Календар медицини

65 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Василя Васильовича Подольського (1954)

Акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, завідувач відділення проблем здоров’я жінок фертильного віку ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.Н. Лук’янової НАМН України”.

Його наукові дослідження дозволили вирішити сучасні проблеми екстрагенітальної патології у вагітних, зокрема, ведення вагітності, пологів, стану плода та новонароджених у жінок з вродженими вадами серця та нейро-циркуляторною астенією. Ці наукові розробки дозволили значно знизити частоту ускладнень у вагітних жінок і новонароджених. Протягом останніх років є керівником широкомасштабних наукових досліджень, присвячених вивченню стану репродуктивного здоров’я жінок в нашій країні.

Входить до складу комісії Міністерства охорони здоров’я України зі створення протоколів лікування патологічних станів і захворювань в акушерстві та гінекології. Є членом президії Асоціації акушерів-гінекологів України, відповідає за проблеми розвитку науки та репродуктивного здоров’я жінок.

80 років від дня народження доктора медичних наук, професора Надії Іванівни Шарикіної (1939)

Доктор медичних наук (1982), професор (1992), завідувачка відділу онкофармакології ДУ “Інститут фармакології та токсикології” НАМН України (з 1986); очолювала Фармакологічний комітет МОЗ України (1992-1997), зробила значний внесок у його організацію, становлення та розвиток.

125 років від дня народження патофізіолога, доктора медичних наук, члена-кореспондента АН УРСР Данила Овсійовича Альперна (1894-1968)

Патофізіолог, доктор медичних наук (1921), член-кореспондент АН УРСР (1939), заслужений діяч науки УРСР (1947). Закінчив Харківський університет (1917). У студентські роки займався дослідженнями в науковій лабораторії кафедри загальної патології під керівництвом професора О. Репрева; його працю було відзначено золотою медаллю. Від 1920 працював у Харківському медичному інституті: асистент, старший асистент, доцент кафедри патологічної фізіології, від 1929 – професор і завідувач кафедри патологічної фізіології, одночасно в 1923-1954 – завідувач відділу Українського науково-дослідного психоневрологічного інституту (Харків); 1934-1941 – завідувач відділу патофізіології Українського інституту експериментальної медицини. Відряджений з науковою метою за кордон, де працював в Інституті патології (Берлін), Інституті фізіології (Кіль), Інституті біохімії (Гайдельберґ), а також у лабораторіях і клініках університетів міст Відень і Кіль. Був головою харківського відділення Наукового товариства патофізіологів; почесний член Міжнародного антиревматичного товариства й Арґентинської протиревматичної ліги.

Основні напрями наукової діяльності: патофізіологія нервової системи та нейрогуморальної регуляції, патохімія запалення та патогенез алергічних реакцій; роль нервово-гуморальних факторів у патології тканинного обміну, запаленні й алергії.

Наукові праці: “Учение о лихорадке” (1928); “Вегетативна нервова система та обмін речовин” (1931); “Патологічна фізіологія” (1949); “Воспаление” (1959); “Холинергические процессы в патологии” (1963); “Патологическая физиология” (1965).

165 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Льва Олександровича Малиновського (1854-1915)

Хірург, доктор медицини (1882). Учасник російсько-турецької війни 1877-1878. Закінчив Медико-хірургічну академію в Санкт-Пе­тербурзі (1877), де й працював. У 1883-1888 – директор Могильовської центральної фельдшерської школи (нині Білорусь). У 1889 був призначений доцентом кафедри хірургії Університету св. Володимира в Києві. Того ж року відправлений у відрядження за кордон. У 1891-1893 – завідувач кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії Казанського університету (нині РФ); 1893-1911 – завідувач кафедри факультетської хірургії та директор хірургічної клініки Університету св. Володимира. Консультував у лікарні Товариства лікарень для хронічно хворих дітей у Києві. Першим обґрунтував необхідність спеціальної підготовки ней­рохірурга та принцип комплексної лікарської діяльності невропато­лога та хірурга. Обстоював тверджен­ня про необхідність оперативного лікування абсцесів головного моз­ку. Одним з перших видалив пухлину каротидного гломуса. Рекомендував хірургічне лікування паралічу лицьового нерва. Також вивчав питання хірургії шлунка та кишечника.

Наукові праці: “К вопросу о действии мочегон­ных средств (Сциллитоксин, Дигиталин, Adonis-vernalis, Уксусный калий, Антигидропин, Алкоголь, Хлорал-гид­рат)” (1882); “Хирургическое отделение губернской больницы могилевского приказа общественного призрения с 1883 по 1885 г.” (1889); “О нарывах головного мозга” (1891); “К вопросу о хирургическом лечении центральной нервной систе­мы” (1893); “К учению о новообра­зованиях на почве каротидной железы” (1899).

Даштаянц Гайк Апетнакович (1924-1978) терапевт, доктор медичних наук (1960), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Військово-медичну академію в Ленінграді (нині Санкт-Петербург, 1946). Працював лікарем; у Рязанському медичному інституті (РФ, 1950-1960): завідувач кафедри факультетської терапії (1959-1960); завідувач кафедри шпитальної терапії Північно-Осетинського медичного інституту (м. Орджонікідзе, нині Владикавказ, 1960-1962); завідувач кафедри терапії № 2 Київського інституту удосконалення лікарів (1962-1978).

Основні напрями наукових досліджень: внутрішні хвороби, цитохімія, проблеми онкології, клінічної гематології. Зокрема вивчав клініко-патогенетичний механізм порушення згортальної системи крові.

Наукові праці: “Клиническая гематология” (1965, 1968, 1978); “Узелковый периартериит” (1966); “Метастатические поражения костей” (1967); “Методологія діагнозу” (1967); “Костномозговое кроветворение при узелковом периартериите и системной красной волчанке” (1969).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферат дисертації Даштаянц Г. А.:

Некоторые новые данные по использованию стернальной пункции в клинике и эксперименте. Автореферат дисс. … докт. мед. наук. (1959). Шифр зберігання: 616.1 Д-217

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Даштаянц Г. А., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Клиническая гематология. Краткое руководство для врачей. (1965). Шифр зберігання: 616.1 Д-217
2. Узелковый периартериит. (1966). Шифр зберігання: 616.1 Д-217
3. Метастатические опухоли костей (Миелокарцинозы). (1967). Шифр зберігання: 616.7 Ш-379
4. Методологическая диагноза. (1970). Шифр зберігання: 1970 Д217
5. Поражение сердечно-сосудистой системы при сифилисе. (1976). Шифр зберігання: Б-19360
6. Тромбоеластографія в клінічній практиці. (1972). Шифр зберігання: Б-3808
7. Актуальные вопросы клинической иммунологии. Сборник. (ред.). (1974). Шифр зберігання: Б-14000
8. Клиническая гематология. (1978). Шифр зберігання: Б-24895

Різдво Христове за григоріанським та ново-юліанським календарями.