Календар медицини

Коршинський Іван Юрійович (1928) хірург, кандидат медичних наук, доцент (1969). Заступник голови Закарпатської спілки лікарів-християн, заступник голови Закарпатської крайової організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, був засуджений за «контрреволюційну агітацію і пропаганду» (1948-56). Працював над проблемами хірургічної гастроентерології. Своє перебування в таборах ГУЛАГу описав у спогадах «Мої табірні університети та їх наслідки»

Іван Юрійович народився в с. Буштине (тепер – смт. Тячівського району Закарпатської обл.; медичну освіту здобув на медичному факультеті Ужгородського університету (1947–1961); у 1945 та 1948 рр. заарештовувався за звинуваченням в контрреволюційній агітації та пропаганді; з 1948 по 1955 р. перебував в ув’язненні; у 1961-1963 рр.- лікар-хірург Ужгородської клінічної лікарні.

Навчався в аспірантурі (1963-1966), працював на посадах асистента (1966– 1969), доцента (1969–1975) кафедри шпитальної хірургії, завідувача курсу дитячої хірургії (з 1975 р.) Ужгородського університету.

У 1963 р. захистив кандидатську дисертацію; доцент (1969); Народний депутат України 2-го скликання (1994-1998); заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров’я; Заслужений лікар України (1997); автор понад 100 наукових публікацій.

Пацко Ярослав Володимирович (1938-2007) нейроонколог, мікронейрохірург. Народився у Вінниці. Після школи поступив у Київський медичний інститут, який закінчив у 1961 р. У тому ж році почав працювати в Київському інституті нейрохірургії: лікар, науковий співробітник, завідувач науково-організаційного відділу.

Ярослав Володимирович у 1987 р. захистив докторську дисертацію “Аденоми гіпофіза з обширним екстраселлярним розповсюдженням”.

Розробляв основи лазерної нейрохірургії нейроендоскопом, першим в Україні запропонував використовувати методики транссфеноїдальних оперативних втручань при новоутвореннях в області турецького сідла.

Савицький Ігор Вікторович (1923-1989) лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1972), професор (1974), завідувач кафедри гігієни харчування (1972-1987), професор кафедри (з 1988), декан санітарно-гігієнічного факультету (1979-1981) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця.

Ігор Вікторович закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1954). Учень Г.X. Шахбазяна. У 1971 захистив докторську дисертацію “Комбинированное действие на организм химических веществ группы тя­желых металлов и высокой температурной среды”.

Автор понад 40 наукових праць, присвячених токсиколого-гігієнічній оцінці якості харчових продуктів, що контактують з новими видами полі­мерних матеріалів.

Наукові праці: “Токсикологическая оценка летучих веществ, выделяющихся из полимерных синтетических материалов” (1968); “Гігієна праці у громадському харчуванні” (1980).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій Савицького І.В. “Гигиеническая и токсикологическая характеристика новых фунгицидов – гексахлорбензола и пентахлорнитро-бензола” (1959); “Изменения азотнобелкового состава крови при различных функциональных состояниях центральной нервной системы” (1954); “Комбинированное действие на организм химических веществ группы тяжелых металлов и высокой температуры воздушной среды” (1971)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці І. В. Савицького, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Биологическая химия (1982)
2. Біологічна хімія (1973)
3. Гигиена праці в громадському харчуванні (1980)
4. Медицинские укладки ОІМ (1962)

Фотографія з фонду Національного музею медицини України

Лейник Михайло Володимирович (1908-1960) фізіолог, доктор медичних наук (1951), професор (1952). Учасник 2-ої світової війни.

Михайло Володимирович закінчив Київський медичний інститут (1936). Відтоді працював у Київському НДІ гігієни праці та професійних захворювань (нині Інститут медицини праці НАМНУ): 1944-1954 – завідувач лабораторії фізіології м’язової працездатності, від 1954 – заступник директора з наукової роботи. У 1937-1940 очолював Управління науково-дослідних інститутів Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР.

Наукові дослідження в галузі фізіології праці. Засновник вчення про типи м’язової працездатності людини.

Наукові праці: “Режим труда и отдыха в свете новых данных о состояниях рабочего органа во время и после работы” (1949); “К учению о физиологических основах рационального режима труда и отды­ха” (1951); “Питання фізіології праці в соціалістичному сільському господарстві” (1967).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертації Ленника M. B. «Режим труда и отдыха в свете новых данних о состояниях рабочего органа во время и после работы» (1949)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М.В. Ленника, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Питання фізіології праці в соціалістичному сільському господарстві (1957)
2. К учению о физиологических основах рационального режима труда и отдыха (1951)

Басс Михайло Менделевич (1898-1985) дитячий хірург, доктор медичних наук (1959), доцент кафедри хірургії й ортопедії дитячого віку Київського медичного інституту (1946-1963).

Наукові праці Михайла Менделевича були присвячені хірургії шлунково-кишкового тракту, вродженим діафрагмальним грижам, запальним процесам легень, плеври тощо. Першим дав наукове обгрунтування лікувальних властивостей соку каланхое, запровадив його в практику лікування запальних процесів у дітей.

Наукові праці: “Злокачественные опухоли у детей” (1967); “Заболевания и повреждения прямой кишки” (1968)

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій М.М. Басс «Диафрагмальные грыжи и замещение ооширных дефектов диафрагмы» (1958)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М.М. Басса, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Этих дней не смолкнет слава(судьбы людские) (1978)
2. Новый лечебный препарат – сок каланхое (1974)
3. Злокачественные опухоли у детей (1967)
4. Заболевания и повреждения прямой кишки у детей (1968)
5. Атлас хирургической патологии у детей (1981)

Фотографія з фонду Національного музею медицини України

Мойсеєнко Валентина Олексіївна (1963) терапевт, доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2003), академік Академії наук вищої освіти України.

Валентина Олексіївна закінчила Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1987), з 2003 – професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. У 2000 захистила докторську дисертацію “Клінічна оцінка фізичних методів діагностики та лікування уражень езофагогастродуоденальної зони у хворих на хронічний гломерулонефрит”.

Автор наукових праць, присвячених проблемам гастроентерології, нефрології, мікрохвильової терапії, питанням педагогіки вищої школи тощо.

Дійсний член Європейських асоціацій нефрології, діалізу та трансплантації.

Наукові праці: “Діагностичні фармакологічні проби в кардіології, нефрології та гастроентерології” (2003); “Пропедевтика внутрішніх хвороб: Клінічний практикум” (2005); “Українсько-російсько-англійсько-латинський терапевтичний тлумачний словник” (2007).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій Мойсеєнко В.0. «Клінічна оцінка фізичних методів діагностики лікування уражень езофагогастродуоденальної зони хворих на хронічний гломерулонеофрит» (1999); «Микроволновая резонансная терапия рефлоко-эзофагита» (1990)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В.О. Мойсеєнко, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Українсько-російсько-англійсько-латинський терапевтичнии тлумачний словник (2007)
2. Російсько-укралнсько-латинськии тлумачний терапевтичний словник (1994)
3. Діагностичні фармакологічні проби в кардіології, нефрології та гастроентерології (2003)