Календар медицини

65 років від дня народження невропатолога, доктора медичних наук, професора Лариси Іванівни Соколової (1956)

Невропатолог, доктор медичних наук (1998), професор. Медичну освіту здобула в Харківському (1973-1976) та Київському (1976-1979) медичних інститутах. Працювала на кафедрі нервових хвороб цього ж інституту (нині – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця) на посадах асистента (1984-1995), доцента (1995-2005), професора (2005-2007), завідувача (від 2007) кафедри.

Основні напрями наукових досліджень: діагностика та лікування розсіяного склерозу, вірусних уражень нервової системи, якість життя хворих при демієлінізуючих і судинних ураженнях нервової системи; встановила взаємозв’язок активації демієлінізуючого процесу, поглиблення неврологічного дефіциту з реактивністю герпесвірусної інфекції у хворих на розсіяний склероз.

Наукові праці: “Диагностические возможности исследования зрительных и соматосенсорных потенциалов, вызванных при рассеянном склерозе” (1983); “Ліпопероксидація у хворих на розсіяний склероз” (1997); “Дифференцированное лечение больных рассеянным склерозом” (1998); “Состояние нейроспецифического иммунитета у больных рассеянным склерозом” (1998); “Демієлінізуючі захворювання нервової системи” (2001); “Применение антигормонотоксических препаратов в лечении рассеянного склероза” (2004); “Показники цитотоксичності у хворих на розсіяний енцефаломієліт з герпесвірусною персистенцією” (2004); “Взаємозв’язок ступеня функціональних порушень, рівня залежності у повсякденній активності та якості життя хворих через 3 місяці після перенесеного ішемічного інсульту” (2010).

65 років від дня народження кріобіолога, морфолога, доктора біологічних наук Любові Олександрівни Бабійчук (1956)

Кріобіолог, морфолог, доктор біологічних наук (2003). Закінчила Харківський університет (1980). Відтоді працює в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАНУ (Харків): завідувач відділу кріоцитології та кількісної морфології (від 2003).

Вивчає молекулярні механізми кріопошкоджень і кріозахисту клітин. Обґрунтувала роль білків цитоскелета в механізмах температурно-осмотичної стабілізації клітин.

Наукові праці: “Влияние полиэтиленоксида и сахарозы на содержание Са2+ и фосфорилирование белков спектрин-актинового комплекса эритроцитов при охлаждении и замораживании-отогреве” (1995); “Новий метод кріоконсервування еритроцитів для клінічної практики” (2000); “Оптимизация и преимущества безотмывочного метода криоконсервирования эритроцитов с ПЭО-1500” (2001); “Гемопоэтические стволовые клетки кордовой крови: новые методы выделения и криоконсервирования” (2007).

110 років від дня народження біохіміка, доктора біологічних наук, професора Євгена Федоровича Шамрая (1911-1980)

Біохімік, доктор біологічних наук (1952), професор (1954), заслужений діяч науки УРСР. Закінчив біохімічне відділення біологічного факультету Київського університету (1933-1938). Працював на посаді асистента кафедри біохімії Київського медичного інституту (1938-1941), в часи німецько-радянської війни – лаборант 339-го медико-санітарного батальйону, секретар Бородянського підпільного райкому КП(б)У та комісар партизанського загону (1941-1946), секретар Броварського райкому КП(б)У та голова Баришівського районного виконавчого комітету (1943-1946); надалі працював на посадах асистента кафедри біохімії Київського медичного інституту (1946-1948), завідувача кафедри біохімії Станіславського медичного інституту (1948-1954), завідувача кафедри біохімії (1954-1976), декана лікувального факультету (1954-1957), в.о. ректора (1955-1956) Київського медичного інституту; за сумісництвом працював на посаді керівника лабораторії з пошуку та вивчення нових протизаплідних засобів Українського НДІ охорони материнства та дитинства (з 1959).

Основні напрями наукових досліджень: питання хімічної та функціональної взаємодії вітамінних і коферментних препаратів.

Наукові праці: “К проблеме взаимодействия витаминов С и Р. Галаскорбин, его химические, бактериологические и терапевтические свойства” (1962); “Клиническая биохимия” (1970); “Практикум з органічної та біологічної хімії” (1967).

145 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Олександра Борисовича Бернштейна (1876-?)

Терапевт, доктор медичних наук, професор. Організатор і перший завідувач кафедри терапії (1921-1934), директор (1922-1938) 1-го Київського інституту вдосконалення лікарів, якому в 1935 було присвоєне його ім’я.

Основний напрям наукових праць – серцево-судинна патологія.

Наукові праці: “О производящих причинах специфических болезней” (1871); “До клініки вісцерального сифілісу” (1930).

145 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора, академіка АН УРСР Володимира Петровича Воробйова (1876-1937)

Анатом, доктор медичних наук (1908), професор (1916), академік АН УРСР (1934), заслужений професор СРСР (1924). Закінчив медичний факультет Харківського університету (1903), де відтоді й працював (згодом медичний інститут): у 1917-1937 (з перервою) – завідувач кафедри нормальної анатомії; одночасно один із засновників і науковий керівник Українського інституту експериментальної медицини (Харків). Викладав анатомію в навчальних закладах Харкова (1904-1913); у 1920-1921 – засновник і завідувач кафедри анатомії в Медичній академії (Софія). Основоположник української наукової школи анатомів.

Відкрив закони структурної організації нервової системи; розвинув учення про цілісність організму; дослідив вплив функцій організму та праці на морфогенез; розробив макромікроскопічний метод дослідження тканин тіла людини; склав карту вегетативних нервових вузлів і сплетінь внутрішніх органів; розробив метод вшитих електродів для вивчення периферичної нервової системи в умовах хронічних досліджень. Автор методу бальзамування; засновник функціональної анатомії та стереоморфології. Організував при кафедрі анатомії Харківського медичного інституту єдиний у світі Музей становлення людини.

Наукові праці: “К топографии нервных стволов и узлов сердца человека” (1917); “О негативной окраске нервной системы” (1917); “О нервах сердца у человека” (1923); “Methodik der Untersuchungen von Nervenelementen des makro- und makromikroskopischen Gebiets” (1925); “Анатомія людини: Підруч. і атлас: У 3 т. Т. 1. Апарат опори та руху” (1934); “Краткий учебник анатомии: У 2 т.” (1935-1936); “Короткий підручник анатомії людини: У 2 т.” (1936-1938); “Новое в методике преподавания анатомии” (1937); “Избранные труды” (1958).

160 років від дня народження патологоанатома, доктора медицини Володимира Філаретовича Недельського (1861-1909)

Патологоанатом, доктор медицини. Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1880-1886). У березні 1887 був зарахований на посаду позаштатного помічника прозектора при кафедрі патологічної анатомії, невдовзі був переведений на посаду штатного помічника прозектора, а в 1893 був призначений “исполняющим должность прозектора”; у 1893 з метою удосконалення з патологічної анатомії був відряджений за кордон. Організував та очолив при Київському товаристві лікарів хіміко-мікроскопічний кабінет. Виступав з доповідями в Товаристві київських лікарів.