Календар медицини

90 років від дня народження нейрохірурга, академіка НАМН України та НАН України, доктора медичних наук, професора Юрія Панасовича Зозулі (1927)

Академік НАМН України (1994), член-кореспондент НАН України (1991), академік НАН України (2009), доктор медичних наук (1996), професор (1968), дійсний член Нью-Йоркської академії наук, заслужений діяч науки і техніки (1978), нейрохірург вищої категорії, віце-президент НАМН України (1993-2011), директор Інституту нейрохірургії  ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України (з 1993). Провідний нейрохірург, визначний учений в галузі хірургічної патології центральної нервової системи, відомий організатор науки та педагог.

Основні напрями наукової діяльності: нейроонкологія, вивчення біомолекулярних і генетичних механізмів розвитку пухлин мозку, клінічна патофізіологія мозкового кровообігу, судинна нейрохірургія, проблеми нейротрансплантації, розробка методів хірургічних втручань при різних видах патології головного мозку. Вперше розробив і застосував у нейрохірургії технології лазерної мікрохірургії.

Основні наукові праці: “Туберкуломи головного мозку” (1959); “Мозковий кровообіг при пухлинах півкуль головного мозку” (1972); “Метастатичні пухлини головного мозку” (1977); “Оперативні втручання при захворюваннях головного мозку” (1986); “Атлас операцій на головному мозку” (1986); “Краніоорбітальні пухлини” (1988); “Судинна нейрохірургія” (1990); “Лазерна нейрохірургія” (1992); “Свободно-радикальное окисление и антиоксидантная защита при патологии головного мозга” (2000); “Спинальные сосудистые опухоли и мальформации” (2000); “Нейрогенная дифференцировка стволовых клеток” (2005); “Хирургическое лечение нейрокомпрессионных поясничных болевых синдромов”(2006).

Різдво Христове за григоріанським та ново-юліанським календарями.

130 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Івана Вікентійовича Студзинського (1887-1966)

Доктор медицини (1928), професор (1933), завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Київського медичного інституту (1930-1941).

Закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира (1912). Працював ординатором кафедри госпітальної хірургії. На кафедрі оперативної хірургії з 1915 р. Ординатор Травматологічного інституту. Захистив докторську дисертацію “Ампутаційна кукса та вказівки до реампутації” (1928). Завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Львівського медичного інституту (1944-1966).

Займався хірургією периферичних нервів кінцівок, оперативним лікуванням гриж. Вивчав етіологію природженої кривошиї.

115 років від дня народження фтизіатра, історика медицини, професора Василя Плюща (1902-1976)

Закінчив медичний факультет 1-го Київського медичного інституту (1928). Доцент Київського НДІ туберкульозу (1931-1941); професор кафедри туберкульозу Київського медичного інституту (1941-1943); професор внутрішніх хвороб Львівських медико-природничих фахових курсів (1943-1944) та Братиславського університету (1944-1945); лікар таборів біженців (1945-1951), протитуберкульозних лікарень і санаторіїв у різних містах Німеччини (1951-1974). Доктор медичних наук (1941). Один із засновників і керівник медичної секції УВАН, Українського історичного товариства.

Напрями наукових досліджень: діагностика та лікування гематогенно-дисемінованого туберкульозу; питання соціальної гігієни та історії української медицини; запропонував оригінальну класифікацію легеневого туберкульозу.

Наукові праці: “Штучний пневмоторакс” (1928); “Гематогенно-дисемінована туберкульоза” (1938); “Клініка гематогенно-дисемінованої туберкульози” (1941); “Нові протитуберкульозні середники та їх роля у лікуванні легеневої туберкульози” (1964); “Нариси з історії української медичної науки і освіти” (1970, 1983); “Українські лікарі-письменники та поети” (1972); “Мій досвід у лікуванні легеневої туберкульози” (1973); “Смертність від туберкульози за сто років та можливість її викорінення” (1976).

200 років від дня народження видатного анатома, фізіолога, гістолога, професора Олександра Петровича Вальтера (1817-1889)

Доктор медицини, професор, засновник і керівник кафедри анатомії Київського університету (1844-1868), організатор і перший директор анатомічного театру Київського університету Св. Володимира. Працював у галузі функціональної морфології, фізіології кровообігу, загальної фізіології. У 1845 р. захистив першу в історії Київського університету дисертацію на медичну тему. Задовго до К. Бернара в дослідах на жабах відкрив регулювальний вплив симпатичних нервів на тонус кровоносних судин (1842). Засновник школи київських анатомів, реформатор викладання анатомії в Київському університеті. Завдяки численним дослідженням теплоутворення та терморегуляції (1862) став піонером гіпотермії. Прихильник громадської гігієни, брав активну участь у ліквідації епідемії холери у Києві (1847). Заснував і видавав власним коштом журнал «Современная медицина», перший медичний журнал України (1860-1881).

95 років від дня народження судово-медичного експерта, доктора медичних наук, професора кафедри криміналістики Київського університету Софії Петрівни Дідківської (1923)

Доктор медичних наук (1971), професор (1976). Закінчила Горьковський медичний інститут (нині м. Нижній Новгород, РФ, 1944). У 1944-1946 – судово-медичний експерт; від 1947 – у Київському медичному інституті: 1969-1974 – доцент; 1974-2003 – професор кафедри криміналістики Київського університету. Основний напрям наукових досліджень – питання судово-медичної експертизи (діагностика смерті та встановлення часу її настання, діагностика смерті від гострого кисневого голодування, гострої та хронічної алкогольної інтоксикації).

Наукові праці: “Подготовка и проведение отдельных видов судебно-медицинской экспертизы” (1977); “Осмотр места происшествия при расследовании дел о насильственной смерти” (1982); “Наркомания: уголовно-правовые и медицинские проблемы” (1989); “Експертизи в судовій практиці” (1993).