київського медичного інституту (1930-1971), науковий консультант кафедри (1971-1973).

У 1917 р. закінчив медичний факультет Московського університету. Працював помічником прозектора анатомії Вищої Московської медичної школи. Учень В.Н. Тонкова. У 1930 р. Вчена рада Київського медичного інституту обрала М.С. Спірова завідувачем кафедри нормальної анатомії.

Праці присвячено дослідженню лімфатичної системи, вивченню будівлі центральної нервової системи людини, питанням тератології, методики викладання й історії анатомії. Створив велику школу лімфології, серед його учнів такі відомі дослідники, як А.І. Свиридов, О.О. Сушко, Л.В. Чернишенко, І.А. Кавуненко та ін. У судовій медицині застосовується пошарове дослідження м’яких тканин шиї за “методом Спірова”, з виділенням блукаючих нервів, їх утворень і сонної артерії. Дослідник і популярізатор наукової спадщини М.І. Пирогова.

Наукові праці: “Посібник із препарування м’язів, зв’язок, судин і нервів людини” (1954); “Класифікація лімфатичних вузлів черевної порожнини людини” (1959); “Лімфатичні судини органів дихання” (1961); “Київська анатомічна школа” (1965).

70 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Ольги Миколаївни Гиріної (1947)

Терапевт, доктор медичних наук (1996), професор (2001), завідувачка кафедри поліклінічної підготовки та сімейної медицини (2003-2008), завідувачка кафедри загальної практики (сімейної медицини) (2008-2014) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Закінчила Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця в 1974 р.

У 1975-1979 рр. працювала лікарем у кардіологічному відділенні лікарні №1 IV ДУ МОЗ УРСР, у 1979-1991 рр. – дільничним терапевтом у спеціальній поліклініці IV ДУ МОЗ УРСР, з 1991 р. – в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, пройшовши шлях від асистента кафедри госпітальної терапії № 1 до завідувачки кафедри загальної практики (сімейної медицини).

Автор 8 підручників і монографій, 15 винаходів і патентів, 1 навчальної програми підготовки лікарів загальної практики (сімейної медицини) в Україні. Член асоціації сімейних лікарів України та Європейської асоціації лікарів загальної практики, редакційної колегії журналу “Сімейна медицина”. Вивчала питання клінічної та профілактичної кардіології і сімейної медицини, брала участь у розробленні концепції та програми розвитку сімейної медицини в Україні.

95 років від дня народження топографоанатома, доктора медичних наук, професора Костянтина Івановича Кульчицького (1922-1997)

Топографо­анатом і хірург, доктор медичних наук (1961), професор (1964), завідувач ка­федри оперативної хірургії і топогра­фічної анатомії (1963-1995), Заслуже­ний діяч науки УРСР (1981), лауреат Державної премії УРСР (1983), Премії імені О.О. Богомольця (1986).

Закінчив Київський медичний ін­ститут (1944). Учень С.Т. Новицького та Б.А. Долго-Сабурова. У 1962 р. захи­стив докторську дисертацію “Кровеносные сосуды и нервные аппараты сердца в условиях зкспериментальной патологии”.

Автор понад 250 наукових праць, зокрема 9 монографій. Основний напрям досліджень – кровопостачання й іннервація органів грудної та черевної порожнини в нормі, при патології та в експерименті, створення та вивчення біологічних моделей різних патологіч­них станів, можливості їхньої хірургіч­ної корекції. Під його керівництвом захищено 38 дисертацій, зокрема 6 док­торських.

Нагороджений орденом “Знак По­шани” та медалями.

Наукові праці: “Коронарное кровообращение и зксиериментальный инфаркт миокарда” (1962); “Н.И. Пирогов в усадьбе Вишня” (1981); “Сравнительная анатомия и зволюция кровеносных сосудов сердца” (1985); “Клапаны серд­ца” (1990).

180 років від дня народження лікаря-гінеколога, доктора медицини, лікаря-директора Київської міської лікарні Цісаревича Олександра Олексія Семеновича Лєскова (1837-1909)

Відомий київський акушер-гінеколог, лікар-епідеміолог, доктор медицини, директор Київської міської лікарні Цісаревича Олександра (1893-1898). Голова Київської санітарної комісії. Брат письменника Миколи Лєскова.

У 1859 р. закінчив Київський університет, де й працював від 1861 р. в акушерській клініці (склав детальний статистичний звіт про її стан за 1854–1864 рр., зробивши значний внесок у становлення міської медичної статистики). Очолював Київську міську виконавчу санітарну комісію (керував заходами з попередження інфекційних хвороб, підготував ґрунтовний звіт про санітарний стан Києва), Маріїнський дитячий притулок (у 1894 р. звернувся до міської управи з проханням збудувати додаткове приміщення для хворих на інфекційні хвороби та ухвалити деякі зміни в статуті лікарні, завдяки чому в 1901 р. було зведено споруду на 70 ліжок для дітей, у 1909 р. змінено статут з ме­­тою покращення умов праці). Санітарний лікар Києва (від 1880 р.). Член правління (1861), секретар Товариства київських лікарів, член Протидифтерійної комісії при цьому товаристві (1887), член Комісії з розроблення проекту вдосконалення нагляду за проституцією в місті (1908). Вивчав санітарно-гігієнічний стан київських шкіл.