Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
100 років від дня народження інфекціоніста, епідеміолога, доктора медичних наук, професора Галини Григорівни Соколовської (1921-1979)
Інфекціоніст, епідеміолог, доктор медичних наук (1972), професор. Закінчила Київський медичний інститут (1944). У 1975-1979 – професор кафедри епідеміології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця.
Основні напрями наукових досліджень: вивчення особливостей епідеміології, механізму передачі зараження при інфекціях, що спричиняються збудниками умовно патогенної природи, удосконалення організації імунопрофілактики.
80 років від дня народження педіатра, інфекціоніста, доктора медичних наук, професора Людмили Іванівни Чернишової (1941)
Педіатр, інфекціоніст, доктор медичних наук (1989), професор (1993). Медичну освіту здобула у Львівському (1958-1963) та Київському (1963-1964) медичних інститутах. Працювала на кафедрі педіатрії Київського медичного інституту на посадах асистента (1970-1989) і доцента (1989-1992); завідувач (1992-2016) і професор (з 2016) кафедри дитячих інфекційних хвороб (з 2000 – кафедра дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології) Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; головний дитячий імунолог МОЗ України. Заслужений лікар України.
Основні напрями наукової діяльності: мікробна колонізація слизових оболонок і формування імунітету в дітей, герпетичні інфекцій та токсоплазмоз, ВІЛ-інфекція в дітей, опортуністичні інфекції, кишкові інфекції, інфекційний синдром при первинних і вторинних імунодефіцитах.
95 років від дня народження хірурга, ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Олега Володимировича Дольницького (1926-2013)
Хірург, ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1968), професор (1976). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1952). Працював в Українському НДІ ортопедії (1952-1957). Від 1958 – у Національному медичному університеті: від 1976 – професор кафедри хірургії дитячого віку. Заснував (1964) і відтоді очолював клініку дитячої ортопедії і травматології в одній з дитячих лікарень Києва. Фахівець у галузі дитячої хірургії.
Основні напрями наукових досліджень: мікрохірургія дитячого віку; реконструктивна хірургія вроджених вад розвитку грудної клітки, опорно-рухового апарату при травмах, хірургія кисті в дітей. Вперше застосував мікрохірургічну операцію на плечовому сплетенні в новонароджених при пологових паралічах руки.
Наукові праці: “Послеожоговые деформации у детей и их хирургическое лечение” (1971); “Травматические деформации кисти у детей” (1977); “Врожденные деформации грудной клетки у детей” (1978); “Атлас хирургической патологии у детей” (1981); “Лечение родового паралича верхних конечностей” (1985); “Атлас микрохирургических операций на периферических нервах” (1991); “Дитяча травматологія” (2006).
60 років від дня народження сексопатолога, андролога, доктора медичних наук, професора Ігоря Олексійовича Баб’юка (1961-2019)
Сексопатолог, андролог, доктор медичних наук (1996), професор (2002). Закінчив Донецький медичний інститут (1984). Працював лікарем. У 1993 заснував і керував Центром планування сім’ї та репродукції людини. Від 1997 – головний дитячий і підлітковий сексопатолог Донецького обласного управління охорони здоров’я. Водночас – у Донецькому медичному університеті: від 2000 – завідувач кафедри психіатрії, психотерапії, медичної психології та наркології з курсом сексології факультету післядипломної освіти. Брав участь в організації відділу відновлення репродуктивної функції людини Інституту невідкладної та відновної хірургії АМНУ (Донецьк, 1999).
Наукові дослідження в галузях сексопатології, психології, психотерапії, наркології, андрології, венерології, гінекології, медичної кібернетики.
Наукові праці: “Психические и соматические расстройства в нарушении сексуального здоровья” (2002); “Медична психологія” (2003); “Психотерапия и медпсихология в реабилитации женщин” (2003); “Современная контрацепция” (2004); “Алкогольная и наркотическая зависимость у подростков” (2004); “Криминальная сексология” (2004).
90 років від дня народження онколога, доктора медичних наук, професора Дмитра Володимировича М’ясоєдова (1931-2020)
Онколог, доктор медичних наук (1985), професор (1988), заслужений діяч науки і техніки України (2006). Закінчив Кишинівський медичний інститут (1955). Працював лікарем. Від 1961 – у Київській медичній академії післядипломної освіти: в 1974-1991 – проректор з навчально-методичної роботи, водночас у 1984-2008 – завідувач, від 2008 – професор кафедри онкології.
Наукові дослідження були присвячені хірургічному та комбінованому лікуванню злоякісних новоутворень шлунково-кишкового тракту з використанням кріодії.
Наукові праці: “Иммуногистохимические методы в диагностике злокачественных опухолей” (1991); “Сучасна діагностика та лікування хворих на рак ободової кишки” (2004); “Справочник по онкологии” (2008); “О показаниях к выполнению подкожной мастэктомии с одномоментным эндопротезированием у больных раком молочной железы” (2011); “Застосування інгібіторів системи гемостазу з метою підвищення безпосередніх та віддалених результатів радикального лікування хворих на рак шлунка та ободової кишки” (2015).
85 років від дня народження біохіміка, доктора біологічних наук, професора, члена-кореспондента НАНУ та АМНУ Надії Максимівни Гулої (1936)
Бiохiмiк, доктор біологічних наук (1977), професор (2002), член-кореспондент НАН України (1991), АМН України (1993). Закiнчила Київський медичний iнститут (1959), де й працювала в 1962-1965. У 1965-1975 – старший науковий співробітник Київського НДІ ендокринологiї та обмiну речовин; від 1975 – в Інституті біохімії НАНУ (Київ, від 1992 – завідувач відділу біохімії ліпідів).
Досліджує біологічно активні сполуки, вітаміни, гормони, біоактивні метаболіти, мембранні ліпіди. Отримала нові дані про механізм дії інсуліну та гідрокортизону на обмін вуглеводів у пентозному шунті в нормі та при патології. Вперше в клітинах нейробластоми відкрила й ідентифікувала N-ацилетаноламіни, вивчила їхню роль у модуляції іон-транспортних систем, описала мембранопротекторний ефект цих сполук. З’ясувала залежність фертильної спроможності сперматозоїдів від їхнього ліпідного складу та роль фосфоліпідів у розвитку деяких видів чоловічої неплідності.
Наукові праці: “Фосфоліпіди сперматозоїдів людини та їх роль у забезпеченні фертильної спроможності” (1993); “Довголанцюгові N-ацилетаноламіни як новий клас біологічно активних регуляторів” (1995); “Effect of dopamine and long-chain N-acylethanolamines on steroidogenesis in rat adrenal gland in vitro” (1998); “Біологічна активність та сигнальні ефекти N-ацилетаноламінів” (2002).