Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Ініціатива заснування цього дня належить організаціям, які вивчають причини виникнення хвороби задля сповільнення її розвитку. Глобальна проблема полягає в тому, що двоє з трьох людей у всьому світі мало або зовсім не розуміють проблеми пацієнтів із хворобою Альцгеймера та пов’язану з нею деменцію. Відсутність інформації призводить до стигматизації симптомів.Вперше кампанію із поширення інформації про цю патологію було проведено у 1994 році.
Хвороба Альцгеймера – нейродегенеративне захворювання, клінічні ознаки якого вперше були описані у 1906 році Алоїсом Альцгеймером. На разі не відомо, що спричиняє захворювання. Ліків для радикальної боротьби із ним не знайдено, доступні лише методи, які частково можуть скоригувати стан хворого, сповільнити прогресування деменції та пом’якшити симптоми.
На сьогоднішній день деменцію діагностують у майже 50 млн людей у світі. Кожні три секунди фіксують новий випадок захворювання на вказану патологію. За прогнозами фахівців, якщо ефективні стратегії зменшення ризиків не будуть реалізовані на світовому рівні, то до 2050 року кількість пацієнтів із деменцією сягатиме близько 152 млн. Крім того, витрати, асоційовані з деменцією, визначають на рівні трильйона доларів США, що перевищує ринкову вартість таких компаній як Apple і Microsoft.
11 ознак хвороби Альцгеймера :
- Дезорієнтація в часі та просторі;
- Труднощі із виконанням повсякденних справ;
- Повторення одних і тих самих питань, постійне уточнення відомої інформації;
- Проблеми із веденням діалогу, порушення мовлення;
- Проблеми із запам’ятовуванням, зокрема розташуванням речей;
- Проблеми із рахуванням, веденням розрахунків;
- Зміна настрою та поведінки;
- Проблеми із здатністю мислити раціонально та ухвалювати рішення;
- Порушення зорових відчуттів (проблема із розрізненням кольорів та контрастністю, сприйманням простору);
- Проблеми з читанням та керуванням автомобілем;
- Припинення трудової та соціальної активності.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 466 млн людей у світі мають порушення слуху, з них близько 70 млн – глухі. Разом вони використовують понад 300 різних жестових мов. В Україні на сьогодні приблизно 2 млн громадян мають порушення слуху, щонайменше 233 тис. осіб з них володіють жестовою мовою.
Міжнародний день жестових мов встановлено Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. У Конвенції про права людей із інвалідністю зазначається, що ранній доступ до мови жестів забезпечує реалізацію прав людей із вадами слуху, зокрема на якісну освіту, та є життєво важливим для її розвитку. Також ООН визнає важливість збереження жестових мов як частини мовного та культурного розмаїття.
Національна жестова мова закріплена на конституційному рівні в Австрії, Іспанії, Португалії, Словенії, Фінляндії та Чехії. Кожна країна має власну національну жестову мову, а деякі навіть більше, ніж одну. Американська жестова мова, британська, французька, німецька, російська, українська — всі вони існують окремо. Українська жестова мова має власну лексико-граматичну структуру та історію.
Дата – 28 вересня – обрана не випадково. Це день пам’яті видатного французького мікробіолога, хіміка та винахідника вакцини проти сказу Луї Пастера. Ініціатива Глобального Альянсу по боротьбі зі сказом була підтримана у 2007 році ВООЗ.
Сказ – це гостре небезпечне вірусне захворювання усіх теплокровних тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом Rabies virus. Характеризується розвитком особливої форми енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи і завжди закінчується летально. Інфекція передається людям і тваринам через укуси та подряпини, в які потрапляє слина інфікованих тварин. Носієм захворювання часто виступають коти і собаки, особливо безпритульні, в дикій природі – лисиці та вовки.
У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Її ефективність залежить від часу початку курсу лікування (не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи потрапляння слини хворої тварини на шкіру). Своєчасна вакцинація запобігає розвитку захворювання у 96–99% випадків.
Метою заходів, які проходять у цей день, є привернення уваги людства до проблеми розповсюдження цієї небезпечної хвороби як серед людей, так і тварин. Адже за даними ВООЗ сказ реєструється в 113 країнах світу. Це зоонозне захворювання входить до першої п’ятірки найнебезпечніших патологій.
Цей день ініційований у 1999 р. Всесвітньою федерацією серця. Мета заходів, що відбуваються за підтримки ВООЗ, ЮНЕСКО та інших громадських та державних організацій, – підвищення поінформованості населення планети про патології серця і судин, фактори ризику та методи профілактики захворювань.
На сьогодні серцево-судинні захворювання є причиною майже половини всіх смертей від неінфекційних патологій, забираючи щороку життя у 18,6 млн людей. У травні 2012 року світові лідери поставили собі на меті скоротити смертність від неінфекційних захворювань на 25% до 2025 року.
Для досягнення поставлених цілей проводяться кампанії, в ході яких поширюється інформація про серцево-судинні захворювання, їх тягар для державних систем охорони здоров’я, проводяться масові перевірки здоров’я, пояснюється необхідність усунення факторів ризику та необхідність проведення профілактики патологій, організовуються спортивні змагання, публічні лекції, концерти. Відомо, що ведення здорового способу життя, відмова від тютюнокуріння та алкоголю, фізична активність, раціональне харчування (виключення жирних, смажених, вуджених продуктів; достатня кількість вітамінів і мінералів тощо) здатні знизити ризик розвитку захворювань серця і судин, а з ними і передчасних смертей щонайменше 80%.
50-а сесія Генеральної Асамблеї ООН проголосила 1 жовтня Міжнародним днем людей похилого віку. У 2002 році Друга Всесвітня асамблея з проблем старіння прийняла Мадридський міжнародний план дій щодо старіння, який призначений сприяти розвитку суспільства всіх вікових груп, зокрема відповідає на виклики, що стоять перед населенням у 21-му столітті.
За останні десятиліття склад населення світу різко змінився. З 1950 по 2010 рік тривалість життя в усьому світі зросла з 46 до 68 років. На сьогодні в усьому світі налічувалося понад 700 млн людей у віці 65 років і старше. За прогнозами, протягом наступних трьох десятиліть кількість людей похилого віку збільшиться більш ніж удвічі, досягнувши понад 1,5 млрд осіб у 2050 році. Передбачається, у менш розвинених країнах у 2050 році проживатиме понад дві третини літнього населення світу (1,1 млрд).
ВООЗ запропонувала нову вікову класифікацію, за якою похилий вік – це період від 60 до 75 років. ООН закликає змінити уявлення про вік, та головним завданням профілактичної медицини вважає забезпечення активного довголіття.
Історія походження цього дня не відома. Американський генетик та біохімік Джошуа Ледерберг казав, що віруси є найбільшою перешкодою домінування людей на планеті. Але мішенню вірусів можуть бути не тільки представники Homo Sapiens, а й тварини, рослини, бактерії та археї.
Упродовж останнього століття вчені не одноразово змінювали свій погляд на природу вірусів. Спочатку їх вважали отруйними речовинами, згодом однією з форм життя, пізніше – специфічними біохімічними сполуками. Припускали також, що вони існують між живим і неживим світом. Дослідження останніх років змінили думку з цього питання. Тож віруси – це класичні паразити, оскільки для їх подальшого існування та відтворення необхідна чужа клітина. Вірус складається з ядра РНК або ДНК та білкової оболонки. Проникаючи в чужу клітину, він скидає оболонку й підлаштовує під себе весь клітинний апарат, змушуючи його синтезувати власні вірусні ДНК або РНК та вірусні білки відповідно до власного геному. Далі відбувається збирання нових вірусів із цих компонентів і з’являється нова вірусна частка, готова інфікувати інші клітини. Це відбувається майже нескінченно. На сьогодні відомо близько 2 тисяч різноманітних хвороб, які виникають внаслідок інфікування вірусами.
Разом із тим слід зауважити, що віруси є основними учасниками еволюції, у тому числі й людини. Вчені припускають, якщо всі віруси раптом зникнуть, найбільш конкурентоспроможні види розростуться, і ми втратимо значну частину біорозмаїття нашої планети.