Календар медицини

85 років від дня народження лікаря-вірусолога, доктора медичних наук, професора Віталія Миколайовича Гиріна (1936-2002)

Лікар-вірусолог, доктор медичних наук (1982), професор (1985), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Закінчив Київський медичний інститут (1960). У 1969-1984 працював заступником начальника, начальником Управління навчальних закладів МОЗ УРСР; у 1969-1978 за сумісництвом – доцентом кафедри мікробіології Київського медичного інституту; від 1984 – в Київській медичній академії післядипломної освіти: ректор, водночас від 1985 – завідувач кафедри вірусології. Заступник міністра МОЗ УРСР (1978-1984).

Працював над питаннями боротьби з інфекційними захворюваннями вірусної природи: ентеровірусами та захворюваннями, що вони спричиняють, ротавірусними діарейними захворюваннями, ВІЛ-інфекцією, вірусними гепатитами. Вирішив низку проблем вірусних інфекційних патологічних станів населення України, пов’язаних з наслідками екологічної кризи й аварії на ЧАЕС. Вивчав екологічні питання розповсюдження ентеровірусів, ентеробактерій у стічних водах та інших об’єктах довкілля. Обґрунтував закономірності очистки стічних вод від патогенних вірусів і бактерій на бар’єрних спорудах великого міста.

Наукові праці: “Экология энтеровирусов” (1988); “Руководство к практическим занятиям по вирусологии (для врачей и студентов мединститутов)” (1991); “Синдром приобретенного иммунодефицита” (1991); “Посібник з медичної вірусології” (1995); “Синхронизация клеток в культуре макромолекулярными комплексами платины” (1996); “Нова біотехнологія культивування вірусів у синхронізованих клітинних системах” (1997); “Навчальний посібник з лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу” (1999).

65 років від дня народження імунолога, доктора медичних наук, професора Вікторії Євгенівни Дріянської (1956)

Імунолог, доктор медичних наук (1999), професор (2005). Закінчила Київський медичний інститут (1979). Працювала лікарем. Від 1983 – в Інституті нефрології АМНУ (Київ): головний науковий співробітник (від 2001), заступник директора з наукової роботи (від 2002). Генеральний секретар Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації (від 1999).

Вивчає імунні механізми розвитку урологічних і нефрологічних захворювань, процес адаптації ниркового алотрансплантата в осіб з хронічною нирковою недостатністю, стан імунітету населення України залежно від регіону проживання.

Наукові праці: “Проблеми імунопатогенезу та імунотерапії пієлонефриту” (1998); “Клінічна нефрологія” (2004); “Поражения почек, обусловленные ревматическими заболеваниями” (2004); “Вплив продукції ІЛ-2 і експресії ІЛ-2-рецепторів клітинами периферичної крові реципієнтів на функціонування ниркового алотрансплантата (НАТ)” (2006).

70 років від дня народження фармацевта, доктора фармацевтичних наук, професора Володимира Антоновича Загорія (1951)

Фармацевт, доктор фармацевтичних наук (2002), професор (2002). Закінчив Ленінградський хіміко-фармацевтичний інститут (1974), Академію народного господарства при РМ СРСР (Москва, 1988). Очолював аптечний склад у РФ (1976-1978); працював на Лубенському хіміко-фармацевтичному заводі (1979-1985); від 1989 – на фармацевтичній фірмі “Дарниця”: генеральний директор (1993-2009), голова наглядової ради (від 2009); водночас від 1997 – завідувач кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології Національної медичної академії післядипломної освіти (обидві – Київ). Президент Ліги українських меценатів (від 2001).

Розробляє організаційні принципи, форми та методи вдосконалення системи управління фармацевтичними підприємствами в ринкових умовах відповідно до міжнародних норм.

Наукові праці: “Лицензирование в Европейском Союзе: фармацевтический сектор” (1998); “Надлежащая производственная практика лекарственных средств” (1999); “Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків” (1999); “Організаційне проектування структури управління персоналом фармацевтичного підприємства” (2005).

75 років від дня народження педіатра, доктора медичних наук, професора Валентина Григоровича Бурлая (1946)

Педіатр, доктор медичних наук (2001), професор (2003). Закінчив Київський медичний інститут (1974), де і працює (нині Національний медичний університет): асистент, 1991-2001 – доцент кафедри пропедевтики дитячих хвороб, від 2001 – професор кафедри педіатрії, від 2003 – професор кафедри педіатрії № 4. Одночасно від 1994 – завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб, від 2001 – професор кафедри педіатрії Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Вивчає різні аспекти дитячої вегетології, кардіології, нефрології, стану здоров’я дітей в умовах екологічного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС.

Наукові праці: “Вміст кальцію, магнію в крові та функціональна здатність міокарда у дітей з кардитами” (1991); “Стан здоров’я дітей, мешканців великого міста, за даними поглибленого профілактичного огляду” (1993); “Кров’яний тиск у системі правий шлуночок–легенева артерія у дітей із захворюваннями серця” (1998); “Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей” (2000); “Особливості гіпофізарно-гонадної системи у дітей з вегетативними дисфункціями” (2000); “Стан церебральної гемодинаміки у дітей з вегетативною дисфункцією і можливість її корекції інстеноном” (2001).

75 років від дня народження лікаря-психіатра, громадського діяча, правозахисника Семена Фішельовича Глузмана (1946)

Лікар-психіатр, громадський діяч, правозахисник. Закінчив Київський медичний інститут (1970). Працював лікарем. У 1971 здійснив заочну експертизу в справі П. Григоренка, довівши незаконність застосованих проти нього методів психіатричного лікування. У 1972 заарештований органами КДБ за звинуваченням в антирадянській агітації та пропаганді, засуджений до 7 років таборів і 3 років заслання в Сибір. Від 1982 працював на виробництві; від 1985 – лікарем; від 1990 – директором Українсько-американського бюро захисту прав людини. Засновник і відповідальний секретар Асоціації психіатрів України (від 1991). Засновник Центру реабілітації та вивчення жертв воєн і тоталітарних режимів (1995). Член Американського товариства психіатрів (1979), Королівського коледжу психіатрів Великої Британії (1980), Канадської псиxіатричної асоціації (1981), Товариства психіатрів і неврологів Німеччини (1990). У 1977 одній з клінік м. Сен-Дені (Франція) присвоєне його ім’я. Автор низки праць з питань психіатричної етики, прав людини, а також збірки поезій “Псалмы и скорби” (1994).

Наукові праці: “Пособие по психиатрии для инакомыслящих” (1975); “Згода в психіатрії: Виступ на Всесвітньому конгресі з біоетики” (1992).

65 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора Олени Олександрівни Шевченко (1956)

Анатом, доктор медичних наук (1989), професор (2005). Закінчила санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1979). Працювала на посадах асистента (1982-1991) і доцента (1991-1992) кафедри нормальної анатомії цього ж інституту; у 1992-1994 – завідувач кафедри нормальної анатомії, гістології та топографічної анатомії медичного факультету Сумського університету; надалі працювала на посадах доцента (1994-2003) і професора (з 2003) кафедри нормальної анатомії, професора кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, завідувача кафедри анатомії та фізіології Національного університету фізичного виховання та спорту України (з 2006).

Основний напрям наукових досліджень: структурні аспекти розвитку мікроциркуляторного русла в пренатальному періоді онтогенезу.