Календар медицини

100 років від дня народження фізіолога, академіка АН УРСР, доктора біологічних наук, професора Петра Григоровича Богача (1918-1981)

Фізіолог, біофізик, доктор біологічних наук (1961), професор (1961), академік АН УРСР (1978). Закінчив Ніжинський педагогічний інститут (1937). Від 1939 працював у Київському університеті: у 1964 створив і очолив першу в Україні кафедру біофізики, 1972-1975 – проректор; 1952-1971 – директор НДІ фізіології; 1978-1981 – академік-секретар Відділу біохімії, фізіології й теоретичної медицини АН УРСР.

Основні наукові праці присвячені вивченню центрального та периферійного механізмів регуляції травного апарату, фізіології гіпоталамусу та надгіпоталамічних структур мозку, електрофізіологічних властивостей гладеньких м’язів і механізмів м’язового скорочення. Під його керівництвом розроблено та запроваджено в клініках новий метод нормалізації травного апарату людини після ваготомії, а також нові лікарські препарати. Отримав важливі дані про рефлекторну регуляцію травного тракту.

Наукові праці: “Про “датчик” ритму кишкових скорочень (1958); “Механизмы нервной регуляции моторной функции тонкого кишечника” (1961); “Природа и физиологическое значение периодической деятельности пищеварительного тракта” (1965); “Моторна діяльність шлунка й кишечника при введенні серотоніну в гіпоталамус” (1975); “Role of Mg and Ca ions and their inter relation in regulating the transmembrane electrical processes and contraction – relaxation of smooth muscle” (1977).

100 років від дня народження хірурга, академіка НАМН та АМН України Олександра Олексійовича Шалімова (1918-2006)

Академік АМН та НАН України (1978), дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, доктор медичних наук (1958), професор (1961), лауреат Державної премії СРСР (1985), Державної премії УРСР (1977), Головний хірург МОЗ України.

Відомий учений-хірург. Основні напрями наукової діяльності: хірургічні розробки в гастроентерології, торакальній і судинній патології. Широко відомий у світі своїми роботами в галузі гепатопанкреатобіології. Уперше розробив і впровадив в Україні резекції стравоходу з одномоментною пластикою, резекції печінки, органозберігаючі операції на шлунку при виразковій хворобі, портальній гіпертензії; реконструктивні та пластичні втручання на жовчовивідних протоках, підшлунковій залозі, судинах, а також мікрохірургічні операції.

Відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.

150 років від дня народження дерматовенеролога, доктора медицини, професора  Олександра Григоровича Лур’є (1868-1954)

Дерматовенеролог, доктор медицини (1916), професор, перший завідувач кафедри дерматовенерології Київського клінічного інституту (1921-1949) (з 1930 – Київський інститут удосконалення лікарів). Організував у Києві перший у СРСР мікологічний диспансер (1933).

Праці були присвячені питанням діагностики та лікування захворювань шкіри (дерматомікозів), вивченню сифілісу тощо.

130 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медицини, професора Олександра Івановича Крупського (1888-1943)

Акушер-гінеколог, доктор медицини (1920), професор. Закінчив Юр’євський університет (нині Тарту, Естонія, 1919). Співзасновник Всеукраїнської спілки лікарів, керівник Міністерства народного здоров’я й опікування УНР. Від 1919 – в Київському медичному інституті (з пе­рервою): приват-доцент, 1930-1837 – завідувач кафедри акушерства та гі­некології, організував біохімічну лабораторію для дослідження гормонів; 1929 – завідувач кафедри акушерства та гінекології Одеського медичного інституту. Член Медичної секції ВУАН (1929), заступник голови Медичної секції Одеського наукового товариства при ВУАН. Автор перших праць з аку­шерства та гінекології українською мовою. У 1937 був заарештований. Згодом звільнений із забороною проживання в Україні. Працював у Воронезькому інституті ма­те­ринства та дитинства, професор акушерсько-гінекологічної клініки Воронезького медичного інституту (РФ). Обстоював необхідність забезпечення курортним лікуванням селян; організував на курорті м. Миргород (нині Полтав. обл.) гінекологічний кабінет. Вивчав проблеми знеболювання пологів, доводив доцільність йо­го застосування.

Наукові праці: “Випадок пологів при еклампсії близнятами з зачепленням головки од­нієї дитини за головку другої” (1925); “Аборт, лихі наслідки від нього та як їм запобігти” (1928); “Пер­вые 500 родов, обезболенных при помощи веселящего газа и газо-воздуш­ной аналгезии (N2O)” (1940).

95 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук (1971), професора Бориса Михайловича Щепотіна (1923-1999)

Лікар-терапевт, доктор медичних наук (1971), профе­сор (1974), завідувач кафедри пропе­девтики внутрішніх хвороб № 1 Київського медичного університету ім. О.О. Богомольця (1973-1988).

Закінчив Дніпропетровський ме­дичний інститут (1947). Працював го­ловним лікарем Кіровської дільничної лікарні Запорізької області. Навчався в клінічній ордина­турі на кафедрі інфекційних хвороб, з 1950 працював асистентом кафедри госпітальної терапії Київського ме­дичного інституту ім. О.О. Бого­мольця. У 1957 обраний доцентом кафед­ри терапії, 1972 – професором тієї самої кафедри, а з 1973 працював за­відувачем кафедри пропедевтики внут­рішніх хвороб Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця.

На основі експериментальних, клінічних і патоморфологічних дослід­жень сформулював низку нових оригінальних положень про властиво­сті дистрофічних уражень міокарда при тиреотоксикозі, розробив клінічну, інструментальну та біохімічну діагнос­тику міокардіодистрофії при ньому. Дослідив питання патогенезу ран­ньої діагностики та раціонального лі­кування атеросклерозу, гіпертонічної та ішемічної хвороби серця, виявив особливості перебігу інфаркту міокарда у хворих на цукровий діабет.

Наукові праці: “Рецептурный спра­вочник” (1979); “Справочник по клини­ческой фармакологии и фармакотерапии” (1986).