Календар медицини

95 років від дня народження педіатра, доктора медичних наук, професора Віри Дмитрівни Чеботарьової (1922)

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб, декан педіатричного факультету Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1966-1976, 1984-1990), заслужений працівник народної освіти України. У 1951 р. закінчила Київський медичний інститут. Автор понад 150 наукових праць (14 видані за кордоном), 3-х монографій, 3-х підручників і багатьох розділів у підручниках і посібниках, 5 методичних рекомендацій і 3-х винаходів. Наукові пошуки та досягнення стосуються актуальних проблем педіатрії: вивчення різних проблем дитячої пульмонології, кардіоревматології, стану імунної системи та процесу гемокоагуляції при різних захворюваннях у дітей, а також питань дитячої нефрології. У 1995 р. її було обрано членом Міжнародної асоціації дитячих нефрологів. Суттєвий внесок зробила в удосконалення методів лікування пневмонії, в розуміння сутності патогенезу ревматизму та розробку раціональних методів його лікування та профілактики. Нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради, значком “Відмінник охорони здоров’я” та медалями.

70 років від дня народження анестезіолога та реаніматолога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Володимира Ілліча Чернія (1947)

Член-кореспондент НАМН України (2003), доктор медичних наук (1990), професор (1992), завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів факультету післядипломної освіти Донецького національного медичного університету (з 1998), лікар вищої категорії, проректор з науково-педагогічної роботи (з 2003), науковий керівник центру анестезіології та інтенсивної терапії ДОКТМО.

Основні напрями наукової діяльності: вивчення основних аспектів патогенезу критичних станів і розробка методів лікування хворих, які переносять критичні стани різної етіології, вивчення проблем діагностики та лікування постреанімаційних енцефалопатій і набряку-набухання головного мозку, порушень мозкового кровообігу та травматичної хвороби головного мозку.

Автор 895 наукових праць, зокрема 22 монографій, 10 винаходів і 16 патентів.

Наукові праці: “Диагностика и лечение отека и набухания головного мозга” (1997); “Острая церебральная недостаточность” (2001); “Головной мозг при терминальном состоянии” (2000); “Эфферентная терапия. Фильтрационный плазмаферез” (2003); “Анестезиология” (2004); “Патофизиология, диагностика и интенсивная терапия тяжелой черепно-мозговой травмы” (2004); “Антибактериальная терапия в медицине критических состояний” (2005); “Алгоритм диагностики реактивности ЦНС методами искусственного интеллекта” (2005); “Профилактика и интенсивная терапия острых отравлений у детей и подростков” (2006); “Острая церебральная недостаточность” (2007); “Рациональная нейропротекция” (2009); “Алгоритм диагностики и интенсивной терапии внутричерепной гипертензии при полиэтиологическом поражении центральной нервной системы методами искусственного интеллекта” (2009); “Фульминантная печеночная недостаточность” (2010); “Антибактериальная терапия в медицине критических состояний” (2010); “Хронічний больовий синдром в онкологічних хворих” (2010).

125 років від дня народження інфекціоніста, доктора медичних наук, професора Григорія Гнатовича Хоменка (1892-?)

Закінчив медичний факультет Київського медичного інституту (1923). Працював клінічним ординатором кафедри факультетської терапії (1924-1926); асистентом (1926-1936), доцентом (1936-1941, 1945-1946) кафедри інфекційних хвороб Київського медичного інституту; епідеміологом-інфекціоністом діючої армії (1941-1945); завідувачем кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного інституту (1946-1951); заступником директора Київського НДІ інфекційних хвороб АМН СРСР (1951).

Доцент (1936), доктор медичних наук (1939), професор (1947).

Напрями наукових досліджень: диференційна діагностика, клініка та лікування бацилярної дизентерії, дифтерії, скарлатини.

На час роботи у Львові автор близько 20 наукових праць, серед них монографія.

Основні праці: “Ферменти крові при інфекційних захворюваннях” (1928); “До клінічного значення кольорових реакцій сечі при інфекційних недугах” (1929); “Бактеріофаготерапія дизентерії” (1934); “Лечение бациллярной дизентерии” (1938); “Лікування бацилярної дизентерії переливанням свіжої цитратної крові та антидизентерійною сироваткою” (1940); “Лікування бацилярної дизентерії” (1941).

90 років від дня народження гігієніста, академіка НАМН та НАН України, доктора медичних наук, професора Юрія Ілліча Кундієва (1927-2017)

Лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1967), професор (1969), академік НАНУ (1979), НАМНУ (1993), член-кореспондент Російської АМН (1974). Заслужений діяч науки УРСР (1977). Закінчив Київський медичний інститут (1951). Відтоді працював в Інституті медицини праці НАМНУ (Київ): від 1955 – завідувач лабораторії індивідуальних захисних засобів, 1963 – заступник директора з наукової роботи, від 1964 – директор, водночас від 1974 – завідувач відділу гігієни праці. Академік-секретар Відділення проблем медицини (1990-1995), член (1995-1998), радник (від 1998) Президії НАНУ. Віце-президент НАМНУ (від 2000). Заступник голови Українського наукового товариства гігієністів і санітарних лікарів (від 1971), віце-президент Міжнародної асоціації сільської медицини і сільскої охорони здо­ров’я (1972-1978 та 1982-1984). Головний редактор “Українського журналу з проблем медицини праці” (від 2005).

Вивчав проблеми гігієни та фізіології праці в сільському господарстві, а також розумової діяльності за умов нервово-емоційного напруження, токсикологію пестицидів, комбінований вплив чинників виробничого середовища на організм людини, гігієнічні аспекти ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Наукові праці: “Всасывание пестицидов через кожу и профилактика отравлений” (1975); “Гигиена и физиология труда на тепловых электростанциях” (1982); “Пылевой бронхит” (1990); “Общая гигиена. Пропе­девтика гигиены” (1991, 2000); “Общая гигиена” (1996); “Медицина труда на Украине на пороге ХХІ века” (1998); “Медицина труда – 50-летний опыт” (2002); “Профе­сійне здоров’я в Україні: епідеміологічний аналіз” (2006); “Професійний рак: епідеміологія та профілактика” (2008).

55 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Олександра Юрійовича Усенка (1962)

Член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук (1999), професор (2010), заслужений лікар України (2004), лауреат Державної премії України (2009), Лауреат премії Кабінету Міністрів України (2016), голова правління ВГО “Асоціація хірургів України”, керівник відділу хірургії шлунково-кишкового тракту Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова (2014), завідувач кафедри хірургії та трансплантології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (2015), директор ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України” (2014).

Основні напрями наукової діяльності: реконструктивна хірургія шлунково-кишкового тракту, мініінвазивна торако- та лапароскопічна хірургія стравохідно-шлункового переходу та середостіння, хірургічне лікування поєднаних захворювань шлунку, печінки та підшлункової залози. Під його керівництвом вперше в Україні було виконано трансплантацію легень від двох живих родинних донорів (2016). Автор понад 350 наукових робіт, зокрема 6 монографій, 2 підручників, 28 авторських свідоцтв і патентів.

Наукові праці: “Хирургическая анатомия поджелудочной железы”; “Нейроэндокринные опухоли поджелудочной железы”; “Хірургія”.

95 років від дня народження вченого в галузі судової медицини, доктора медичних наук, професора Іраїди Опанасівни Концевич (1922-2000)

Доктор медичних наук (1966), професор (1968). Закінчила Київський медичний інститут (1943), де й працювала від 1944 (нині Національний медичний університет): від 1970 – завідувачкою, від 1991 – професором кафедри судової медицини. Голова правління Республіканського наукового товариства судових медиків і криміналістів (1970-1987). Досліджувала проблеми судово-медичної діагностики заподіяних механічних травм, правової регламентації лікарської діяль­ності.

Наукові праці: “Судебно-медицинская диа­гнос­тика странгуляций” (1968); “Судебно-меди­цинские аспекты врачебной практики” (1974); “Долг и ответственность врача (судебно-медицинские аспекты)” (1983); “Руководство к практическим занятиям по судебной медицине” (1988); “Судова медицина” (1997).