Календар медицини

90 років від дня народження гігієніста, академіка НАМН та НАН України, доктора медичних наук, професора Юрія Ілліча Кундієва (1927-2017)

Лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1967), професор (1969), академік НАНУ (1979), НАМНУ (1993), член-кореспондент Російської АМН (1974). Заслужений діяч науки УРСР (1977). Закінчив Київський медичний інститут (1951). Відтоді працював в Інституті медицини праці НАМНУ (Київ): від 1955 – завідувач лабораторії індивідуальних захисних засобів, 1963 – заступник директора з наукової роботи, від 1964 – директор, водночас від 1974 – завідувач відділу гігієни праці. Академік-секретар Відділення проблем медицини (1990-1995), член (1995-1998), радник (від 1998) Президії НАНУ. Віце-президент НАМНУ (від 2000). Заступник голови Українського наукового товариства гігієністів і санітарних лікарів (від 1971), віце-президент Міжнародної асоціації сільської медицини і сільскої охорони здо­ров’я (1972-1978 та 1982-1984). Головний редактор “Українського журналу з проблем медицини праці” (від 2005).

Вивчав проблеми гігієни та фізіології праці в сільському господарстві, а також розумової діяльності за умов нервово-емоційного напруження, токсикологію пестицидів, комбінований вплив чинників виробничого середовища на організм людини, гігієнічні аспекти ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Наукові праці: “Всасывание пестицидов через кожу и профилактика отравлений” (1975); “Гигиена и физиология труда на тепловых электростанциях” (1982); “Пылевой бронхит” (1990); “Общая гигиена. Пропе­девтика гигиены” (1991, 2000); “Общая гигиена” (1996); “Медицина труда на Украине на пороге ХХІ века” (1998); “Медицина труда – 50-летний опыт” (2002); “Профе­сійне здоров’я в Україні: епідеміологічний аналіз” (2006); “Професійний рак: епідеміологія та профілактика” (2008).

55 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Олександра Юрійовича Усенка (1962)

Член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук (1999), професор (2010), заслужений лікар України (2004), лауреат Державної премії України (2009), Лауреат премії Кабінету Міністрів України (2016), голова правління ВГО “Асоціація хірургів України”, керівник відділу хірургії шлунково-кишкового тракту Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова (2014), завідувач кафедри хірургії та трансплантології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (2015), директор ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України” (2014).

Основні напрями наукової діяльності: реконструктивна хірургія шлунково-кишкового тракту, мініінвазивна торако- та лапароскопічна хірургія стравохідно-шлункового переходу та середостіння, хірургічне лікування поєднаних захворювань шлунку, печінки та підшлункової залози. Під його керівництвом вперше в Україні було виконано трансплантацію легень від двох живих родинних донорів (2016). Автор понад 350 наукових робіт, зокрема 6 монографій, 2 підручників, 28 авторських свідоцтв і патентів.

Наукові праці: “Хирургическая анатомия поджелудочной железы”; “Нейроэндокринные опухоли поджелудочной железы”; “Хірургія”.

95 років від дня народження вченого в галузі судової медицини, доктора медичних наук, професора Іраїди Опанасівни Концевич (1922-2000)

Доктор медичних наук (1966), професор (1968). Закінчила Київський медичний інститут (1943), де й працювала від 1944 (нині Національний медичний університет): від 1970 – завідувачкою, від 1991 – професором кафедри судової медицини. Голова правління Республіканського наукового товариства судових медиків і криміналістів (1970-1987). Досліджувала проблеми судово-медичної діагностики заподіяних механічних травм, правової регламентації лікарської діяль­ності.

Наукові праці: “Судебно-медицинская диа­гнос­тика странгуляций” (1968); “Судебно-меди­цинские аспекты врачебной практики” (1974); “Долг и ответственность врача (судебно-медицинские аспекты)” (1983); “Руководство к практическим занятиям по судебной медицине” (1988); “Судова медицина” (1997).

100 років від дня народження патоморфолога, історика медицини, кандидата медичних наук Сергія Микитовича Старченка (1917-2012)

Патоморфолог, історик медицини. Від 1946 до 1952 pp. навчався в Київському медичному інституті; в 1953-1969 pp. працював у видавництві “Держмедвидав” (тепер видавництво “Здоров’я”) на посадах редактора, старшого редактора, завідувача редакції теоретичної медицини та біології; позаштатний кореспондент РАТАУ.

У 1967 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук “Повременная (периодическая) печать и архивы Украины о Николае Ивановиче Пирогове. 1857-1957 годы”.

1969-1992 рр. – завідувач лабораторії патоморфології Київського НДІ загальної та комунальної гігієни імені О.М. Марзєєва; створив Музей зазначеного інституту – іконографічний, документальний і речовий ряди; працював у Пироговській комісії при Вченій раді МОЗ УРСР (1957-1981) в групі ребальзамування мумії М.І. Пирогова, разом зі скульптором І.В. Макогоном створив силует М.І. Пирогова на весь зріст; у 1985 р. дослідив та описав 78 мумій у Ближніх і Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври; створив лабораторію ребальзамування мумій; допомагав науковцям музею Лук’янівського державного історико-меморіального заповідника у створенні вузла експозиції “Лікарі, вчені. Київська школа”.

65 років від дня народження доктора медичних наук, професора Валентини Олександрівни Товстановської (1952)

У 1977 р. закінчила Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця. На кафедрі акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця працює з 1981 р.: асистентом, доцентом (з 1991), професором (з 1995 і по сьогодні).

70 років від дня народження лікаря-кардіолога, доктора медичних наук, професора Віктора Григоровича Лизогуба (1947)

Лікар-кардіолог, доктор медичних наук (1990), професор (1996). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Закінчив Київський медичний інститут (1972). Від­­тоді працював в Інституті геронтології АМН СРСР (Київ); від 1978 – старший науковий співробітник Київського НДІ медичних проблем фізичної культури; від 1980 – в Національному медичному університеті: від 1995 – завідувач кафедри внутрішньої медицини № 4, водночас 1999-2005 – декан медичного факультету № 3; у 1995-2005 – керівник Міського санологічного центру серцево-судинних захворювань; від 2009 – директор Науково-експертного центру лікарських за­собів, створених на основі нанотехнологій, НАНУ (усі – Київ). Головний редактор журналу “Лікарська справа” (2005-2012).

Розробляє методи діагностики та лікування гіпертонічної хвороби й ішемічної хвороби серця. Обґрунтував роль шкіри в генезі коронарного атеросклерозу та перебігу ішемічної хвороби серця.

Наукові праці: “Клинические особенности тече­ния гипертонической болезни у больных с нарушениями реологических свойств крови” (1997); “Зміни ліпідного комплексу ліпопротеїнів у хворих на ішемічну хворобу серця при наявності супутнього хронічного панкреатиту” (2003); “Сучасні стандарти та критерії в галузі реабілітаційної медицини” (2005); “Ише­мическая болезнь сердца” (2007); “Значення жорсткості судин у роз­витку серцево-судинних захворювань та гіпоксії” (2011).