Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Чер
3
Вт
Розенфельд Леонід Георгійович (1930–2016)
Чер 3 день

Розенфельд Леонід Георгійович (1930–2016)Розенфельд Леонід Георгійович (1930–2016) вчений у галузі медичної радіології, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, член-кореспондент НАН України

Наукові та академічні звання:

  • Доктор медичних наук — 1973
  • Професор — 1988
  • Член-кореспондент НАН України — 1991
  • Академік НАМН України — 2000
  • Заслужений діяч науки і техніки України — 1989

Керівні посади:

  • Заступник директора з наукової роботи Інституту отоларингології НАМН України — з 1994
  • Начальник науково-координаційного управління НАМН України — 1994–2007
  • Віце-президент НАМН України — 2007–2011

Наукова діяльність:

Леонід Розенфельд — один із провідних вчених у галузі медичної радіології та променевої діагностики, відомий своїм вагомим внеском у розвиток методів візуалізації в отоларингології та онкології. Його наукові здобутки охоплюють низку напрямів:

Основні наукові досягнення:

  • Систематизував рентгенологічні ознаки хвороб оперованого та штучного стравоходу.
  • Розвинув основи рентгенодіагностики захворювань голови та шиї.
  • Один із засновників нового напряму — дистанційної термографії як неіонізуючого, безпечного та екологічно чистого методу діагностики.
  • Ініціатор створення першого в Україні Центру клінічної термодіагностики, школи термодіагностики, служби термографії.
  • Один із авторів нового напряму в клінічній онкології — інтегративної радіомодифікованої терапії злоякісних пухлин голови та шиї.
  • Розробив концепцію неіонізуючої діагностики на основі подвійного електронно-ядерного резонансу.
  • Вивчав застосування магнітно-резонансної та спіральної комп’ютерної томографії для діагностики пухлин спинного мозку, краніо-орбіто-синусоназальних новоутворень.
  • Досліджував механізми демінералізації кісток людини при космічних польотах із використанням методів:
  • електронного парамагнітного резонансу (EPR)
  • ядерно-магнітного резонансу (NMR)
  • подвійного електронно-ядерного резонансу (ENDOR)

Ці розробки мали значення не лише для космічної медицини, але й для імплантології в ортопедії, травматології, стоматології.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Розенфельда Л.Г.:

  1. Рентгенодиагностика дивертикулов пищевода и их осложнений (1966). Шифр зберігання 616.3 Р-646
  2. Рентгенодиагностика болезней оперированного и искусственного пищевода (1973). Шифр зберігання Р-12403

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Розенфельда Л. Г., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Радіологічна термінологія (українська, англійська, російська): довідник (1999). Шифр зберігання В-4912
  2. Основы клинической дистанционной термодиагностики (1988). Шифр зберігання Б-59373
  3. Неионизирующие методы лучевой диагностики заболеваний околоносовых пазух (1994). Шифр зберігання Б-72651
  4. Магнітнорезонансні зображення. Фізичні принципи, поняття, термінологія (2003). Шифр зберігання В-6159
Чер
6
Пт
Верхоглядова Тетяна Петрівна (1925 – 2006)
Чер 6 день

Верхоглядова Тетяна Петрівна (1925 – 2006)Верхоглядова Тетяна Петрівна
(1925 – 2006) — доктор медичних наук (1970), професор (1977), завідувачка лабораторії культивування тканин Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова (з 1983).

Тетяна Петрівна народилася в м. Києві. Медичну освіту здобула в Київському медичному інституті (1953). У 1953–1956 рр. навчалася в аспірантурі та працювала в Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (нині — Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України).

Професійний шлях:

  • молодший науковий співробітник (1956–1961),
  • старший науковий співробітник (1962–1975),
  • керівник відділу нейропатоморфології (1976–1983),
  • провідний науковий співробітник (з 1992).

У 1958 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Патоморфология эпендимом», а в 1970 році — докторську дисертацію:
«Макрогліальні пухлини головного мозку (патоморфологія, гістохімія, культура тканин)».
З 1977 року — професор.

У 1962 році організувала лабораторію культивування тканин, якою керувала до 1992 року.

Авторка 156 наукових публікацій, серед яких — 5 монографій (у співавторстві) та 5 винаходів (у співавторстві).

Основні напрями наукової діяльності:

  • нейроонкологія (структурно-біологічні властивості пухлин головного мозку),
  • культивування пухлин нервової системи,
  • дослідження черепно-мозкової травми.

Під її науковим керівництвом та за консультативної участі захищено 5 докторських і 18 кандидатських дисертацій.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Верхоглядової Т. П.:

  1. Патоморфология эпендимом (1957). Шифр зберігання 616.8 В-363
  2. Макроглиальные опухоли головного мозга. Патоморфология, гистология, культура ткани (1970). Шифр зберігання 1970 В-363

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Верхоглядової Т. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Нейрохирургическое лечение психических заболеваний (1997). Шифр зберігання Б-76844
  2. Саркомы головного мозга (1877). Шифр зберігання Б-24490
Котляренко Борис Миколайович (1900–1969)
Чер 6 день

Котляренко Борис Миколайович (1900–1969)
- інфекціоніст, доцент, кандидат медичних наук, полковник медичної служби.

Борис Миколайович народився в місті Ряжськ (нині — Рязанська область, Російська Федерація). У 1925 році закінчив медичний факультет Ленінградського інституту медичних знань.

Професійна діяльність:

  • лікар на будівництві Волховської ГЕС та ординатор інфекційної лікарні м. Ленінграда (1925–1931, 1933–1936);
  • головний лікар китобійної флотилії «Слава» (1932–1933);
  • начальник медичної служби військового шпиталю м. Луга, Ленінградська область (1936–1938);
  • асистент кафедри інфекційних хвороб Ленінградського інституту вдосконалення лікарів (1938–1941);
  • епідеміолог фронту в роки Другої світової війни (1941–1946);
  • головний інфекціоніст Ленінградського обласного відділу охорони здоров’я (1946–1947);
  • головний лікар протитуляремійної станції Ленінградської області (1947–1950).

З 1950 року працював у Львівському медичному інституті:

  • доцент кафедри інфекційних хвороб (1950);
  • завідувач кафедри інфекційних хвороб (1951–1969);
  • головний лікар інфекційної клініки Львівського медінституту;
  • головний інфекціоніст Львівського обласного відділу охорони здоров’я.

Наукова діяльність:
У 1943 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «К генезу кожных реакций». У 1951 році отримав вчене звання доцента.

Автор 76 наукових праць.
Під його керівництвом захищено 3 докторські та 23 кандидатські дисертації.

Основні напрями наукових досліджень:

розробка та впровадження ефективних методів діагностики й лікування:
дизентерії, кашлюку, дифтерії, ящура, туляремії, правця, гнійних менінгітів, енцефалітів, черевного та висипного тифу.

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Котляренко Б. М.:

Инфекционные болезни (Сборник статей под ред. Котляренко Б. Н. ) (1959). Шифр зберігання: 616.9 И-74

Чер
10
Вт
Руднєв Іван Михайлович (1910–1970)
Чер 10 день

Руднєв Іван Михайлович (1910–1970)Руднєв Іван Михайлович (1910–1970) видатний український педіатр, науковець, засновник педіатричної кардіоревматології та алергології в Україні

Кар’єрний шлях

  • Починав як лікар-педіатр і викладач у Дніпропетровську
  • Працював на Львівщині
  • Очолив кафедру госпітальної педіатрії у Київському медичному інституті (КМІ)
  • Об’єднав три потужні педіатричні школи: Дніпропетровську, Львівську, Київську

Наукова діяльність

  • Кандидатська дисертація (1941) – новаторське лікування гнійних плевритів у дітей стрептоцидом
  • Докторська дисертація (1962) – «Функціональний стан судин при ревматизмі у дітей»
  • Один із засновників дитячої кардіоревматології в СРСР
  • Першим в Україні застосував глюкокортикоїди для лікування алергічних та автоімунних хвороб у дітей

Наукова школа

Засновник школи дитячої кардіології та алергології

Розроблено:

  • Новий метод гіпосенсибілізації при бронхіальній астмі
  • Алгоритми диференціальної діагностики вроджених та набутих уражень серця

Підготував: 5 докторів наук, 19 кандидатів наук

Освітня діяльність

  • Активно реформував підготовку педіатрів у субординатурі та інтернатурі
  • Автор методичних матеріалів з клінічної роботи студентів
  • Ініціював видання підручника «Дитячі хвороби»

 

У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Руднєва І. М.:

Функциональное состояние сосудов при ревматизме у детей (1962). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Руднєва І. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Бронхіальна астма у дітей (Поради батькам) (1972). Шифр зберігання: А-107
  2. Диагностика и лечение ревматизма у детей (1964). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
  3. Краткое пособие для субординаторов и врачей-интернов по методике работы в детских учреждениях (Под ред. проф. И. И. Руднева) (1969). Шифр зберігання: 1969 К786
  4. Методические указания по организации борьбы с ревматизмом у детей (Материалы по обмену опытом) (1951). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
  5. Практическая кардиология детского возраста (1969). Шифр зберігання: 1969 Р833и
  6. Применение глюкортикоидов у детей (1969). Шифр зберігання: 1969 Р 833и
  7. Ревматизм у дітей і боротьба з ним (1958). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
  8. Як запобігти ревматизму і ревматичним захворюванням серця у дітей (1961). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-83

А також у фонді є видання про Руднєва І. М.

Жизнь, отданная детям: к столетию со дня рождения проф. Руднева Ивана Михайловича (2010). Шифр зберігання: Б-90297

Рудневы медики и биологи (2002). Шифр зберігання: Б-83801

Чер
12
Чт
Яновський Феофіл Гаврилович (1860-1928)
Чер 12 день

Яновський Феофіл Гаврилович (1860-1928)Яновський Феофіл Гаврилович (1860-1928) терапевт, академік Всеукраїнської академії наук, доктора медицини, професор

Походження

  • Походив із старовинного дворянського роду Гоголів-Яновських.
  • Далекий родич Миколи Гоголя.

Освіта

  • Закінчив Київську гімназію на Подолі із золотою медаллю.
  • Володів німецькою, французькою, англійською мовами.
  • Найкращий випускник медичного факультету Київського університету.
  • Формування як лікаря
    Ординатор у Карла Трітшеля, що мав великий вплив на нього.
  • Стажування в клініках і лабораторіях Берліна та Парижа.
  • Заснував першу в Києві бактеріологічну лабораторію для діагностики туберкульозу (Олександрівська лікарня).

Наукова та викладацька діяльність
Професор:

  • Одеського університету (1904)
  • Київського університету (1905–1921)
  • Київського медичного інституту (1921–1928)
  • Засновник київської терапевтичної школи.

Автор понад 60 наукових праць (інфекції, туберкульоз, легені, нирки, ШКТ).

  • Редактор першого видання Великої медичної енциклопедії.
  • Ініціатор створення санаторіїв проти туберкульозу.
  • Перший лікар — академік Всеукраїнської академії наук.

Лікував видатних діячів: Леся Українка, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Михайло Старицький, Володимир Короленко.

Не відмовив жодному пацієнту за 45 років практики. Часто не брав грошей, допомагав бідним матеріально.

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Яновського Ф.Г.:

  1. Современное положение диагностики рака желудка (1926). Шифр зберігання: 616.3 Т-669
  2. Диагностика заболеваний почек в связи с их патологией (1927). Шифр зберігання: 616.6 Я-646
  3. Язва желудка (1928). Шифр зберігання: 616.3 Я-401
  4. Эмфизема легких. Частная патология и терапия внутренних болезней. Т.3, вип.1, розділ 18. (1927). Шифр зберігання: 616(02) Ч-253
  5. Туберкулез легких (патология, клиника и лечение) (1931). Шифр зберігання: 616.2 Я-646
Чер
17
Вт
Варес Евальд Янович (1925–2010)
Чер 17 день

Варес Евальд Янович (1925–2010)Варес Евальд Янович (1925–2010)
стоматолог, доктор медичних наук, професор

Варес Евальд народився в місті Ленінград (нині — Санкт-Петербург, Російська Федерація). Учасник бойових дій у німецько-радянській війні.

У 1949 році з відзнакою закінчив Казанський стоматологічний інститут.
У 1950–1953 роках працював викладачем Омської зуболікарської школи.
У 1953–1955 роках навчався в аспірантурі на кафедрі гістології та ембріології 1-го Московського медичного інституту.

У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему:
«Реакція сполучної тканини на поліметилметакрилат і реакція тканин пародонта на імплантацію зубів».

Професійна діяльність:

  • асистент кафедри гістології та ембріології 2-го Московського медичного інституту (1955–1959);
  • завідувач відділу ортодонтії Одеського НДІ стоматології (1959–1965);
  • завідувач кафедри ортопедичної стоматології Донецького медичного інституту (1965–1971).

У 1967 році захистив докторську дисертацію на тему:
«Закономірності росту лицевого скелета та їх значення для практики ортодонтії».
У 1968 році отримав вчене звання професора.

  • З 1972 року працював у Львівському медичному інституті:
  • завідувач кафедри ортопедичної стоматології (1972–1982);
  • завідувач лабораторії технології зубних протезів (1983–1993);
  • професор кафедри хірургічної ортопедичної стоматології (1993–1995).

Наукова діяльність:
Автор близько 140 наукових публікацій, зокрема 12 монографій.

Основні напрями досліджень:

  • морфологічна перебудова тканин при ортодонтичній дії в ділянці вісцерального скелета;
  • закономірності росту кісткових структур лицевого скелета та їх використання в усуненні зубощелепових деформацій;
  • удосконалення технологій виготовлення зубних протезів та ортодонтичних апаратів.

Науковий керівник та консультант:
4 докторських та 38 кандидатських дисертацій.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Вареса Е. Я.:

  1. Реакция соединительной ткани на полиметилметакрилат и реакция тканей амфодонта на имплантацию искусственных зубов : автореферат дис. … канд. мед. наук (1955). Шифр зберігання: 616.31 В-18а
  2. Закономерности роста челюстных костей и их значение для практики ортодонтии : автореферат дис. … д-ра мед. наук (1967). Шифр зберігання: 611.3 В-18

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Вареса Е. Я., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Замещающие протезы верхней челюсти (1981). Шифр зберігання: Б-37700
  2. Протезы с фарфоровыми зубами (1982). Шифр зберігання: Б-40174
  3. Литьевое прессование зубочелюстных протезов из пластмасс (1984). Шифр зберігання: Б-48689
  4. Централизованное изготовление зубных протезов с использованием новой и усовершенствованной технологии (1992). Шифр зберігання: Б-73747
  5. Восстановление полной утраты зубов. Новые и усовершенствованные технологические положения (1993). Шифр зберігання: Б-72133
  6. Изготовление зубных мостовидных протезов без абразивной обработки зубов. Решения. Вопросы. Проблемы. Перспективы (1993). Шифр зберігання: Б-73746
  7. Реальный путь профилактики кариеса и пародонтоза: морфогенетический анализ причин и механизма возникновения кариеса и пародонтоза (1998). Шифр зберігання: Б-77416
  8. Пародонтоз: морфогенетическое объяснение. Эффективное устранение воспалительных процессов (1999). Шифр зберігання: Б-77415
  9. Морфогенетическое обоснование и физико-химические основы лечения пародонтоза (2000). Шифр зберігання: В-18КолБЕР
  10. Изготовление зубных и зубочелюстных протезов, ортодонтических, лечебных и вспомогательных аппаратов из литьевых термопластов медицинской чистоты. Проблемы, вопросы, решения, перспективы (2002). Шифр зберігання: Б-81093