Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Філатов Володимир Петрович (1875-1956) офтальмолог, хірург, дійсний член АН УРСР (1939), академік АМН СРСР (1944), доктор медицини (1908), завідувач Одеської кафедри і клініки очних хвороб Новоросійського університету (1911), завідувач кафедри Одеського медичного інституту (1923-1926). Засновник і перший директор Українського НДІ експериментальної офтальмології (1936-1956).
Винайшов (1914) і опублікував (1917) ефективний метод і спосіб пластики за допомогою круглого стебла, що став найціннішим внеском у сучасну віднову хірургію, здобув широке визнання хірургів і відомий як “філатовське кругле стебло”; провів першу операцію часткової наскрізної пересадки рогівки (1923), а в 1931 – таку саму операцію, тільки матеріалом для пересадки була рогівка трупного ока, збереженого в холоді. Вперше виконав клінічну підсадку рогівки поруч з трансплантантом, чим заснував новий метод лікування, пізніше названий “тканинна терапія” (1933). Створив свою школу – Одеську офтальмологічну школу академіка Філатова.
95 років від дня народження анестезіолога, доктора медичних наук, професора Леонарда Петровича Чепкого (1925-2019)
Анестезіолог, доктор медичних наук (1963), професор (1965), заслужений діяч науки і техніки України (1996), засновник і завідувач кафедри анестезіології і реаніматології (1974-1991), професор кафедри анестезіології і реаніматології та медицини катастроф Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 1992), провідний науковий співробітник Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова НАМН України (з 1991).
Його роботи були присвячені проблемам анестезіології, нейрохірургії, медичної кібернетики, медицині катастроф, швидкій медичній допомозі, інтенсивній терапії в загальній хірургії, гінекології, кардіохірургії, нейроанестезіології.
100 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора Миколи Аврамовича Кодоли (1920-2000)
Стоматолог, доктор медичних наук (1969), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний стоматологічний інститут (1950), де відтоді й працював. У 1958-1990 – завідувач, 1991-1997 – професор кафедри терапевтичної стоматології № 1, 1969-1973 – декан хірургічного факультету Київської медичної академії післядипломної освіти.
Вивчав проблеми лікування карієсу та пародонтозу.
Наукові праці: “Клиника, диагностика и лечение кариеса” (1962); “Кариес зубов, его лечение и профилактика с применением лекарственного вакуумэлектрофореза” (1975); “Микроэлементы в профилактике кариеса” (1979); “Пародонтоз. Ультраструктура десны и пульпы” (1980); “Пульпит: возрастные особенности и лечение” (1980); “Рефлексотерапия в комплексном лечении болезней пародонта. Рефлексотерапия в стоматологии” (1988).
180 років від дня народження лікаря-дерматолога, доктора медицини Володимира Вікентійовича Лукомського (1840-1902)
Дерматолог, доктор медицини (1864). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1861). Працював військовим лікарем. Перебував у науковому відрядженні в Німеччині, Австрії, Франції. Від 1872 – приват-доцент кафедри спеціальної патології і терапії Університету св. Володимира; водночас від 1874 – у Київському, від 1876 – Луцькому військовому шпиталях. Член Товариства київських лікарів. В останні роки життя був військово-медичним інспектором Омського військового округу (Росія).
Наукові дослідження в галузі спеціальної патології. Вивчав роль мікроорганізмів у виникненні та перебігу інфекційних хвороб, запропонував оригінальне трактування патології інфекційних процесів. Визначив паразитарну природу бешихи, довів зв’язок між бешихою та мікрококами, між дифтерією та паразитарними грибками. Низку праць присвятив проблемам лікування внутрішніх і нервових хвороб, антисептики, організації військово-медичної служби.
Наукові праці: “Наблюдение над некоторыми видами злокачественных перемежающихся лихорадок” (1864); “О современном состоянии дерматологии” (1872); “Исследование о роже” (1874).
80 років від дня народження доктора фармацевтичних наук, професора Олени Миколаївни Гриценко (1940)
Провізор, доктор фармацевтичних наук (1990), професор (1994). Закінчила Харківський фармацевтичний інститут (1961). Працювала провізором (1961-1965). Відтоді – в Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): 1985-2003 – завідувачка, від 2004 – професорка кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії. Фахівець у галузі фармацевтики та фітохімії, фармацевтичного аналізу.
Вивчає процеси взаємодії біологічно активних сполук у лікарських засобах, зокрема рослинного походження.
Наукові праці: “Справочник провизора-аналитика” (1989); “Рослинні полісахариди в лікарських засобах та їх взаємодія з низькомолекулярними біологічно активними сполуками” (1989); “Фізико-хімічні властивості та електронна будова кверцетину” (1999); “Провізор як провідник принципів біоетики у фармацевтичній практиці” (2003).
95 років від дня народження організатора охорони здоров’я, генерал-майора медичної служби Леоніда Кириловича Караванова (1925-2002)
Лікар, організатор охорони здоров’я. Закінчив Львівський медичний інститут (1950). У 1950-1951 – завідувач лікувального профспілкового сектора міського відділу охорони здоров’я у м. Луцьку; 1951-1952 – в. о. завідувача міського відділу охорони здоров’я м. Луцька; 1953-1959 – очолював медичну службу КДБ у Волинській області, 1959-1960 – Львівській області; 1960-1983 – очолював медичну службу КДБ УРСР; генерал-майор медичної служби (1983); Заслужений лікар України.
Зробив значний внесок у розвиток матеріальної бази медичної служби та удосконалення лікувально-діагностичного процесу КДБ УРСР; за його активної участі були відновлені та створені Військово-медичні служби у всіх областях України.