Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Лис
14
Нд
Народився Микола Миколайович Сиротинін
Лис 14 день
Народився Микола Миколайович Сиротинін

125 років від дня народження патофізіолога, доктора біологічних і медичних наук, професора, члена-кореспондента АН УРСР, академіка АМН СРСР Миколи Миколайовича Сиротиніна (1896-1977)

Патофізіолог, доктор біологічних і медичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР (1939), академік АМН СРСР (1957), заслужений діяч науки УРСР (1940). Закінчив медичний факультет Саратовського університету (1924). У 1929-1934 – завідувач кафедри патологічної фізіології Казанського медичного інституту; 1934-1653 – завідувач лабораторії порівняльної фізіології Інституту експериментальної біології і патології (Київ); завідувач кафедри патологічної фізіології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1955-1961). Очолював понад 40 експедицій на Памір та Ельбрус, де завдяки його зусиллям була створена Ельбруська медико-біологічна станція Інституту фізіології імені О.О. Богомольця АН УРСР.

Основні напрями наукових досліджень: вивчення реактивності живих організмів при інфекційних і неінфекційних захворюваннях і патологічних станах; порівняльний еволюційний аналіз явищ інфекції, імунітету й алергії; вивчення кисневого голодування й адаптації до гіпоксії; дослідження впливу на організм людини гіпокінезії за умов тривалого перебування в замкнутому просторі обмеженого об’єму; питання історії та методології медицини.

Лис
15
Пн
Народився Василь Федорович Чехун
Лис 15 день
Народився Василь Федорович Чехун

65 років від дня народження онколога, доктора медичних наук, професора, академіка НАН України Василя Федоровича Чехуна (1956)

Онколог, доктор медичних наук (1994), професор (1997), академік НАН України (2006), заслужений діяч науки і техніки України. Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту (1980). Від 1980 працює в Інституті проблем онкології НАН України (нині – Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології НАН України) на посадах молодшого наукового співробітника, наукового співробітника (1980-1985), завідувача (з 1996) відділу механізмів протипухлинної терапії, вченого секретаря інституту (1988-1996), директора інституту (з 1996).

Основні напрями наукової діяльності: вивчення механізмів та ефективності дії протипухлинних препаратів, дослідження молекулярних механізмів взаємодії, транспорту та трасформації наночастинок у біологічних системах, що є передумовою створення засобів цільової терапії, розробки нових систем спрямованого транспорту цитотоксичних нанокомпонентів, вивчення механізмів їхньої дії в подоланні лікарської резистентності; вперше розроблена технологія підвищення вибірковості дії цитостатиків шляхом застосування специфічних сорбентів та індукторів активності ферментів мікросомального окислення; доведено, що координаційні сполуки платини, окрім генетичних, запускають низку епігеномних механізмів, що визначають їхній лікувальній і токсичний ефект; обґрунтував механізми формування лікарської резистентності; запропонована векторна система, що впливає на каскад регуляторних процесів сигнальної трансдукції, що дозволяє підвищувати чутливість пухлинних клітин до дії цитостатиків.

Лис
19
Пт
Народився Анатолій Матвійович Зюков
Лис 19 день
Народився Анатолій Матвійович Зюков

135 років від дня народження інфекціоніста, доктора медицини, професора Анатолія Матвійовича Зюкова (1886-1953)

Інфекціоніст, доктор медицини (1927), професор (1928). Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1911). Працював у Київському медичному інституті: завідувач кафедри інфекційних хвороб (1927-1953); водночас у 1930-1935 – науковий керівник Київського інституту туберкульозу й Інституту охорони материнства та дитинства; 1934-1941 – завідувач кафедри інфекційних хвороб Київського інституту удосконалення лікарів. Після визволення Києва та відновлення роботи медичного інституту в 1943 був призначений завідувачем одразу двох кафедр – факультетської терапії та пропедевтичної терапії; кафедру інфекційних хвороб очолив з жовтня 1944. У різні роки був головою навчально-методичного комітету Київського медичного інституту, заступником голови епідеміологічної секції Вченої ради Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР, заступником голови Київського філіалу товариства мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів; брав активну участь в організації Інституту інфекційних захворювань, в якому в 1949-1950 завідував 2-м клінічним відділенням, а в 1950-1951 виконував обов’язки заступника директора з наукової частини та був науковим керівником відділів, що досліджували захворювання дихальних шляхів і черевний тиф.

Наукові дослідження були присвячені патогенезу найрозповсюдженіших інфекційних хвороб, методам патогенетичної терапії. Розвинув вчення про алергію й імунітет в інфекційній патології.

Наукові праці: “До питання про значення остуди нирки в етіології нирковиць” (1925); “Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини” (1941); “Главнейшие гельминтозы человека” (1947); “Гельминтозы человека” (1952).

Лис
21
Нд
Народився Михайло Андрійович Левитський
Лис 21 день
Народився Михайло Андрійович Левитський

150 років від дня народження офтальмолога, хірурга, доктора медицини, професора Михайла Андрійовича Левитського (1871-1942)

Офтальмолог, хірург, доктор медицини (1910), професор (1912). Закінчив Університет св. Во­лодимира (1895). У 1897-1900 працював у лікарнях Ки­єва, 1901-1906 – земським лікарем у Корнині та Козельці, від 1907 – в Київській губернській земській лікарні. У 1910 розпочав викладацьку діяльність, зокрема в Київському жіночому медичному інституті: від 1912 – професор кафедри оч­них хвороб; водночас від 1911 – приват-доцент однойменної кафедри Університету св. Володимира; у 1918-1929 – завідувач кафедри офтальмології, одночасно в 1918-1922 – директор Київського клінічного інституту удосконалення лікарів; 1922-1941 – завідувач кафедри очних хвороб, а також 1922-1926 – декан лікувального факультету, 1926-1927 та 1929-1930 – проректор Київського медичного інституту, брав участь у його організації. Співзасновник і член Всеукраїнської спілки лікарів. Голова Київського офтальмологічного товариства (1922), оф­тальмологічної секції Єдиного науково-медичного товариства (1925). Започаткував викладання офтальмології українською мовою, розробив українську термінологію в цій галузі. Засновник київської школи офтальмології.

Вивчав ефективність хірургічних втручань на оці та його придатках. Удосконалив методики локалізації патологічних змін на дні ока та їхніх проекцій на склері (склав таблицю цього перенесення), пластики на повіках за допомогою вільних шкірних шматків. Розробив техніку вилучення з ока цистицерків. Зробив вагомий внесок у боротьбу з трахомою, що набула в той період значного поширення серед сільського населення України.

Наукові праці: “До питання про реформу вищої медичної освіти” (1925); “Визначення віддалень точок на дні ока за допомогою зорового кута” (1927); “К вопросу о гриппозных заболеваниях глаза” (1930); “Про ушкодження очей бойовими отруйними речовинами” (1932); “Патологічні зміни на дні ока і проекція їх на зовніш­ню поверхню склери” (1936); “До історії Київської кафедри офтальмології” (1940).

Лис
22
Пн
Народилася Світлана Сергіївна Казак
Лис 22 день
Народилася Світлана Сергіївна Казак

75 років від дня народження педіатра, доктора медичних наук, професора Світлани Сергіївни Казак (1946)

Педіатр, доктор медичних наук (1990), професор (1992). Закінчила Київський медичний інститут (1970), де й працювала від 1972: від 1984 – доцент кафедри шпитальної педіатрії. У 1991-2008 – завідувач кафедри дитячих та підліткових захворювань Національної медичної академії післядипломної освіти (Київ).

Фахівець у галузях дитячої кардіоревматології та гастроентерології. Запропонувала методи лікування порушень серцевого ритму в дітей за допомогою бета-блокаторів, корекції порушень метаболізму та серцевого м’яза препаратами кардіопротекторної дії.

Наукові праці: “Неотложная помощь в педиатрии” (1974); “Неотложные состояния у детей” (1983); “Зміни здоров’я населення України внаслідок Чорнобильської катастрофи” (1996); “Дитячі хвороби” (1999); “Гастроентерологія дитячого та підліткового віку. Вибрані питання” (2004); “Кишеньковий довідник амбулаторії педіатричної практики” (2007).

Лис
23
Вт
Народився Іван Олександрович Парпалей
Лис 23 день
Народився Іван Олександрович Парпалей

75 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора Івана Олександровича Парпалея (1946)

Гігієніст, доктор медичних наук (1992), професор (1994). Закінчив санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1971). Працював на посадах доцента (1990-1993), завідувача курсу професійних захворювань, професора (з 1993) кафедри гігієни праці та профзахворювань, проректора з гуманітарної освіти та виховання (1994-2002), декана медичного факультету №4 (з 2004) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Головний профпатолог м. Києва (з 1997), керівник Міського центру профпатології (з 1997). Заслужений лікар України (2001).

Основні напрями наукової діяльності: рання діагностика, лікування та профілактика патології, спричиненої дією виробничого шуму та вібрації, лікування професійних отруєнь, історія медицини.