Календар медицини

95 років від дня народження судово-медичного експерта, доктора медичних наук, професора кафедри криміналістики Київського університету Софії Петрівни Дідківської (1923)

Доктор медичних наук (1971), професор (1976). Закінчила Горьковський медичний інститут (нині м. Нижній Новгород, РФ, 1944). У 1944-1946 – судово-медичний експерт; від 1947 – у Київському медичному інституті: 1969-1974 – доцент; 1974-2003 – професор кафедри криміналістики Київського університету. Основний напрям наукових досліджень – питання судово-медичної експертизи (діагностика смерті та встановлення часу її настання, діагностика смерті від гострого кисневого голодування, гострої та хронічної алкогольної інтоксикації).

Наукові праці: “Подготовка и проведение отдельных видов судебно-медицинской экспертизы” (1977); “Осмотр места происшествия при расследовании дел о насильственной смерти” (1982); “Наркомания: уголовно-правовые и медицинские проблемы” (1989); “Експертизи в судовій практиці” (1993).

65 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора Віктора Гавриловича Черкасова (1953)

Доктор медичних наук (1990), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (2009), завідувач кафедри анатомії людини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (2004), начальник наукового сектора НМУ (2003-2008), декан медичного факультету № 1 (2008-2013).

Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1976). Працює на кафедрі анатомії: аспірант (1976), старший викладач, доцент (1990), професор (1992), завідувач кафедри анатомії людини (з 2004). У 1989 р. захистив докторську дисертацію “Микроциркуляторное русло органов имунной системы человека в пренатальном периоде морфогенеза”.

Основний напрям наукових досліджень – ультраструктурні аспекти розвитку кровоносних і лімфатичних судин.

100 років від дня народження нейрохірурга, кандидата медичних наук (1970), заслуженого лікаря України Івана Петровича Пастушина (1918)

Лікар-нейрохірург, лікар вищої кваліфікаційної категорії, кандидат медичних наук, заслужений лікар України; має державні нагороди: два ордени, Великої Вітчизняної війни (І та ІІ ступенів) і 14 медалей. За довголітню роботу в нейрохірургії нагороджений пам’ятною медаллю академіка М.Н. Бурденка.

Основні напрями наукової діяльності: пухлини головного та спинного мозку, травми центральної нервової системи, кровововиливи в головний мозок і мозочок, больові синдроми.

130 років від дня народження мікробіолога, епідеміолога, доктора біологічних наук Сергія Никифоровича Ручківського (1888-1967)

Мікробіолог та епідеміолог, доктор біологічних наук, професор (1935), член-кореспондент АМН СРСР (1946). Закінчив медичний факультет Уні­верситету Св. Володимира (1914). У 1914-1925 – епідеміолог, інфекціо­ніст, завідувач відділу Харківського бактеріологічного інституту; 1929-1937 – завідувач відділу Київсько­го бактеріологічного інституту, вод­ночас у 1929-1934 – доцент, 1935-1958 – завідувач кафедри Київського інституту вдосконалення лікарів, 1939-1948 – завідувач кафедри епідеміології Київського ме­дичного інституту. З 1958 – завіду­вач відділу Київського інституту епі­деміології, мікробіології та паразито­логії.

Наукові праці було присвячено бактеріо­логії та епідеміології ботулізму, ви­сипного тифу, дизентерії, сальмонельозів, токсикоінфекції паратифозної групи, скарлатини. Вперше описав епідеміологію пароксизмального рикетсіозу, виділив його збудника та встановив природне вогнище інфек­ції, виявив її переносників – кліщів. Досліджував питання діагностики деяких інфекцій та раку.

Наукові праці: “Эпидемиологические наблюдения по сыпному тифу” (1930); “Кишкові інфекції. Черевний тиф, паратифи, дизентерія: Епідеміологія, клініка, профілактика” (1936); “Материалы по эпидемиоло­гии так называемой волынской лихорадки” (1948).

75 років від дня народження кардіолога, члена-кореспондента НАМН України Володимира Олексійовича Боброва (1943-2014)

Член-кореспондент АМН України, член-кореспондент НАН України (1991), академік Академії Вищої школи (1995), доктор медичних наук (1980), професор (1982), заслужений діяч науки і техніки України (1990), лауреат премії ім. М.Д. Стражеска (1994), Міністр охорони здоров’я України (1994-1995), завідувач кафедри кардіології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (з 1985).

Провідний учений у галузі кардіології. Основний напрям наукових досліджень – серцево-судинна патологія, зокрема порушення ритму серця, артеріальна гіпертензія, організація кардіологічної допомоги.

Основні наукові праці: “Синдром слабості синусового вузла та суправентрикулярні аритмії” (1991); “Системна артеріальна гіпертензія при хронічних обструктивних  хворобах легенів” (1994); “Рефрактерна тахіаритмія” (1994); “Гомеостаз магния при эссенциальной гипертензии (клинико-физиологическая характеристика, патофизиология, гормональная регуляция, коррекция нарушений, обоснование выбора антигипертензивной терапии) (2004).

155 років від дня народження фізіолога, доктора медицини, професора Юлія Петровича Лауденбаха (1863-1910)

Фармаколог, фізіолог, доктор медицини (1894). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1889), де й працював від 1891 помічником про­зектора, прозектором кафедри фізіології, а також у фізіологічній лабораторії під керівництвом С. Чир’єва, від 1896 – приват-доцентом, 1898-1908 – завідувачем кафедри фармакології, 1908-1910 – завідувачем кафедри фізіології. Водночас у 1897-1899 читав лекції з фізіології людини на публічних курсах природознавства і математичних наук, започаткованих Київським товариством природознав­ців. Член Товариства київських лікарів (1896).

Основні наукові праці були присвячені проблемам гематології. Обґрунтував роль селезінки в процесі кровотворення, вивчав якісні та кількісні зміни складових крові після екстирпації цього органа. Зробив вагомий внесок у розробку теорії гемоцитопоезу. Досліджував фізіологію та фармакологію серцево-судинної си­стеми, механізми дії кардіотонічних засобів, вплив отрути на кров і внутрішні органи, зокрема на матку. Сформулював теоретичні принципи спектрофотометричного методу кількісного визначення гемоглобіну.

Наукові праці: “О влиянии йода, йодистого натрия и йодотирина на кровообращение” (1898); “К вопросу о физиологической роли отолитов” (1901); “Возможны ли точные количественные определения гемоглобина в крови с помощью спектрофотометра при жел­тухе” (1902); “О действии змеиного яда и антизмеиной сыворотки на сердце и кровяное давление” (1907); “Количествен­ное определение гемоглобина в крови по спектрофотометрическому методу Vierordt’a” (1909).