Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Лип
8
Чт
Народився Володимир Опанасович Караваєв
Лип 8 день
Народився Володимир Опанасович Караваєв

210 років від дня народження хірурга, доктора медицини, ординарного професора Володимира Опанасовича Караваєва (1811-1892)

Хірург, доктор медицини (1838). Закінчив медичний факультет Казанського університету (1831). Працював на посадах ординатора військово-сухопутного госпіталю в Санкт-Петербурзі (1831-1832), позаштатного ординатора в Маріїнській лікарні для бідних (1832-1834); з липня 1834 по 1836 р. удосконалювався з хірургії в Німеччині, де познайомився з М.І. Пироговим; коли в 1836 р. М.І. Пирогова обрали на кафедру хірургії Дерптського університету, він запропонував В.О. Караваєву посаду у своїй клініці (1836-1838). У 1839-1840 рр. працював на посаді хірурга в Кронштадському морському шпиталі; надалі – екстраординарний професор (1840-1841) та ординарний професор (з 1841) факультетської хірургічної клініки Університету св. Володимира (організатор і перший декан медичного факультету). Організатор першої в Російській імперії кафедри та клініки очних хвороб на медичному факультеті Університету св. Володимира (1844); один з основоположників вітчизняної офтальмології; президент Товариства київських лікарів; член Медичної ради та співзасновник Російського хірургічного товариства; впродовж багатьох років працював на посаді консультанта з хірургії в Київському військовому шпиталі, надавав безоплатну допомогу хворим в Олександрійській та Єврейській лікарнях.

Наукові дослідження були присвячені вивченню травматичного флебіту, розробці техніки ампутацій, методів ринопластики, хірургічного лікування косоокості та катаракти. Першим у світі виконав операцію за проколу навколосерцевої сумки, розробив техніку проведення такої операції під час випітних перикардитів; одним з перших в Україні почав робити операції видалення яєчників, опрацював і застосував метод видалення катаракти, оперативне втручання при “заячій губі”; запропонував застосування при операціях ефірного наркозу й антисептиків.

Лип
9
Пт
Народилася Людмила Іванівна Воробйова
Лип 9 день
Народилася Людмила Іванівна Воробйова

80 років від дня народження онкогінеколога, доктора медичних наук, професора Людмили Іванівни Воробйової (1941-2015)

Онкогінеколог, доктор медичних наук (1993), професор (2001). Закінчила Київський медичний інститут (1970). Відтоді працювала в Інституті онкології АМНУ (Київ): від 1992 – керівник відділення онкогінекології. Головний онкогінеколог МОЗ України (1989-2005). Президент асоціації онкогінекологів України (від 1998).

Розробляла й удосконалювала комбіновані операції та різні варіанти комплексного лікування онкогінекологічних хворих, зокрема ендолімфатичну, лімфотропну хіміотерапію та кріодеструкцію.

Наукові праці: “Онкогинекологическая гинекология” (1983); “Патогномоничные признаки цитопатогенного действия вирусов у больных лейкоплакией и краурозом вульвы” (1997); “Хіміотерапія раку яєчників” (1998); “Запальні пухлини маткових труб та суміжних органів малого таза, що виникли при застосуванні внутрішньоматкових засобів контрацепції” (2002); “Рак шейки матки” (2003).

Лип
11
Нд
Народилася Лариса Іванівна Соколова
Лип 11 день
Народилася Лариса Іванівна Соколова

65 років від дня народження невропатолога, доктора медичних наук, професора Лариси Іванівни Соколової (1956)

Невропатолог, доктор медичних наук (1998), професор. Медичну освіту здобула в Харківському (1973-1976) та Київському (1976-1979) медичних інститутах. Працювала на кафедрі нервових хвороб цього ж інституту (нині – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця) на посадах асистента (1984-1995), доцента (1995-2005), професора (2005-2007), завідувача (від 2007) кафедри.

Основні напрями наукових досліджень: діагностика та лікування розсіяного склерозу, вірусних уражень нервової системи, якість життя хворих при демієлінізуючих і судинних ураженнях нервової системи; встановила взаємозв’язок активації демієлінізуючого процесу, поглиблення неврологічного дефіциту з реактивністю герпесвірусної інфекції у хворих на розсіяний склероз.

Наукові праці: “Диагностические возможности исследования зрительных и соматосенсорных потенциалов, вызванных при рассеянном склерозе” (1983); “Ліпопероксидація у хворих на розсіяний склероз” (1997); “Дифференцированное лечение больных рассеянным склерозом” (1998); “Состояние нейроспецифического иммунитета у больных рассеянным склерозом” (1998); “Демієлінізуючі захворювання нервової системи” (2001); “Применение антигормонотоксических препаратов в лечении рассеянного склероза” (2004); “Показники цитотоксичності у хворих на розсіяний енцефаломієліт з герпесвірусною персистенцією” (2004); “Взаємозв’язок ступеня функціональних порушень, рівня залежності у повсякденній активності та якості життя хворих через 3 місяці після перенесеного ішемічного інсульту” (2010).

Народилася Любов Олександрівна Бабійчук
Лип 11 день
Народилася Любов Олександрівна Бабійчук

65 років від дня народження кріобіолога, морфолога, доктора біологічних наук Любові Олександрівни Бабійчук (1956)

Кріобіолог, морфолог, доктор біологічних наук (2003). Закінчила Харківський університет (1980). Відтоді працює в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАНУ (Харків): завідувач відділу кріоцитології та кількісної морфології (від 2003).

Вивчає молекулярні механізми кріопошкоджень і кріозахисту клітин. Обґрунтувала роль білків цитоскелета в механізмах температурно-осмотичної стабілізації клітин.

Наукові праці: “Влияние полиэтиленоксида и сахарозы на содержание Са2+ и фосфорилирование белков спектрин-актинового комплекса эритроцитов при охлаждении и замораживании-отогреве” (1995); “Новий метод кріоконсервування еритроцитів для клінічної практики” (2000); “Оптимизация и преимущества безотмывочного метода криоконсервирования эритроцитов с ПЭО-1500” (2001); “Гемопоэтические стволовые клетки кордовой крови: новые методы выделения и криоконсервирования” (2007).

Лип
14
Ср
Народився Євген Федорович Шамрай
Лип 14 день
Народився Євген Федорович Шамрай

110 років від дня народження біохіміка, доктора біологічних наук, професора Євгена Федоровича Шамрая (1911-1980)

Біохімік, доктор біологічних наук (1952), професор (1954), заслужений діяч науки УРСР. Закінчив біохімічне відділення біологічного факультету Київського університету (1933-1938). Працював на посаді асистента кафедри біохімії Київського медичного інституту (1938-1941), в часи німецько-радянської війни – лаборант 339-го медико-санітарного батальйону, секретар Бородянського підпільного райкому КП(б)У та комісар партизанського загону (1941-1946), секретар Броварського райкому КП(б)У та голова Баришівського районного виконавчого комітету (1943-1946); надалі працював на посадах асистента кафедри біохімії Київського медичного інституту (1946-1948), завідувача кафедри біохімії Станіславського медичного інституту (1948-1954), завідувача кафедри біохімії (1954-1976), декана лікувального факультету (1954-1957), в.о. ректора (1955-1956) Київського медичного інституту; за сумісництвом працював на посаді керівника лабораторії з пошуку та вивчення нових протизаплідних засобів Українського НДІ охорони материнства та дитинства (з 1959).

Основні напрями наукових досліджень: питання хімічної та функціональної взаємодії вітамінних і коферментних препаратів.

Наукові праці: “К проблеме взаимодействия витаминов С и Р. Галаскорбин, его химические, бактериологические и терапевтические свойства” (1962); “Клиническая биохимия” (1970); “Практикум з органічної та біологічної хімії” (1967).

Народився Олександр Борисович Бернштейн
Лип 14 день
Народився Олександр Борисович Бернштейн

145 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Олександра Борисовича Бернштейна (1876-?)

Терапевт, доктор медичних наук, професор. Організатор і перший завідувач кафедри терапії (1921-1934), директор (1922-1938) 1-го Київського інституту вдосконалення лікарів, якому в 1935 було присвоєне його ім’я.

Основний напрям наукових праць – серцево-судинна патологія.

Наукові праці: “О производящих причинах специфических болезней” (1871); “До клініки вісцерального сифілісу” (1930).