Календар медицини

125 років від дня народження рентгенолога, радіолога, кандидата медичних наук, доцента Миколи Федоровича Заркевича (1896-1985)

Рентгенолог, радіолог, кандидат медичних наук (1942). Навчався у Військово-медичній академії (Петроград), з 5-го курсу якої в 1918 пішов у Червону Армію; медичну освіту завершив у 1920 на медичному факультеті Ростовського університету; 1920-1922 – служба в Червоній Армії; вдосконалювався в хірургічній клініці професора Оппеля Військово-медичної академії; в 1924-1927 – начальник хірургічного відділення та рентгенолог у Житомирі; 1927-1954 – очолював рентгенологічне відділення Київського військового клінічного шпиталю; 1941-1945 – начальник рентгенологічного відділення в тиловому районі 3-го Українського фронту; полковник медичної служби; у 1954 організував і по 1963 очолював кафедру рентгенорадіології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця; 1963-1973 – керівник радіологічного відділення Київського НДІ експериментальної і клінічної онкології; у 1956-1963 виконував обов’язки головного радіолога МОЗ України.

Вважається одним з фундаторів та організаторів вітчизняної рентгенорадіології. Основні напрями наукової діяльності: опрацювання рентгенодіагностики кісткової системи, легень та органів травлення; вперше в Україні виконав сканування щитоподібної залози та печінки.

100 років від дня народження радіолога, рентгенолога, доктора медичних наук, професора Анатолія Івановича Позмогова (1921-2004)

Радіолог, рентгенолог, доктор медичних наук (1962), професор (1963), заслужений діяч науки УРСР (1979). Закінчив Ташкентський медичний інститут (1943). У 1943-1945 на посаді військового лікаря винищувального протитанкового артилерійського полку в складі Степового, Воронезького, 2-го Українського, 2-го та 3-го Білоруських і Прибалтійських фронтів брав участь у бойових діях; 1945-1947 працював у Наркоматі держконтролю УРСР; з 1947 – молодший, а потім старший науковий співробітник Київського НДІ рентгено-радіології і онкології; з 1958 – керівник рентгенорадіологічного відділу цього ж інституту; з 1963 – завідувач кафедри та проректор з наукової роботи (1963-1966) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця; від 1966 – керівник рентгенологічного відділу Київського НДІ експериментальної і клінічної хірургії; з 1967 – також заступник директора з наукової роботи; 1971-1987 – директор Київського НДІ рентгено-радіології і онкології; водночас виконував обов’язки керівника відділу променевої діагностики; з 1987 – науковий консультант цього ж інституту.

Наукові праці здебільшого присвячені рентгенодіагностиці захворювань органів дихання; запропоновано контрастну трахеобронхографію, одномоментну медіастинальну флебографію й ангіопульмонографію. Зробив значний внесок в організацію рентгенологічної й онкологічної допомоги населенню України.

160 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медицини Миколи Костянтиновича Нейолова (1861-1912)

Акушер-гінеколог, доктор медицини (1898). Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1887). Працював на посадах ординатора акушерської клініки під керівництвом професора Рейна (1887-1991), ординатора Кирилівської лікарні (Київ, 1891-1893), завідувача гінекологічного відділення лікарні професора Афанасьєва (1893-1896); у 1891-1899 викладав оперативне акушерство, приват-доцент (1899-1900) кафедри акушерства та жіночих хвороб Університету св. Володимира; професор кафедри акушерства Жіночого медичного інституту в Києві (1899-1910) і Варшавського університету (1910-1912), помічник Київського губернського лікарського інспектора (1906).

205 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медицини, професора Олександра Павловича Матвєєва (1816-1882)

Акушер-гінеколог, доктор медицини (1847), ординарний професор (1848). Закінчив медичний факультет Московського університету (1841). З 1844 – професор і фактичний організатор кафедри акушерства і гінекології Університету св. Володимира; у 1848 був затверджений ординарним професором; у 1862-1865 – декан медичного факультету; 1865-1871 та 1875-1878 – ректор Університету св. Володимира; у 1869 присвоєне звання заслуженого професора.

Наукові праці були присвячені вивченню післяпологових захворювань, питанням лікування хронічного вивороту матки; йому належить пріоритет більш раннього застосування (1862), ніж німецькому акушеру Креде, методу профілактики бленореї у новонароджених шляхом введення 2% розчину азотнокислого срібла.

70 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук Віталія Филимоновича Бабія (1951)

Гігієніст, доктор медичних наук (2004). Завідувач (з 2009) лабораторії гігієни нанотехнологій та наноматеріалів, заступник директора з науково-організаційної роботи Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України.

Основні напрями наукової діяльності: опрацювання гігієнічної оцінки взаємодії наноматеріалів з організмом на всіх рівнях організації, експериментальне дослідження біологічних ефектів впливу наноматеріалів, вивчення закономірностей фунціональних проявів несприятливих біологічних ефектів впливу наноматеріалів, обґрунтування динаміки розвитку причинно-наслідкових зв’язків формування адаптаційних процесів у організмі, детермінованих взаємодією з наноматеріалами, дослідження стану забруднення атмосферного повітря, води та грунтів об’єктами різного народногосподарського профілю, зокрема автомобільним транспортом, дорожніми матеріалами, токсиколого-гігієнічні та медико-біологічні дослідження для визначення безпечності для здоров’я людини хімічних і біологічних речовин, препаратів, матеріалів і виробів, встановлення токсикометричних параметрів при гострій і хронічній дії забруднювачів довкілля, обґрунтування гігієнічних нормативів гранично допустимих концентрацій та орієнтовно безпечних рівнів впливу забруднюючих речовин у атмосферному повітрі та повітрі робочої зони, опрацювання токсиколого-гігієнічних паспортів речовин і сполук, що впроваджені у виробництво та побут, розробка й освоєння нових методик, гармонізація виконання вимірювання наночасток в об’єктах довкілля з вимогами міжнародної стандартизації.

100 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента НАНУ та НАМНУ Леоніда Васильовича Тимошенка (1921-2004)

Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1963), професор (1964), член-кореспондент НАН України (1992) та НАМН України (1993). Закінчив Київський медичний інститут (1948). Працював на посадах кореспондента редакції столичної інформації РАТАУ при Раді Міністрів УРСР і редактора армійської газети “На защите Родины” (1945-1948), старшого редактора та завідувача відділу науково-популярної та масової літератури Державного медичного видавництва УРСР (1950-1952); надалі працював у Київському НДІ педіатрії, акушерства і гінекології імені П.М. Буйка на посадах молодшого (1952-1959) та старшого (1959-1961) наукового співробітника; в 1961-1964 – доцент Київського медичного інституту; 1964-1971 – завідувач кафедри акушерства та гінекології Львівського медичного інституту; від 1971 – завідувач кафедри акушерства та гінекології Київського інституту удосконалення лікарів; професор кафедри військової хірургії Військово-медичної академії МО України (1995-1999); професор-консультант Київського обласного центру охорони здоров’я матері та дитини (1996-2004).

Основні напрями наукової діяльності: вивчення стану системи адаптації жінки в нормі та патології, маткових кровотеч в акушерстві, нейрогуморальної регуляції скоротливої діяльності матки, акушерської ендокринології, факторів ризику ускладнень для матері та плода у вагітних; принципів комплексної допологової підготовки та знеболювання пологів; асфіксії плода та новонародженого; функціональних станів системи адаптації у вагітних і гінекологічних хворих; показав значення резус-фактора у виникненні гемолітичних ускладнень в акушерстві та гінекології.