Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Надія Олександрівна Пучківська (1908-2001) офтальмолог, академік АМН СРСР (1971), НАН України (1992), АМН України (1993), Міжнародної офтальмологічної академії (1975), заслужений діяч науки УРСР (1968).
Закінчила Київський медичний інститут (1930). Доктор медичних наук (1954), професор (1956). З 1935 – асистент Київського медичного інституту, асистент Ташкентського медичного інституту. Учасниця 2-ї світової війни, працювала начальником очного відділення спеціалізованого фронтового евакуаційного госпіталю.
Від 1946 – в Українському науково-дослідному експериментальному інституті очних хвороб та тканинної терапії імені академіка Філатова в Одесі: 1946-1952 – завідувач клінічного відділення, 1953-1956 – заступник директора, 1957-1985 – директор, від 1986 – професор-консультант.
Основні праці з проблем пересадки рогівки, хірургічного лікування й імунотерапії наслідків важких опіків очей, застосування лазерного випромінювання в офтальмології, організації офтальмологічної допомоги населенню тощо.
Наукові праці: “Пересадка рогової оболонки при ускладнених більмах” (1960); “Wiederher-stellende Operationen bei schweren Schädigungen und Erkrankungen der Augen” (1965); “Основи пересадки рогової оболонки” (1971); “Патогенез і лікування опіків очей та їх наслідків” (1973).
Про неї
- Надежда Александровна Пучковская: биобибл. указ. / Одес. НИИ глаз. болезней и тканевой терапии им.В.П.Филатова, Одес. науч. б-ка им. А.М. Горького (1986)
- Возвращенное солнце: Об офтальмологе Н.А. Пучковской (1985)
- Н.А. Пучковская в воспоминаниях современников: К 100-летию со дня рождения акад. Н.А. Пучковской/ Под общ. ред. Н.В. Пасечниковой (2008)
У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації Н.О. Пучковської “Пересадка роговицы при стафиломах, выпяченных бельмах и некоторых других видах осложненных бельм” (1954)
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Пучковської Н.О. підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Атлас глазных болезней (1981)
- Возвращаем человеку зрение (1981)
- Восстановительное лечение и врачебно-трудовая экспертиза при патологии хрусталика (1985)
- Вторичные дистрофические и структурные изменения в переднем отделе глаза (1985)
- Этиология, патогенез, ранняя диагностика, лечение (1967)
- Иммунология глазной патологии (1983)
- Кератоконус (1984)
- Пересадка роговой оболочки при осложненных бельмах (1960)
Юрій Дмитрович Усенко (1938-2005) пульмонолог, доктор медичних наук, завідувач курсу пульмонології (з 1984), засновник і перший керівник Центру невідкладної пульмонології (1978).
Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1960). Захистив докторську дисертацію “Технологія одержання і використання високодисперсних лікувальних засобів у профілактиці захворювань органів дихання на основі популяційно-екологічного підходу”.
Головні напрями наукової діяльності: невідкладна пульмонологія, бронхологія, біокорегуючі технології в медицині.
Наукові праці: “Справочник пульмонолога” (1979); “Состояние и перспективы развития неотложной пульмонологии. Профилактика, диагностика и лечение заболеваний органов дыхания” (1986); “Диагностическое и прогностическое значение морфометрического анализа лимфоцитов периферической крови” (1986).
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Усенка Ю.Д. підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Диагностика острой пневмонии (1983)
- Диспансеризация подростков с цель профилактики заболеваний органов дыхания (1985)
- Комплексное лечение больных туберкулезом и неспецифическими заболеваниями легких с применением мефенамина натриевой соли (1977)
- Методы оценки состояния и коррекции дренажной функции и бронхов (1986)
- Организация лечения больных эндогенной бронхиальной астмой на этапах медицинской помощи (1985)
Коршинський Іван Юрійович (1928) хірург, кандидат медичних наук, доцент (1969). Заступник голови Закарпатської спілки лікарів-християн, заступник голови Закарпатської крайової організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, був засуджений за «контрреволюційну агітацію і пропаганду» (1948-56). Працював над проблемами хірургічної гастроентерології. Своє перебування в таборах ГУЛАГу описав у спогадах «Мої табірні університети та їх наслідки»
Іван Юрійович народився в с. Буштине (тепер – смт. Тячівського району Закарпатської обл.; медичну освіту здобув на медичному факультеті Ужгородського університету (1947–1961); у 1945 та 1948 рр. заарештовувався за звинуваченням в контрреволюційній агітації та пропаганді; з 1948 по 1955 р. перебував в ув’язненні; у 1961-1963 рр.- лікар-хірург Ужгородської клінічної лікарні.
Навчався в аспірантурі (1963-1966), працював на посадах асистента (1966– 1969), доцента (1969–1975) кафедри шпитальної хірургії, завідувача курсу дитячої хірургії (з 1975 р.) Ужгородського університету.
У 1963 р. захистив кандидатську дисертацію; доцент (1969); Народний депутат України 2-го скликання (1994-1998); заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров’я; Заслужений лікар України (1997); автор понад 100 наукових публікацій.
Пацко Ярослав Володимирович (1938-2007) нейроонколог, мікронейрохірург. Народився у Вінниці. Після школи поступив у Київський медичний інститут, який закінчив у 1961 р. У тому ж році почав працювати в Київському інституті нейрохірургії: лікар, науковий співробітник, завідувач науково-організаційного відділу.
Ярослав Володимирович у 1987 р. захистив докторську дисертацію “Аденоми гіпофіза з обширним екстраселлярним розповсюдженням”.
Розробляв основи лазерної нейрохірургії нейроендоскопом, першим в Україні запропонував використовувати методики транссфеноїдальних оперативних втручань при новоутвореннях в області турецького сідла.
Савицький Ігор Вікторович (1923-1989) лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1972), професор (1974), завідувач кафедри гігієни харчування (1972-1987), професор кафедри (з 1988), декан санітарно-гігієнічного факультету (1979-1981) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця.
Ігор Вікторович закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1954). Учень Г.X. Шахбазяна. У 1971 захистив докторську дисертацію “Комбинированное действие на организм химических веществ группы тяжелых металлов и высокой температурной среды”.
Автор понад 40 наукових праць, присвячених токсиколого-гігієнічній оцінці якості харчових продуктів, що контактують з новими видами полімерних матеріалів.
Наукові праці: “Токсикологическая оценка летучих веществ, выделяющихся из полимерных синтетических материалов” (1968); “Гігієна праці у громадському харчуванні” (1980).
У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій Савицького І.В. “Гигиеническая и токсикологическая характеристика новых фунгицидов – гексахлорбензола и пентахлорнитро-бензола” (1959); “Изменения азотнобелкового состава крови при различных функциональных состояниях центральной нервной системы” (1954); “Комбинированное действие на организм химических веществ группы тяжелых металлов и высокой температуры воздушной среды” (1971)
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці І. В. Савицького, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Биологическая химия (1982)
- Біологічна хімія (1973)
- Гигиена праці в громадському харчуванні (1980)
- Медицинские укладки ОІМ (1962)
Фотографія з фонду Національного музею медицини України
Лейник Михайло Володимирович (1908-1960) фізіолог, доктор медичних наук (1951), професор (1952). Учасник 2-ої світової війни.
Михайло Володимирович закінчив Київський медичний інститут (1936). Відтоді працював у Київському НДІ гігієни праці та професійних захворювань (нині Інститут медицини праці НАМНУ): 1944-1954 – завідувач лабораторії фізіології м’язової працездатності, від 1954 – заступник директора з наукової роботи. У 1937-1940 очолював Управління науково-дослідних інститутів Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР.
Наукові дослідження в галузі фізіології праці. Засновник вчення про типи м’язової працездатності людини.
Наукові праці: “Режим труда и отдыха в свете новых данных о состояниях рабочего органа во время и после работы” (1949); “К учению о физиологических основах рационального режима труда и отдыха” (1951); “Питання фізіології праці в соціалістичному сільському господарстві” (1967).
У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертації Ленника M. B. «Режим труда и отдыха в свете новых данних о состояниях рабочего органа во время и после работы» (1949)
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М.В. Ленника, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Питання фізіології праці в соціалістичному сільському господарстві (1957)
- К учению о физиологических основах рационального режима труда и отдыха (1951)