Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
75 років від дня народження лікаря-патологоанатома, доктора медичних наук, професора Надії Арнольдівни Колесової (1942)
Лікар-патологоанатом, доктор медичних наук (1986), професор (1998). Закінчила Київський медичний інститут (1964), де й працює від 1966 (нині Національний медичний університет): від 1991 – завідувач лабораторії метаболічног та структурного аналізу Інституту проблем патології.
Вивчає метаболічні та структурні основи функціональної активності органів і тканин людини та тварин в нормі та за умов розвитку патологічни процесів різного генезу.
Наукові праці: “Заболевания слюнных желез” (1991); “Изменение энергетического обмена эпителия десны как показатель уровня кислородной недостаточности тканей пародонта у больных ИБС” (1997); “Структурні зміни кардіоміоцитів та сполучної тканини серця і мікросудин за експериментального гіпотиреозу” (2008); “Структурне підґрунтя розвитку патології міокарда за умов експериментального відтворення судомного синдрому” (2011).
110 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Олександри Олексіївни Путилової (1907-1992)
Доктор медичних наук (1968), професор (1969), керівник відділу реабілітації та біомеханіки (1953-1974) Українського НДІ травматології та ортопедії. Учениця професора Г.Є. Фруміної, захистила докторську дисертацію “Клініка та лікування передсколіотичних станів у дітей”.
Автор наукових праць, присвячених проблемам реабілітації хворих з патологією хребта, вроджених вад розвитку опорно-рухового апарату клишоногості, кривошиї. Видатний учений, організатор охорони здоров’я, висококваліфікований реабілітолог. Обґрунтувала систему профілактики та лікування деформацій при паралічах, методику лікувальної гімнастики при поліомієліті. З її ніціативи в Києві створено школу-інтернат № 19 для дітей зі сколіозом.
110 років від дня народження психіатра, доктора медичних наук Йосипа Адамовича Поліщука (1907-1978)
Закінчив Київський медичний інститут (1931). 1934-1941 – асистент кафедри психіатрії психоневрологічного інституту та кафедри психіатрії 1-го Харківського медичного інституту. У 1941 в званні військлікаря III рангу був призваний до лав Червоної Армії і призначений на посаду старшого лікаря полку. Брав участь у військових діях. У 1944 був зарахований на посаду доцента кафедри психіатрії Київського інституту удосконалення лікарів. Поряд з цим поєднував педагогічну роботу на психоневрологічному факультеті 2-го Київського медичного інституту з науковою роботою на посаді старшого наукового співробітника відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології АН УРСР (1944–1950). З 1954 і до кінця життя завідував кафедрою психіатрії Київського інституту удосконалення лікарів. У 1956 захистив докторську дисертацію “Значення особливостей організму і слідових чинників у патогенезі шизофренії та маніакально-депресивного психозу”.
90 років від дня народження патофізіолога, доктора медичних наук, професора Людмили Яківни Данилової (1927)
Патофізіолог, доктор медичних наук (1968), професор (1970). Закінчила Київський медичний інститут (1949), де відтоді й працює (нині Національний медичний університет): від 1969 – професор кафедри патологічної фізіології.
Наукові дослідження присвячені проблемам нервової трофіки, нейрогенних дистрофій, ендокринної патології, гіпотермії, реактивності організму.
Наукові праці: “Руководство к практическим занятиям по патологической физиологии” (1967, 1987); “Становлення гліколітичних механізмів та їх зв’язок з розвитком хромафінної системи у зріло- і незрілонароджуваних тварин” (1969); “Энергетические нарушения в денервированных мышцах различного типа и возможность их коррекции” (1986 ).
95 років від дня заснування ДУ “Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України” (1922)
28 листопада 1922 р. постановою Ради Народних Комісарів № 112 був створений Київський туберкульозний інститут. Одним із його засновників був проф. Ф.Г. Яновський, ім’я якого було присвоєно інституту в 1928 р.
З вересня 1993 р. інститут увійшов до складу Академії медичних наук (АМН) України.
Основними науковими напрямами діяльності інституту є профілактика, діагностика, диференційна діагностика, консервативне та хірургічне лікування туберкульозу і НЗЛ; епідеміологічні та організаційно-методичні проблеми фтизіопульмонології; патофізіологія дихання nf кровообігу, імунологічні, генетичні та біохімічні аспекти реактивності при туберкульозі та НЗЛ.
90 років від дня народження хірурга, кандидата медичних наук, професора Платона Лукича Шупика (1907-1986)
Лікар-хірург, міністр охорони здоров’я Української РСР, заслужений лікар України (1967), кандидат медичних наук (1940), професор (1968, без захисту докторської дисертації). Закінчив Харківський медичний інститут (1931). У 1940 р. захистив кандидатську дисертацію “Диагностическая ценность измерения сопротивления электрическому току органов и тканей”. У 1940 р. був призначений директором 2-го Харківського медичного інституту. У 1941 р. евакуював інститут з Харкова до міста Фрунзе (тепер Бішкек) Киргизької РСР. Очолював Киргизький медичний інститут (1942-1944), до складу якого увійшов і евакуйований Харківський медінститут. У травні 1944 р. був відряджений у розпорядження Наркомату охорони здоров’я Української РСР. У 1944-1952 – начальник управління медичних навчальних закладів Наркомату (Міністерства) охорони здоров’я Української РСР; 1952-1954 – міністр охорони здоров’я Української РСР; 1954-1956 – 1-й заступник міністра охорони здоров’я СРСР; 1956-1969 – міністр охорони здоров’я Української РСР; 1966-1980 – завідувач кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я Київського інституту удосконалення лікарів; 1980-1981 – професор-консультант Київського інституту удосконалення лікарів. Автор понад 160 праць з питань хірургії, зокрема пластичної хірургії, урології та організації охорони здоров’я.
У 1998 р. його ім’я присвоєно Київській медичній академії післядипломного навчання (тепер Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика).