Календар медицини

175 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Федора Карловича Борнгаупта (1842-1905)

Хірург, доктор медицини (1867), професор (1883), професор кафедри хірургії з шпитальною клінікою медичного факультету Університету св. Володимира у Києві (1883-1903).

Навчався в Ризькій класичній гімназії. У 1867 р. закінчив медичний факультет Дерптського університету. Того ж року захистив дисертацію з ембріології. До 1870 р. займався приватною практикою в Санкт-Петербурзі, Пськовській і Оренбурзькій губерніях.

Під час Російсько-турецької війни (1877-1878) працював військовим хірургом на Кавказі. У 1879-1881 вдосконалювався з хірургії та патологічної анатомії в провідних клініках Парижа, Лондона, Берліна.

24 травня 1883 р. був обраний Радою Університету святого Володимира екстраординарним професором по кафедрі хірургії з госпітальною клінікою. Кафедру очолював до 1903 р., передавши її та клініку своєму учню М.М. Волковичу.

Успішно проводив операції повної резекції верхньої щелепи, а також радикальні операції при раку прямої кишки. Вперше в лікарській практиці Києва та навіть усього південно-західного регіону Російської імперії чітко відмежовував туберкульозний остеомієліт від неспецифічного остеомієлітного процесу. Сприяв впровадженню антисептиків у хірургічну клініку, запропонував новий шов у хірургії сечового міхура. Один із засновників і керівників Київського товариства боротьби із заразними хворобами (1894).

Наукові праці: “Руководство по хирургической патологии и терапии” (1890-1891); “Очерк развития хирургии за ХІХ столетие” (1899); “Повреждения и заболевания бедра и тазобедренного сустава” (1906).

120 років від дня народження судового медика, доктора медичних наук, професора Юрія Сергійовича Сапожнікова (1897-1970)

Судовий медик, доктор медичних наук (1939), професор (1935).

У 1931 р. організував перший у системі наркомату охорони здоров’я СРСР Інститут судової експертизи та був його директором. У 1934 р. організував та очолив кафедру судової медицини в Івановському медичному інституті. Протягом 1936-1954 рр. був головним судово-медичним експертом НКОЗ (МОЗ) України. Водночас (1936-1970) завідував кафедрою судової медицини Київського медичного інституту. У 1937-1940 та 1947-1949 рр. – декан лікарського факультету цього інституту. У 1944-1946 рр. – директор Київського НДІ судових експертиз. У 1937-1960 рр. читав курс лекцій із судової медицини в Київському університеті, а в 1940-1948 рр. завідував там же кафедрою кримінального права. Упродовж багатьох років читав курс лекцій із судової медицини для слухачів Київської вищої школи міліції. Був організатором та незмінним головою (1946-1970) Українського наукового товариства судових медиків і криміналістів.

Наукові праці: “Первісний огляд трупа на місці його виявлення” (1940), “Спогади судового медика” (1966), “Криміналістика в судовій медицині” (1970), “Судова медицина” (1970).

80 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Валерія Миколайовича Короткого (1937)

Хірург, доктор медичних наук (1984), професор (1986), Заслужений діяч науки та техніки України (1999), лауреат Державної премії України (1986), завідувач кафедри хірургії № 1 (1985-2006), професор кафедри (з 2006 р.).

Закінчив Чернівецький медичний інститут (1961). Учень О.О. Шалімова. Працював лікарем-хірургом у районних лікарнях Тернопільської та Черні­вецької областей. У 1964-1967 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі торакальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів: від 1967 р. – асистент, з 1975 р. – доцент, від 1985 р. – завідувач кафедри госпітальної хірургії № 1, з 2006 р. – професор кафедри у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця.

Наукові дослідження в галузі хірургічної гастроентерології. Розробляє методи мініінвазивних лапароскопічних оперативних втручань при захворюваннях органів черевної порожнини. Обґрунтував тактику хірургічного лікування портальної гіпертензії, хронічного панкреатиту, гострого та хронічного холециститу, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, раку підшлункової залози, травм селезінки, патологій біліарного тракту.

Наукові праці: “Хирургическое лечение и профилактика осложнений цирроза печени” (1988); “Невідкладна медична допомога” (2006); “Хірургічне лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки” (2008).

155 років від дня народження гінеколога, доктора медицини, професора Георгія Георгійовича Брюно (1862-1919)

Акушер-гінеколог, доктор медицини (1898), професор (1917), керівник Київської акушерсько-гінекологічної клініки (1913-1919). Один з організаторів боротьби зі злоякісними утвореннями, керівник Товариства охорони материнства та дитинства в Україні.

Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира. У 1894 р. брав активну участь у боротьбі з епідемією холери на території України. Одним з перших ініціював організаційні заходи щодо профілактики злоякісних новоутворень. Безкоштовно працював у декількох лікарнях Києва, застосовуючи диспансерний метод огляду та лікування. У 1913-1919 рр. очолював акушерсько-гінекологічну клініку Університету св. Володимира.

Уперше в Україні зробив операцію розширеної екстирпації матки за Вертгаймом при ураженні шийки матки раком. Під час лапаротомій широко застосовував спинномозкову анестезію. Трагічно загинув від вибуху бомби.

Наукові праці: “Желчь как важный пищеварительный агент” (1898); “Положение гинекологии среди других дисциплин медицины” (1911); “275 чревосечений (Из Киев. акушер.-гинекол. клиники)” (1914).

125 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора Михайла Сергійовича Спірова (1892-1973)

Анатом, доктор медичних наук (1937), професор (1932), завідувач кафедри нормальної анатомії Київського медичного інституту (1930-1971), науковий консультант кафедри (1971-1973).

У 1917 р. закінчив медичний факультет Московського університету. Працював помічником прозектора анатомії Вищої Московської медичної школи. Учень В.Н. Тонкова. У 1930 р. Вчена рада Київського медичного інституту обрала М.С. Спірова завідувачем кафедри нормальної анатомії.

Праці присвячено дослідженню лімфатичної системи, вивченню будівлі центральної нервової системи людини, питанням тератології, методики викладання й історії анатомії. Створив велику школу лімфології, серед його учнів такі відомі дослідники, як А.І. Свиридов, О.О. Сушко, Л.В. Чернишенко, І.А. Кавуненко та ін. У судовій медицині застосовується пошарове дослідження м’яких тканин шиї за “методом Спірова”, з виділенням блукаючих нервів, їх утворень і сонної артерії. Дослідник і популярізатор наукової спадщини М.І. Пирогова.

Наукові праці: “Посібник із препарування м’язів, зв’язок, судин і нервів людини” (1954); “Класифікація лімфатичних вузлів черевної порожнини людини” (1959); “Лімфатичні судини органів дихання” (1961); “Київська анатомічна школа” (1965).

70 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Ольги Миколаївни Гиріної (1947)

Терапевт, доктор медичних наук (1996), професор (2001), завідувачка кафедри поліклінічної підготовки та сімейної медицини (2003-2008), завідувачка кафедри загальної практики (сімейної медицини) (2008-2014) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Закінчила Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця в 1974 р.

У 1975-1979 рр. працювала лікарем у кардіологічному відділенні лікарні №1 IV ДУ МОЗ УРСР, у 1979-1991 рр. – дільничним терапевтом у спеціальній поліклініці IV ДУ МОЗ УРСР, з 1991 р. – в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, пройшовши шлях від асистента кафедри госпітальної терапії № 1 до завідувачки кафедри загальної практики (сімейної медицини).

Автор 8 підручників і монографій, 15 винаходів і патентів, 1 навчальної програми підготовки лікарів загальної практики (сімейної медицини) в Україні. Член асоціації сімейних лікарів України та Європейської асоціації лікарів загальної практики, редакційної колегії журналу “Сімейна медицина”. Вивчала питання клінічної та профілактичної кардіології і сімейної медицини, брала участь у розробленні концепції та програми розвитку сімейної медицини в Україні.