Календар медицини

75 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора Сергія Тимофійовича Чорнокульського (1942)

Анатом, доктор медичних наук (1992), професор (2000), професор кафедри анатомії людини (з 2000 р.).

Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1971), аспірантуру на кафедрі нормальної анатомії (1973). Працював асистентом до 1981 р. У 1981-1984 рр. – старший викладач кафедри анатомії людини ме­дичного університету в Алжирі. Від 1985 р. працює в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця: 1985-1993 р. – заступник декана по роботі з іноземними студентами, доцент кафедри нормальної анатомії (з 1989), професор кафедри (від 2000). У 1992 р. захистив докторську дисертацію “Гемомикроциркуляторное русло эндо- и миометрия человека в пренатальном периоде морфогенеза и детородном возрасте”.

Основні напрями наукових досліджень: гемо- та лімфо-мікроциркуляторне русло матки й інших функціонально різнорідних органів, імуновазальна морфологія в онтогенезі людини. Співавтор відкриття нових органів імунної системи – периваскулярних лімфоїдних вузликів.

Наукові праці: “Класифікація органів імунної системи” (1997); “Анатомія м’язів” (2000); “Анатомія внутрішніх органів (спланх­нологія)” (2002); “Анатомія кісток та їх з’єднань” (2005).

125 років від дня народження акушера-гінеколога Олександра Іларіоновича Євдокімова (1892-1968)

Акушер-гінеколог, Головний акушер-гінеколог Києва (1950-1965).

У 1917 р. закінчив медичний факультет Київського університету, працював у практичній галузі охорони здоров’я, був асистентом кафедри акушерства та гінекології Київського медичного інституту.

У 1945-1956 рр. – доцент кафедри акушерства та гінекології Київського медичного інституту.

Організатор та науковий керівник відділення передчасних пологів Київського науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства і гінекології (з 1956).

Його наукові праці були переважно присвячені удосконаленню діагностики та лікування онкогінекологічних хворих.

70 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Миколи Івановича Тутченка (1947)

Хірург, доктор медичних наук (1992), професор (1995), завідувач кафедри хірургії стоматологічного факультету (1997), Головний позаштатний транспантолог м. Києва (2003). Заслужений лікар України (2006), член Європейської асоціації хірургів.

Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1972). Учень О.О. Шалімова, В.Ф. Саєнка. З 1976 р. – лікар, а потім науковий співробітник; з 1986 р. – старший науковий співробітник Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії. Від 1987 р. – доцент кафедри торако-абдомінальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів. У 1992 р. захистив докторську дисертацію “Лечение осложненной язвенной болезни двенадцатиперстной кишки с восстановлением функции сфинктера привратника”. У 1995 р. за конкурсом обраний на посаду завідувача кафедри хірургії стоматологічного факультету Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Наукові дослідження присвячені хірургічній корекції ускладнених форм виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки з застосуванням лапароскопічних технологій, лікуванню хворих з термінальними захворюваннями печінки. Розробник методів діагностики та лікування хворих на незворотні захво­рювання печінки. Першим у Києві в 2000 р. здійснив трансплантацію трупної печінки хворому з цирозом печінки при термінальній фазі цієї патології.

Наукові праці: “Лечение осложненной язвенной болезни двенадцатиперстной кишки с восстановлением функции сфинктера привратника” (1992); “Диагностика и хирургия повреждений печени” (1996); “Скорая и неотложная медицинская помощь” (2002); “Актуальні питання абдомінальної хірургії” (2005).

140 років від дня народження лікаря-гігієніста, санітарного статистика, демографа, професора, доктора медичних наук Сергія Аркадійовича Томіліна (1877-1952)

Лікар-гігієніст, санітарний статистик, демограф та історик медицини. 1907-1922 рр. – санітарний лікар Катеринославської губернії.

Після закінчення в 1901 р. медичного факультету Московського університету працював земським, потім військовим лікарем.

Восени 1907 р. по запрошенню Катеринославського губернського земства прийняв посаду санітарного земського лікаря та був відряджений в м. Олександрівськ у розпорядження місцевої земської управи. Наприкінці 1913 р. на нараді санітарних лікарів був обраний другим помічником завідувача санітарним відділом. У 1919-1930 рр. – завідувач статистичного відділу Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР; 1924-1934 рр. – завідувач кафедри соціальної гігієни Харківського медичного інституту; 1934-1938 рр. – науковий співробітник Київського інституту демографії та санітарної статистики АН УРСР; 1932-1952 рр. – науковий співробітник Українського науково-дослідницького бюро санітарної статистики.

Автор понад 100 праць, присвячених вивченню стану населення України, питанням поширення венеричних хвороб, дитячої смертності, соціальній медичній профілактиці тощо.

Наукові праці: “Спроба санітарного опису України” (1928); “Венеричні хвороби в округових містах України у 1927 р.” (1928); “Аборти на Україні” (1928); “Соціально-гігієнічна оцінка дитячої смертності” (1930); “Соціально-медична профілактика” (1931).

60 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Кучера (1957)

Хірург, доктор медичних наук (2002), професор (2003). Закінчив Київський медичний інститут (1980), де й працює від 1982 р.; від 2003 р. – професор кафедри хірургії № 1 Національного медичного університету.

Наукові дослідження присвячені хірургічному лікуванню хворих на дифузні запальні ураження товстої кишки; лапароскопічній і відновній абдомінальній хірургії.

Наукові праці: “Дифференциальная диагностика неспецифического язвенного колита и болезни Крона толстой кишки” (1989); “Компрессионные толстокишечные анастомозы в осложнен­ных условиях” (1993); “Перший в Україні досвід застосування лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної герніопластики у 128 хворих (1993–2000 рр.)” (2001); “Комплексная профилактика гнойно-септических осложнений в восстановительной хирургии толстой кишки” (2010).

80 років від дня народження вченого в галузі біохімії, доктора біологічних наук, академіка НАН України Валерія Казимировича Лішка (1937)

Бiохiмiк, доктор біологічних наук (1975), академік НАНУ (1982). Закiнчив Київський університет (1960). Відтоді до 2000 р. працював в Iнститутi бiохiмiї НАНУ: 1970-1972 – заступником директора з наукової роботи, 1977-1989 – директором, водночас у 1977-1982 – завідувачем лабораторії біомембран, від 1982 – завідувачем відділу нейрохімії; 1972-1977 – завідувачем лабораторії біохімії нервової системи Інституту фізіології АН УРСР; за сумісництвом у 1982-1991 – професором кафедри біохімії Київського університету. Головний редактор “Украинского биохимического журнала” (1981-1989).

Наукові дослідження присвячені питанням нейрохімії та мембранології; молекуляр­ним механiзмам активного та пасивного транс­портування iонiв крiзь мембрани. Запропонував модель активного іонного переносу. Використав мембраннi везикули як модель для дослідження активного транс­порту­вання iонiв. Систематизував данi щодо механiзму функцiонуван­ня структурної організацiї та бiологічної ролi натрiєвого насоса бiологічних мембран. Запропонував метод iден­тифiкацiї каналiв нервових і м’язо­вих мембран у безклiтинній сис­темi. Встановив, що деякi елементи iонних каналiв можуть iснувати у виглядi розчинних бiлкiв, здатних взаємодiяти зі штучними мембранами та створювати в них трансмембранно локалiзованi структури. Обґрунтував роль мем­бранного холестеролу в перебігу останнього етапу екзоцитозу. Опи­сав фізіологічний механізм, що обмежує збільшення тромбу при пошкодженні кров’яної судини.

Наукові праці: “Натриевый насос биологических мембран. К., 1977; Влияние компонентов крови на стабильность липосом” (1985); “Мембраны и жизнь клетки” (1987); “Plasminogen on the sur­faces of fibrin clots prevents adhesion of leukocytes and platelets” (2010); “The fusion of synaptic vesicle membra­nes studied by lipid mixing: the R18 flu­orescence assay validity” (2010); “The assembly of nonad­hesive fibrinogen matrices depends on the αC regions of the fibrinogen mole­cule” (2012).