Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
70 років від дня народження нейрохірурга, доктора медичних наук Леоніда Миколайовича Яковенка (1947)
Завідувач відділення нейрохірургічної патології судин голови та шиї ДУ “Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України”, нейрохірург вищої категорії, доктор медичних наук (2001), дійсний член української, європейської та міжнародної асоціацій нейрохірургів, заслужений лікар України.
Закінчив Київський медичний інститут. З дня закінчення медінституту і донині працює в ДУ “Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України”.
Досконало володіє технікою оперативних втручань при травматичних ураженнях центральної нервової системи, пухлинах головного мозку, судинних захворюваннях головного мозку. Упродовж останніх 15 років працює в клініці спеціалізованого хірургічного лікування судинних захворювань головного мозку. У числі перших нейрохірургів України оволодів мікрохірургічною технікою операцій при артеріальних аневризмах, артеріо-венозних мальформаціях головного мозку, різновидах церебрального інсульту та його наслідків.
80 років від дня народження імунолога, патофізіолога, члена-кореспондента НАМН України та НАН України, доктора медичних наук, професора Едуарда Вальтеровича Гюллінга (1937)
Один з провідних учених у галузі імунології, алергології та патофізіології, член-кореспондент АМН України (1993) за спеціальністю патологічна фізіологія, член-кореспондент НАН України (1991), доктор медичних наук (1973), професор (1978), лауреат Державної премії України (1978), завідувач кафедри клінічної імунології та алергології Київської медичної академії післядипломної освіти (1985-1999), завідувач лабораторії Інституту технічної теплофізики НАН України (1996-1999).
Основні напрями наукових досліджень: патофізіологія реактивності, імунотерапія, імунопрофілактика та імунореабілітація. Ним на оригінальних моделях вивчена роль алергії в генезі тонзилітів, патології слухового та вестибулярного аналізаторів, встановлено значення місцевих і системних змін імунітету в розвитку вогнищевих інфекцій та алергічних реакцій, розроблені засоби та методи регіонарної імуномодуляції. Досліджена участь тимусу в розвитку алергічних захворювань, імунодефіцитів та атерогенезу.
Основні наукові праці: “Миндалины – источник инфекции или иммунитета?” (1976); “Гормоны тимуса и иммунитет”(1977); “Роль тучных клеток в развитии иммунологыческих реакцый” (1979); “Тимус-зависимые механизмы патогенеза атеросклероза” (1986); “Интегрофункциональная модель системы регуляции кроветворения” (1986); “Механизмы развития аллергии” (1997).
90 років від дня народження нейрохірурга, академіка НАМН України та НАН України, доктора медичних наук, професора Юрія Панасовича Зозулі (1927)
Академік НАМН України (1994), член-кореспондент НАН України (1991), академік НАН України (2009), доктор медичних наук (1996), професор (1968), дійсний член Нью-Йоркської академії наук, заслужений діяч науки і техніки (1978), нейрохірург вищої категорії, віце-президент НАМН України (1993-2011), директор Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України (з 1993). Провідний нейрохірург, визначний учений в галузі хірургічної патології центральної нервової системи, відомий організатор науки та педагог.
Основні напрями наукової діяльності: нейроонкологія, вивчення біомолекулярних і генетичних механізмів розвитку пухлин мозку, клінічна патофізіологія мозкового кровообігу, судинна нейрохірургія, проблеми нейротрансплантації, розробка методів хірургічних втручань при різних видах патології головного мозку. Вперше розробив і застосував у нейрохірургії технології лазерної мікрохірургії.
Основні наукові праці: “Туберкуломи головного мозку” (1959); “Мозковий кровообіг при пухлинах півкуль головного мозку” (1972); “Метастатичні пухлини головного мозку” (1977); “Оперативні втручання при захворюваннях головного мозку” (1986); “Атлас операцій на головному мозку” (1986); “Краніоорбітальні пухлини” (1988); “Судинна нейрохірургія” (1990); “Лазерна нейрохірургія” (1992); “Свободно-радикальное окисление и антиоксидантная защита при патологии головного мозга” (2000); “Спинальные сосудистые опухоли и мальформации” (2000); “Нейрогенная дифференцировка стволовых клеток” (2005); “Хирургическое лечение нейрокомпрессионных поясничных болевых синдромов”(2006).
Різдво Христове за григоріанським та ново-юліанським календарями.
130 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Івана Вікентійовича Студзинського (1887-1966)
Доктор медицини (1928), професор (1933), завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Київського медичного інституту (1930-1941).
Закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира (1912). Працював ординатором кафедри госпітальної хірургії. На кафедрі оперативної хірургії з 1915 р. Ординатор Травматологічного інституту. Захистив докторську дисертацію “Ампутаційна кукса та вказівки до реампутації” (1928). Завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Львівського медичного інституту (1944-1966).
Займався хірургією периферичних нервів кінцівок, оперативним лікуванням гриж. Вивчав етіологію природженої кривошиї.
115 років від дня народження фтизіатра, історика медицини, професора Василя Плюща (1902-1976)
Закінчив медичний факультет 1-го Київського медичного інституту (1928). Доцент Київського НДІ туберкульозу (1931-1941); професор кафедри туберкульозу Київського медичного інституту (1941-1943); професор внутрішніх хвороб Львівських медико-природничих фахових курсів (1943-1944) та Братиславського університету (1944-1945); лікар таборів біженців (1945-1951), протитуберкульозних лікарень і санаторіїв у різних містах Німеччини (1951-1974). Доктор медичних наук (1941). Один із засновників і керівник медичної секції УВАН, Українського історичного товариства.
Напрями наукових досліджень: діагностика та лікування гематогенно-дисемінованого туберкульозу; питання соціальної гігієни та історії української медицини; запропонував оригінальну класифікацію легеневого туберкульозу.
Наукові праці: “Штучний пневмоторакс” (1928); “Гематогенно-дисемінована туберкульоза” (1938); “Клініка гематогенно-дисемінованої туберкульози” (1941); “Нові протитуберкульозні середники та їх роля у лікуванні легеневої туберкульози” (1964); “Нариси з історії української медичної науки і освіти” (1970, 1983); “Українські лікарі-письменники та поети” (1972); “Мій досвід у лікуванні легеневої туберкульози” (1973); “Смертність від туберкульози за сто років та можливість її викорінення” (1976).