Календар медицини

Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність.

Під синьо-жовтим прапором відбулися три проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 року та три сучасні революції: “Революція на Граніті”, “Помаранчева Революція” та “Революція Гідності”. Сьогодні під синьо-жовтим прапором ми захищаємо нашу Батьківщину від рашиської навали.

Колірна символіка нашого прапору позначає не лише поле і небо. Приміром, в релігії золотий колір символізує вищі духовні сили, а синій – свободу. З психологічної точки зору жовтий колір символізує радість, а синій колір символізує спокій.

Величезна кількість людей у різних куточках світу прикріпили наш прапор до своїх облікових записів у соціальних мережах, а уряди багатьох країн прикрасили офіційні будівлі синім і жовтим кольорами.

Наш синьо-жовтий прапор невдовзі стане світовим символом перемоги над рашизмом.

Константиновський Георгій Абрамович (1923-1999) гістолог, доктор медичних наук (1970), професор (1984).

Георгій Абрамович закінчив Київський медичний інститут (1947), де відтоді й працював (нині Національний медичний університет): від 1983 – професор кафедри гістології та ембріології.

Вивчав будову, вікові зміни та реактивні властивості оболо­нок і судинних сплетінь головного мозку.

Наукові праці: “К вопросу об иннервации мягкой мозговой оболочки” (1960); “Состояние нервного аппарата оболочек головного мозга при многократных поперечных гравитационных перегруз­ках” (1968); “Нервный аппарат оболочек головного мозга при дву­сторонней перевязке общих сонных артерий” (1976); “Ультраструктура ворсинок сосудистых (хориоидных) сплетений боковых желудочков голов­ного мозга” (1983).

БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!

Наш народ укорінений у свою землю. Неперервність тисячолітньої долі України фіксують літописи, географічні, етнічні, лінгвістичні карти. Наші пращури завжди жили на цій землі і не покидали за будь-яких найтяжчих випробувань, боронили її впродовж віків.

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» – вкотре ці слова викарбовуються червоно-кривавими літерами на нашій землі. Триває боротьба за Незалежність нашої держави, за неподільну суверенну Україну, за рух до тих ідеалів, що їх виборювало не одне покоління українців.

«Ми – люди незламної волі,
Ми знаєм бажання свої
Ми прагнемо кращої долі
І миру на власній землі!»

Федір Тишко, д-р мед. н., професор кафедри оториноларингології НМУ ім. О. О. Богомольця.

Бажаємо Світлої віри усім у Перемогу та нездоланність нашого народу!
Все буде Україна!

Дишловий Віктор Дем’янович (1928-1997) лікар, антропотехнолог, доктор медичних наук (1964), професор (1970).

Віктор Дем’янович закінчив Саратовський медичний інститут (РФ, 1956). Працював лікарем. 1960-1963 – в Андижанському медичному інституті (Узбекистан); 1963-1965 – ректор Архангельського (РФ), 1968-1989 – завідувач кафедри біології та генетики Київського медичних інститутів; 1989-1994 – генеральний директор Республіканського центру наукової, народної, нетрадиційної медицини та екотехнології; 1994-1997 – головний спеціаліст Інституту психології АПНУ.

Наукова діяльність присвячена пізнанню сутності рівнів організації сучасної людини з метою створення науково обґрунтованих технологій, які б забезпечили розвиток здорової людини та дали можливість реалізувати генетичний і соціальний потенціали. Застосовував інтегральний (медико-біологічний, психолого-педагогічний, соціо-культурний) підхід до вивчення феномену людини. Один із засновників української медичної генетики, організатор служби розвитку здорової дитини.

Наукові праці: “Клітина розкриває таємниці життя” (1973); “Людина. Природа. Місто” (1978); “Генетика – медицині” (1978); “Человек в городе (Об экологических проблемах современного градостроительства)” (1978); “Біосфера і екосистема” (1980).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферати дисертацій В.Д. Дишлового «Материалы к вопросу оо иннерва-ции опухолей» (1962); «К вопросу об иннервации экспериментальных злокачественных опухолей» (1959)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Дишлового В.Д., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Клітина розкриває таємниці життя (1973)
2. Генетика-медицине (1978)
3. Взаимоотношения природы и человека в эпоху научно-технической революции (1976)
4. Биосфера и екосистема (1980)

Матвєєва Ганна Петрівна (1928) педіатр, фахі­вець з організації охорони здоров’я, кандидат медичних наук (1968), доцент (1974), завідувач кафедри соціаль­ної гігієни та організації охорони здо­ров’я з підвищення кваліфікації ке­рівних кадрів охорони здоров’я (1983-1986). Закінчила Одеський державний ме­дичний інститут імені М.І. Пирогова (1953). Працювала дільничим педіат­ром у Кривому Розі (до 1964), на Полтавщині й інших медичних зак­ладах СРСР і за кордоном (Румунія, Болгарія, КНР/Пекін).

Ганна Петрівна у 1968 захистила дисертацію на здобуття вченого звання кандидата медичних наук “Стан здоров’я новонароджених дітей і потреба їх в стаціонарній допомозі”. Від 1971 – старший викладач, 1974 – доцент кафедри соціальної гігієни і організа­ції охорони здоров’я Київського ме­дичного інституту імені О.О. Бого­мольця. Працюючи на кафедрі, одно­часно в 1972-1977 обіймала поса­ду начальника навчальної частини інс­титуту. У 1983-1986 – завідувач новоствореної кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я з підви­щення кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я. 1987-1991 – доцент цієї кафедри.

Наукова діяльність присвячена пи­танням удосконалення організації на­дання медичної допомоги хворим, під­готовки студентів, лікарів і керівних кадрів охорони здоров’я, проблемам стаціонарної допомоги потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС.

Наукові праці: “Роль обласних дитя­чих лікарень у підвищенні якості спеціалізо­ваної медичної допомоги дітям” (1979); “Уп­равление учебно-воспитательным процессом и качеством подготовки врачей” (1981); “Об организации дневных стацио­наров в поликлиниках” (1989); “Экспертиза трудоспособности при заболеваниях внут­ренних органов” (1989); “Роль відділення здорової дитини у поліпшенні профілактичної роботи полі­клініки” (1988) та ін.

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Матвєєвой Г.П. «Состояние здоровья новорожденных и потребность их в стационарной помощи» (1968)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Г.П. Матвєєвой, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Планирование потребности детского населения в стационарной помощи (1970)
2. Планирование потребности детского населения в амбулаторно поликлинической помощи (1971)
3. Методика расчета показателей деятельности лечебно-профилактических учреждений (1987)
4. Методика определения потребности детского населения в педиатрических койках (1984)
5. Забота о детях – дело всех (1983)

Трош Рустем Меметович (1938-2010) нейрохірург, доктор медичних наук (1984), професор (2000), завідувач відділення субтенторіальних пухлин Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова (1988-2000).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертація Трош Р. М. «Ангиографическая диагностика опухолей подкорковых узлов, зрительного бугра и срединных образований головного мозга в супратенториальном пространстве» (1970); «Диагностика и хирургическое лечение кранио орбитальных менингиом» (1984)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Р. М. Трош, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

• Кранио Орбитальные опухоли (1988)
• Опухоли зрительного бугра и подкорковых узлов головного мозга (1977)