Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
60 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук Сергія Орестовича Іванюти (1957)
Акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1992). Закінчив Київський медичний інститут (1980). Працював лікарем. Від 1983 р. – в Національному медичному університеті: від 2000 – професор кафедри акушерства та гінекології № 3. Наукові дослідження присвячені післяпологовим гнійно-запальним захворюванням, екстрагенітальній патології та вагітності, передчасним пологам, запальним захворюванням жіночих статевих органів, діагностиці та лікуванню жіночої неплідності.
Наукові праці: “Нетрадиційні методи лікування в акушерстві і гінекології” (1996); “Ендометріоз як причина жіночої неплідності” (1997); “Неплідність у шлюбі (здобутки та перспективи)” (2005); “Кесарів розтин – показання і особливості проведення операції на сучасному етапі” (2009).
175 років від дня народження патофізіолога, доктора медицини Миколи Сергійовича Афанасьєва (1842-1878)
У 1866 р. закінчив медичний факультет Харківського університету. Працював лаборантом лабораторії медичної хімії університету. Згодом зайнявся вивченням нормальної та патологічної гістології. У 1869 р. захистив докторську дисертацію “О начале лимфатических сосудов в серозных оболочках”. У 1870-1878 рр. – доцент кафедри загальної патології Університету св. Володимира. Під час російсько-турецької війни (1877-1878) працював ординатором у Київському військовому госпіталі (1877). Виконуючи свої службові обов’язки в госпіталі, захворів на висипний тиф і передчасно помер. У 1879 р. на пам’ять про нього на медичному факультеті Університету св. Володимира було засновано стипендію його імені.
Наукові праці: “О начале лимфатических сосудов в серозных оболочках” (1869); “Welcher Bestandteil des Erstickungsblutes vermag den difundierbaren Sauerstoff zu binden” (1872).
170 років від дня народження лікаря-офтальмолога, доктора медицини, ординарного професора Андрія Васильовича Ходіна (1847-1905)
Закінчив С.-Петерб. МХА (1871). У 1873 р. захистив дисертацію “К вопросу о точке вращения в глазах различной рефракции”. Основні наукові праці присвячені кольоро- та світловідчуттю, фізіології очних м’язів і різноманітним клінічним проблемам. Був автором перших оригінальних підручників з офтальмології, виданих в Росії, засновником і першим редактором (1884-1904) офтальмологічного періодичного видання “Вестник офтальмології”. Був обраний почесним членом Університету св. Володимира. Засновник київської школи офтальмологів.
Наукові праці: “Офтальмоскопия и ее применение в офтальмологии и общей медицине с офтальмоскопическим атласом” (1880); “Курс глазных операций” (1899).
80 років від дня народження імунолога, онколога, доктора медичних наук, професора Юрія Якимовича Гриневича (1937)
Лікар-онкоімунолог, доктор медичних наук (1983), професор (1986), заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Закінчив Київський медичний інститут (1960). Працював у Київському НДІ клінічної медицини (нині Інститут кардіології АМНУ, 1961-1970); Київському НДІ отоларингології (1970-1974); від 1974 р. – в Інституті онкології АМНУ (м. Київ). Досліджує механізми формування протипухлинної резистентності при добро- та злоякісних новоутвореннях. Розробляє та впроваджує методи імунотерапії в онкології.
Наукові праці: “Основы клинической иммунологии опухолей” (1986); “Структура тимуса и дифференцировка Т-лимфоцитов” (1991); “Иммунотропные препараты” (1994); “Гестационная трофобластическая болезнь” (1999); “Дендритные клетки и перспективы их использования в иммунотерапии больных со злокачественными новообразованиями” (2003); “Эффективность повышения противоопухолевой резистентности организма под влиянием вакцины на основе дендритных клеток в зависимости от способа ее введения” (2005).
115 років від дня народження педіатра, доктора медичних наук, професора Рахіль Юліївни Кольнер (1902-1996)
Лікар-педіатр, доктор медичних наук (1951), професор (1951). Закінчила Харківський медичний інститут (1925), де відтоді й працювала: декан педіатричного факультету (1930-1932), завідуюча кафедри гігієни молодшого дитинства (від 1932). Від 1934 р. – в Київському медичному інституті: декан педіатричного факультету (1935-1936), завідуюча (1949-1971), професор-консультант (1971-1973) кафедри педіатрії; завідуюча відділу ясел Народного комісаріату охорони здоров’я СРСР, водночас – у Центральному інституті охорони материнства і дитинства (Москва, 1937-1939); у 2-му Московському медичному інституті (1939-1949). Наукові дослідження були присвячені діагностиці, клініці та лікуванню захворювань печінки та крові в дітей.
Наукові праці: “Запалення легень у дітей раннього віку” (1952); “Болезнь Боткина у детей” (1965); “Застосування аурантину при опухових захворюваннях у дітей” (1968); “Роль болезни Боткина в формировании хронических гепатитов и цирроза печени у детей” (1970); “Харчування дітей при захворюваннях печінки та жовчних шляхів” (1975).
80 років від дня народження лікаря-нейрохірурга Роксани Сергіївни Сомової (1937)
Нейрохірург, лікар-нейрохірург 1-го нейрохірургічного відділення Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги (з 1977).