Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
85 років від дня народження доктора медичних наук, професора Анатолія Тимофійовича Носова (1935-2010)
Доктор медичних наук (1985), професор (1995), керівник лабораторії електронної мікроскопії Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова (з 1991).
Основні напрями наукової діяльності: трансплантація нирки й ембріональної нервової тканини, патоморфологія й ультраструктурні зміни нервової системи, ендокринних залоз і статевих органів, радіаційна патоморфологія нервової й ендокринної систем, ультраструктурні та патогенетичні зміни тканин головного мозку під впливом високоенергетичного лазерного випромінювання.
120 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента АМН СРСР Дениса Миколайовича Калюжного (1900-1976)
Гігієніст, доктор медичних наук (1957), професор (1958), член-кореспондент АМН СРСР (1961), заслужений діяч наук УРСР (1964). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Харківський медичний інститут (1926). Працював лікарем. У 1932-1971 – в НДІ загальної та комунальної гігієни (до 1944 – у Харкові, нині Інститут гігієни та медичної екології НАМНУ, Київ): від 1956 – директор; водночас у 1946-1956 та 1965-1970 – завідувач кафедри комунальної гігієни Київського інституту удосконалення лікарів, 1956-1960 – медичного інституту.
Наукові дослідження з гігієни атмосферного повітря та планування населених місць, військової гігієни, історії гігієни та санітарії. Одним з перших в Україні розпочав вивчення проблеми забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами.
Наукові праці: “Санитарное изучение атмосферного воздуха населенных мест Украины и меры борьбы с его загрязнением” (1940); “Санитарная охрана атмосферного воздуха от выбросов предприятий черной металлургии” (1961); “Санитарная охрана атмосферного воздуха и водоемов от выбросов отходов предприятий черной металлургии” (1968); “Гигиена внешней среды в районе размещения промышленных предприятий” (1973).
120 років від дня народження ортопеда-травматолога, члена-кореспондента АМН СРСР, доктора медичних наук Федора Родіоновича Богданова (1900-1973)
Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1937), професор (1938), член-кореспондент АМН СРСР (1952), заслужений діяч науки РРФСР (1957). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив 1-й Московський інститут (1925). Працював хірургом Інституту ім. Скліфосовського (1925-1928), завідувач кафедри загальної хірургії Свердловського медичного інституту (нині Єкатеринбург, 1938-1957); директор Свердловського НДІ відновлювальної хірургії, травматології та ортопедії (1944-1958); заступник директора Українського НДІ травматології та ортопедії (1958-1963), водночас завідувач кафедри травматології та ортопедії (1958-1973), проректор з наукової роботи (1966-1973) Київського інституту вдосконалення лікарів.
Напрями наукових досліджень: репаративна регенерація кісткової тканини, внутрішньо-суглобові та вогнепальні переломи. Розробив класифікацію сколіозів, одним з перших застосував металоостеосинтез в ортопедії та травматології.
Наукові праці: “Внутрисуставные переломы” (1949); “Остеосинтез и костная пластика при псевдоартрозах и дефектах длинных трубчатых костей после огнестрельных переломов” (1950); “Хирургическое лечение заболеваний и повреждений стопы” (1953); “Врожденные вывихи бедра” (1959); “Диагностика и лечение деформирующего спондилеза” (1970); “Физические методы лечения в травматологии и ортопедии” (1970); “Врачебно-трудовая экспертиза при последствиях травм опорно-двигательного аппарата” (1972).
140 років від дня народження лікаря-гігієніста, фахівця з організації охорони здоров’я, доктора медицини, професора Сергія Івановича Радченка (1880-1942)
Лікар-гігієніст, фахівець з організації охорони здоров’я, доктор медицини, професор (1934), завідувач кафедри організації охорони здоров’я (1929-1934), один із засновників санітарно-гігієнічного факультету та його декан (1935-1936) Київського медичного інституту.
60 років від дня народження уролога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Сергія Олександровича Возіанова (1960)
Уролог, доктор медичних наук (1994), професор (2000), член-кореспондент НАМН України (2007). Закінчив Київський медичний інститут (1982). Працював лікарем (1989-1991); від 1991 – в Інституті урології АМНУ (Київ): від 1998 – завідувач відділення ендоурології. У 1993-1997 – 1-й секретар Посольства України у Франції.
Наукова діяльність: малоінвазивна урологічна хірургія при сечокам’яній хворобі, кістозних захворюваннях нирок; впровадження методів контактної та дистанційної літотрипсії; удосконалення діагностики та лікування онкологічних захворювань нирок, сечового міхура та передміхурової залози.
Наукові праці: “Компьютерная термодиагностика” (1993); “Рак передміхурової залози” (1994); “Клінічна сексологія та андрологія” (1996); “Справочник по онкоурологии” (1998); “Опухоли мочеполовой системы” (2000); “Діагностика та лікування поєднання кіст із пухлинами нирок” (2001); “Клінічна фізіологія нирок” (2004); “Трансуретральна резекція передміхурової залози в лікуванні її доброякісної гіперплазії” (2005).
110 років від дня народження невропатолога, кандидата медичних наук, доцента Галини Дмитрівни Бобровської (1910-1980)
Невропатолог, кандидат медичних наук, доцент, завідувачка кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1965-1968). Закінчила Київський медичний інститут (1936). Представник Київської школи невропатологів. Учениця Б.М. Маньковського.
Наукові дослідження були присвячені розладам мозкового кровообігу, патології нервової системи при цукровому діабеті, ревматоекзогенним інтоксикаціям.