Календар медицини

75 років від дня народження біохіміка, фармаколога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Юрія Івановича Губського (1945-2019)

Біохімік, фармаколог, член-кореспондент НАМН України (1994), доктор медичних наук (1994), професор (1997), заслужений діяч науки і техніки України (1997), завідувач кафедри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1997-2010), завідувач відділу біохімічної фармакології Інституту фармакології та токсикології НАМН України (1999), завідувач кафедри паліативної та хоспісної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (2010-2019).

Основні напрями наукової діяльності: медична біохімія; молекулярна фармакологія та токсикологія; паліативна та хоспісна медицина. Автор перших україномовних підручників з біоорганічної та біологічної хімії для студентів вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів України.

80 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Георгія Володимировича Буренка (1940)

Хірург, доктор медичних наук (1990), професор (1994). Закінчив Київський медичний інститут (1964). Працював головним лікарем Забуянської лікарні Київської області (1964-1967); науковим співробітником Інституту гематології та переливання крові (1969-1971); завідувачем хірургічного відділення 7-ї лікарні Києва; від 1976 – у Національному медичному університеті (Київ): асистент, доцент, від 1994 – професор кафедри загальної хірургії № 2 з курсом воєнно-польової хірургії.

Наукові дослідження в галузі хірургії шлунково-кишкового тракту та позапечінкових жовчних протоків, судинної хірургії, застосування полімерів у хірургії.

Наукові праці: “Морфологические и биохимические аспекты биодеструкции полимеров” (1986); “Оптимизация хирургического лечения острой непроходимости тонкой кишки” (1989); “Електротермометрія шкіри в діагностиці недостатніх перфорантних вен при варикозній хворобі нижніх кінцівок” (1998); “Шляхи оптимізації лікування хворих з шлунково-кишковими кровотечами” (2001).

95 років від дня народження анатома, члена-кореспондента НАПН України, доктора медичних наук, професора Івана Івановича Бобрика (1925-2011)

Анатом, доктор медичних наук (1976), професор (1978), член-кореспондент НАПН України (1995), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1955). Працював асистентом кафедри топографічної анатомії Тернопільського медичного інституту (1958-1960); у 1960-1964 – асистент, 1964-1976 – доцент, 1976-1978 – професор кафедри топографічної анатомії, 1978-1986 – декан 1-го лікувального факультету, одночасно від 1978 – завідувач кафедри нормальної анатомії Національного медичного університету (Київ).

Основні напрями наукових досліджень: розвиток мікроциркуляторного русла різних органів людини в ембріональному та плідному періодах морфогенезу.

Наукові праці: “Кровоснабжение органов пищеварительного тракта человека” (1970); “Сосудистый эндотелий” (1986); “Развитие сосудов эндокринных органов человека в пренатальном периоде онтогенеза” (1987); “Атлас анатомии новорожденного” (1990); “Нормальна анатомія людини” (1992); “Анатомія людини” (1993); “Сучасні аспекти функціональної анатомії центральної нервової системи” (2001); “Світова слава київського анатома професора В.О. Беца” (2001); “Особливості функціональної анатомії дитячого віку” (2002).

85 років від дня народження доктора медичних наук, професора Анатолія Тимофійовича Носова (1935-2010)

Доктор медичних наук (1985), професор (1995), керівник лабораторії електронної мікроскопії Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова (з 1991).

Основні напрями наукової діяльності: трансплантація нирки й ембріональної нервової тканини, патоморфологія й ультраструктурні зміни нервової системи, ендокринних залоз і статевих органів, радіаційна патоморфологія нервової й ендокринної систем, ультраструктурні та патогенетичні зміни тканин головного мозку під впливом високоенергетичного лазерного випромінювання.

120 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента АМН СРСР Дениса Миколайовича Калюжного (1900-1976)

Гігієніст, доктор медичних наук (1957), професор (1958), член-кореспондент АМН СРСР (1961), заслужений діяч наук УРСР (1964). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Харківський медичний інститут (1926). Працював лікарем. У 1932-1971 – в НДІ загальної та комунальної гігієни (до 1944 – у Харкові, нині Інститут гігієни та медичної екології НАМНУ, Київ): від 1956 – директор; водночас у 1946-1956 та 1965-1970 – завідувач кафедри комунальної гігієни Київського інституту удосконалення лікарів, 1956-1960 – медичного інституту.

Наукові дослідження з гігієни атмосферного повітря та планування населених місць, військової гігієни, історії гігієни та санітарії. Одним з перших в Україні розпочав вивчення проблеми забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами.

Наукові праці: “Санитарное изучение атмосферного воздуха населенных мест Украины и меры борьбы с его загрязнением” (1940); “Санитарная охрана атмосферного воздуха от выбросов предприятий черной металлургии” (1961); “Санитарная охрана атмосферного воздуха и водоемов от выбросов отходов предприятий черной металлургии” (1968); “Гигиена внешней среды в районе размещения промышленных предприятий” (1973).

120 років від дня народження ортопеда-травматолога, члена-кореспондента АМН СРСР, доктора медичних наук Федора Родіоновича Богданова (1900-1973)

Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1937), професор (1938), член-кореспондент АМН СРСР (1952), заслужений діяч науки РРФСР (1957). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив 1-й Московський інститут (1925). Працював хірургом Інституту ім. Скліфосовського (1925-1928), завідувач кафедри загальної хірургії Свердловського медичного інституту (нині Єкатеринбург, 1938-1957); директор Свердловського НДІ відновлювальної хірургії, травматології та ортопедії (1944-1958); заступник директора Українського НДІ травматології та ортопедії (1958-1963), водночас завідувач кафедри травматології та ортопедії (1958-1973), проректор з наукової роботи (1966-1973) Київського інституту вдосконалення лікарів.

Напрями наукових досліджень: репаративна регенерація кісткової тканини, внутрішньо-суглобові та вогнепальні переломи. Розробив класифікацію сколіозів, одним з перших застосував металоостеосинтез в ортопедії та травматології.

Наукові праці: “Внутрисуставные переломы” (1949); “Остеосинтез и костная пластика при псевдоартрозах и дефектах длинных трубчатых костей после огнестрельных переломов” (1950); “Хирургическое лечение заболеваний и повреждений стопы” (1953); “Врожденные вывихи бедра” (1959); “Диагностика и лечение деформирующего спондилеза” (1970); “Физические методы лечения в травматологии и ортопедии” (1970); “Врачебно-трудовая экспертиза при последствиях травм опорно-двигательного аппарата” (1972).