Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
80 років від дня народження акушера-гінеколога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Володимира Кириловича Чайки (1938)
Член-кореспондент НАМН України (2003), доктор медичних наук (1982), професор (1985), заслужений діяч науки і техніки України (1993), лауреат премії АМН України (1998), завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури і післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (з 1987), генеральний директор Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства (з 1992).
Основні напрями наукової діяльності: проблеми теоретичної та клінічної гінекології, акушерства та перинатології; питання розробки нових методів досліджень, медичних технологій, винахідництва; удосконалення оперативної техніки; вивчення та корекція причин, що впливають на репродуктивну функцію людини, починаючи з дитячого віку; сімейна медицина. Розробив концепцію науково-практичної підготовки акушерів-гінекологів Донецької області, вперше в Україні організував підготовку дитячих і підліткових гінекологів.
Наукові праці: “Аменорея у девочек-подростков” (2000); “Антифосфолипидный синдром” (2004); “Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения” (2006); “Инфекции в акушерстве и гинекологии: практическое руководство” (2006); “Рожаем вместе. Семейные роды: “за” и “против” (2006); “Основы репродуктивной медицины: практическое руководство” (2011); “Бесплодный брак: практическое руководство” (2012); “Акушерство: учебное пособие” (2015, 2016).
145 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Митрофана Миколайовича Москальова (1873-1940)
Лікар-хірург та уролог, доктор медицини (1913), професор (1919), завідувач кафедри загальної хірургічної патології Університету Св. Володимира, згодом Київського медичного інституту (1919-1931), консультант лікувальних закладів міста Києва (1931-1938).
Закінчив медичний факультет Київського університету Св. Володимира (1902). Учень О.Д. Павловського. У 1904-1905 – ординатор хірургічного відділення Київського військового госпіталю. Від 1905 до 1909 – лікар хірургічного відділення “Больницы для чернорабочих”. 3 1911 працював у лабораторії хірургічної патології Університету Св. Володимира. У 1913 захистив дисертацію на ступінь доктора медицини “К учению об этиологии пиелонефритов”. 1913-1919 – доцент кафедри загальної хірургічної патології Університету, 1919-1931 – завідувач тієї ж кафедри.
Розробив оригінальні методи хірургічного лікування при туберкульозі легень (торакопластика, френікотомія), встановив, що патогенні мікроорганізми – збудники пієлонефритів – проникають первинно з кровотоком або вторинно через лімфатичну систему.
Наукові праці: “Опыты прививки гонококков мелким лабораторным животным и попытки к серотерапии” (1905); “Отчет о заграничной командировке для изучения хирургии с 1 апреля 1909 по 1 апреля 1911 года” (1912).
130 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Соломона Наумовича Вайсблата (1888-1965)
Хірург-стоматолог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР (1947), завідувач кафедри хірургічної стоматології (1932-1953), одночасно завідувач кафедри щелепно-лицевої хірургії (1931-1950) Київського інституту удосконалення лікарів, декан стоматологічного факультету та заступник директора з наукової роботи Стоматологічного інституту (1938-1941), Головний стоматолог МОЗ УРСР (1938-1953).
Закінчив Київський медичний інститут (1922). Учень І.О. Зав’ялова.
Вперше в СРСР розробив раціональні методи знеболювання в стоматології та вивчав проблеми лікування ротового сепсису. Наукові праці присвячені питанням одонтогенних остеомієлітів, щелепно-лицьових травм та стоматологічної онкології.
Наукові праці: “Проводниковая анестезия в хирургии зубов и челюстей” (1954); “Местное обезболивание при операциях на лице, челюстях и зубах” (1962); “Гнойные остеомиелиты челюстей” (1965).
80 років від дня народження фізіолога, академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора Валерія Миколайовича Казакова (1938)
Академік НАМН України (2000), Нью-Йоркської АН (1993), АН Вищої школи України (1995), доктор медичних наук (1971), професор (1973), заслужений діяч науки та техніки України (1991), лауреат премій ім. акад. О.О. Богомольця НАН України (1982), ім. акад. В.П. Комісаренка НАН і НАМН України (2000), завідувач кафедри фізіології (1972) , ректор Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (з 1985).
Основні напрями наукових досліджень – фундаментальні проблеми теоретичної та клінічної нейрофізіології, інтероцепціі, фізіології дихання. Наприкінці 70-х років вперше в фізіології сформулював ряд принципів і закономірностей кортико-лімбічних взаємодій як нейрофізіологічної основи адаптивної поведінки людини. Разом з академіком НАН України П.М. Сєрковим розробив сучасну концепцію релейної функції таламусу. В останні роки бере участь у розробці нового наукового напряму в медицині: застосування динамічного поверхневого натягу в діагностиці та контролі лікування широкого спектру захворювань терапевтичного та хірургічного профілю.
Наукові праці: “Нейрофізіологія таламуса” (1980), “Механізми інтегративної діяльності мозку” (1981), “Деякі проблеми сучасної фізіології” (1992); “Система безперервної медичної освіти” (1994), “Surfase Tensiometry in Medicine” (2000).
100 років від дня народження фізіолога, академіка АН УРСР, доктора біологічних наук, професора Петра Григоровича Богача (1918-1981)
Фізіолог, біофізик, доктор біологічних наук (1961), професор (1961), академік АН УРСР (1978). Закінчив Ніжинський педагогічний інститут (1937). Від 1939 працював у Київському університеті: у 1964 створив і очолив першу в Україні кафедру біофізики, 1972-1975 – проректор; 1952-1971 – директор НДІ фізіології; 1978-1981 – академік-секретар Відділу біохімії, фізіології й теоретичної медицини АН УРСР.
Основні наукові праці присвячені вивченню центрального та периферійного механізмів регуляції травного апарату, фізіології гіпоталамусу та надгіпоталамічних структур мозку, електрофізіологічних властивостей гладеньких м’язів і механізмів м’язового скорочення. Під його керівництвом розроблено та запроваджено в клініках новий метод нормалізації травного апарату людини після ваготомії, а також нові лікарські препарати. Отримав важливі дані про рефлекторну регуляцію травного тракту.
Наукові праці: “Про “датчик” ритму кишкових скорочень (1958); “Механизмы нервной регуляции моторной функции тонкого кишечника” (1961); “Природа и физиологическое значение периодической деятельности пищеварительного тракта” (1965); “Моторна діяльність шлунка й кишечника при введенні серотоніну в гіпоталамус” (1975); “Role of Mg and Ca ions and their inter relation in regulating the transmembrane electrical processes and contraction – relaxation of smooth muscle” (1977).
100 років від дня народження хірурга, академіка НАМН та АМН України Олександра Олексійовича Шалімова (1918-2006)
Академік АМН та НАН України (1978), дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, доктор медичних наук (1958), професор (1961), лауреат Державної премії СРСР (1985), Державної премії УРСР (1977), Головний хірург МОЗ України.
Відомий учений-хірург. Основні напрями наукової діяльності: хірургічні розробки в гастроентерології, торакальній і судинній патології. Широко відомий у світі своїми роботами в галузі гепатопанкреатобіології. Уперше розробив і впровадив в Україні резекції стравоходу з одномоментною пластикою, резекції печінки, органозберігаючі операції на шлунку при виразковій хворобі, портальній гіпертензії; реконструктивні та пластичні втручання на жовчовивідних протоках, підшлунковій залозі, судинах, а також мікрохірургічні операції.