Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
85 років від дня народження ендокринолога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Ігоря Васильовича Комісаренка (1933-2013)
Ендокринолог, доктор медичних наук (1978), професор (1984), член-кореспондент НАМН України (1997), заслужений діяч науки і техніки України (1996). Закінчив Київський медичний інститут (1958), де й працював (1959-1965). Засновник і керівник відділу хірургії ендокринних залоз Інституту ендокринології та обміну речовин НАМНУ (від 1965); водночас – засновник і директор Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин (1994-2000).
Вивчав зв’язок залоз внутрішньої секреції та вищих відділів ЦНС, проблеми хірургічної ендокринології та онкології залоз внутрішньої секреції (зокрема лікування раку щитоподібної залози в дітей і дорослих, спричиненого наслідками аварії на ЧАЕС), ендоваскулярної хірургії, ауто- та гетеротрансплантації в ендокринології. Запропонував методи лікування пухлин кори надниркових залоз з використанням інгібіторів стероїдогенезу, емболізації пухлин і метастазів.
Наукові праці: “Некоторые вопросы хирургического лечения гормонально-активных опухолей коры надпочечников” (1973); “Неотложная эндокринология” (1982); “Медицинские последствия Чернобыльской аварии. Результаты пилотных проектов АЙФЕКА и соответственных Национальных программ” (1996); “Thyroid Cancer in children of Ukraine after the Chernobyl accident” (2000); “Post-Chernobyl papillary thyroid cancer in children and adolescents of Ukraine” (2010).
80 років від дня народження польського кардіохірурга, доктора Honoris causa Львівського медичного університету, професора Збігнєва Реліги (1938-2009)
80 років від дня народження судово-медичного експерта, кандидата медичних наук Василя Георгійовича Бурчинського (1938)
100 років від дня народження паталогоанатома, доктора медичних наук, професора Олександри Пилипівни Кисельової (1918-1995)
Патологоанатом, доктор медичних наук (1955), професор (1960), заслужений діяч науки УРСР (1981). Закінчила Томський медичний інститут (РФ, 1940). Працювала військовим лікарем. Від 1945 – у Національному медичному університеті (Київ): заступник декана лікувального факультету (1949-1952), декан стоматологічного факультету (1955-1957), проректор з навчальної роботи (1960-1967), завідувач (1971-1991), професор (1991-1995) кафедри патологічної анатомії; водночас – засновник і завідувач однойменної кафедри Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини (1994-1995). Голова Республіканського товариства патологоанатомів (1976-1991). В. о. головного патологоанатома МОЗ України (1988-1991).
Вивчала закономірності структурних змін і патогенез патологічних процесів у органах і тканинах при захворюваннях серцево-судинної системи, печінки, нирок, травного каналу.
Наукові праці: “Ультраструктурные изменения в почках при гидронефрите” (1974); “Печеночно-почечная недостаточность” (1977); “Почечнокаменная болезнь” (1978); “Морфофункциональные методы исследования в норме и при патологии” (1983); “Общая морфология и патология иммунитета” (1994).
115 років від дня народження гістолога, ембріолога, доктора медичних наук, професора Миколи Івановича Зазибіна (1903-1982)
Гістолог, ембріолог, доктор медичних наук (1936), професор (1936), член-кореспондент АМН СРСР (1952), заслужений діяч науки УРСР (1954). Закінчив Донський університет (м. Ростов-на-Дону, РФ, 1925). Працював у лабораторії О. Колосова; від 1931 – завідувач кафедри гістології та ембріології Івановського (РФ), від 1944 – Дніпропетровського медичних інститутів; від 1954 – у Київському медичному інституті: завідувач, від 1976 – професор кафедри гістології та ембріології, де заснував музеї історії кафедри, історії мікроскопа, ембріології, водночас у 1954-1959 – проректор з навчальної роботи.
Вивчав мікроморфологію периферичної нервової системи, іннервацію клітин, тканин та органів. Описав закономірності процесів регенерації нервових волокон і закінчень при загоєнні ран, трансплантації, впливі фізичних, хімічних і біологічних подразників.
Наукові праці: “Эмбриогенез периферической нервной системы” (1936); “Иннервация хрящевой ткани” (1939); “Ganglion Septi Nasi” (1945).
95 років від дня народження патофізіолога, доктора медичних наук, професора Анастаса Івановича Хомазюка (1923-2009)