Календар медицини

110 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Олександри Олексіївни Путилової (1907-1992)

Доктор медичних наук (1968), професор (1969), керівник відділу реабілітації та біомеханіки (1953-1974) Українського НДІ травматології та ортопедії. Учениця професора Г.Є. Фруміної, захистила докторську дисертацію “Клініка та лікування передсколіотичних станів у дітей”.

Автор наукових праць, присвячених проблемам реабілітації хворих з патологією хребта, вроджених вад розвитку опорно-рухового апарату клишоногості, кривошиї. Видатний учений, організатор охорони здоров’я, висококваліфікований реабілітолог. Обґрунтувала систему профілактики та лікування деформацій при паралічах, методику лікувальної гімнастики при поліомієліті. З її ніціативи в Києві створено школу-інтернат № 19 для дітей зі сколіозом.

110 років від дня народження психіатра, доктора медичних наук Йосипа Адамовича Поліщука (1907-1978)

Закінчив Київський медичний інститут (1931). 1934-1941 – асистент кафедри психіатрії психоневрологічного інституту та кафедри психіатрії 1-го Харківського медичного інституту. У 1941 в званні військлікаря III рангу був призваний до лав Червоної Армії і призначений на посаду старшого лікаря полку. Брав участь у військових діях. У 1944 був зарахований на посаду доцента кафедри психіатрії Київського інституту удосконалення лікарів. Поряд з цим поєднував педагогічну роботу на психоневрологічному факультеті 2-го Київського медичного інституту з науковою роботою на посаді старшого наукового співробітника відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології АН УРСР (1944–1950). З 1954 і до кінця життя завідував кафедрою психіатрії Київського інституту удосконалення лікарів. У 1956 захистив докторську дисертацію “Значення особливостей організму і слідових чинників у патогенезі шизофренії та маніакально-депресивного психозу”.

90 років від дня народження патофізіолога, доктора медичних наук, професора Людмили Яківни Данилової (1927)

Патофізіолог, доктор медичних наук (1968), професор (1970). Закінчила Київський медичний інститут (1949), де відтоді й працює (нині Національний медичний університет): від 1969 – професор кафедри патологічної фізіології.

Наукові дослідження присвячені проблемам нервової трофіки, нейрогенних дистрофій, ендокринної патології, гіпотермії, реактивності організму.

Наукові праці: “Руководство к практическим занятиям по патологической физиологии” (1967, 1987); “Становлення гліколітичних механізмів та їх зв’язок з розвитком хромафінної системи у зріло- і незрілонароджуваних тварин” (1969); “Энергетические нарушения в денервированных мышцах различного типа и возможность их коррекции” (1986 ).

95 років від дня заснування ДУ “Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України” (1922)

28 листопада 1922 р. постановою Ради Народних Комісарів № 112 був створений Київський туберкульозний інститут. Одним із його засновників був проф. Ф.Г. Яновський, ім’я якого було присвоєно інституту в 1928 р.

З вересня 1993 р. інститут увійшов до складу Академії медичних наук (АМН) України.

Основними науковими напрямами діяльності інституту є профілактика, діагностика, диференційна діагностика, консервативне та хірургічне лікування туберкульозу і НЗЛ; епідеміологічні та організаційно-методичні проблеми фтизіопульмонології; патофізіологія дихання nf кровообігу, імунологічні, генетичні та біохімічні аспекти реактивності при туберкульозі та НЗЛ.

90 років від дня народження хірурга, кандидата медичних наук, професора Платона Лукича Шупика (1907-1986)

Лікар-хірург, міністр охорони здоров’я Української РСР, заслужений лікар України (1967), кандидат медичних наук (1940), професор (1968, без захисту докторської дисертації). Закінчив Харківський медичний інститут (1931). У 1940 р. захистив кандидатську дисертацію “Диагностическая ценность измерения сопротивления электрическому току органов и тканей”. У 1940 р. був призначений директором 2-го Харківського медичного інституту. У 1941 р. евакуював інститут з Харкова до міста Фрунзе (тепер Бішкек) Киргизької РСР. Очолював Киргизький медичний інститут (1942-1944), до складу якого увійшов і евакуйований Харківський медінститут. У травні 1944 р. був відряджений у розпорядження Наркомату охорони здоров’я Української РСР. У 1944-1952 – начальник управління медичних навчальних закладів Наркомату (Міністерства) охорони здоров’я Української РСР; 1952-1954 – міністр охорони здоров’я Української РСР; 1954-1956 – 1-й заступник міністра охорони здоров’я СРСР; 1956-1969 – міністр охорони здоров’я Української РСР; 1966-1980 – завідувач кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я Київського інституту удосконалення лікарів; 1980-1981 – професор-консультант Київського інституту удосконалення лікарів. Автор понад 160 праць з питань хірургії, зокрема пластичної хірургії, урології та організації охорони здоров’я.

У 1998 р. його ім’я присвоєно Київській медичній академії післядипломного навчання (тепер Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика).

70 років від дня народження нейрохірурга, доктора медичних наук Леоніда Миколайовича Яковенка (1947)

Завідувач відділення нейрохірургічної патології судин голови та шиї ДУ “Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України”, нейрохірург вищої категорії, доктор медичних наук (2001), дійсний член української, європейської та міжнародної асоціацій нейрохірургів, заслужений лікар України.

Закінчив Київський медичний інститут. З дня закінчення медінституту і донині працює в ДУ “Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України”.

Досконало володіє технікою оперативних втручань при травматичних ураженнях центральної нервової системи, пухлинах головного мозку, судинних захворюваннях головного мозку. Упродовж останніх 15 років працює в клініці спеціалізованого хірургічного лікування судинних захворювань головного мозку. У числі перших нейрохірургів України оволодів мікрохірургічною технікою операцій при артеріальних аневризмах, артеріо-венозних мальформаціях головного мозку, різновидах церебрального інсульту та його наслідків.