Календар медицини

125 років від дня народження патофізіолога, доктора медичних наук, члена-кореспондента АН УРСР Данила Овсійовича Альперна (1894-1968)

Патофізіолог, доктор медичних наук (1921), член-кореспондент АН УРСР (1939), заслужений діяч науки УРСР (1947). Закінчив Харківський університет (1917). У студентські роки займався дослідженнями в науковій лабораторії кафедри загальної патології під керівництвом професора О. Репрева; його працю було відзначено золотою медаллю. Від 1920 працював у Харківському медичному інституті: асистент, старший асистент, доцент кафедри патологічної фізіології, від 1929 – професор і завідувач кафедри патологічної фізіології, одночасно в 1923-1954 – завідувач відділу Українського науково-дослідного психоневрологічного інституту (Харків); 1934-1941 – завідувач відділу патофізіології Українського інституту експериментальної медицини. Відряджений з науковою метою за кордон, де працював в Інституті патології (Берлін), Інституті фізіології (Кіль), Інституті біохімії (Гайдельберґ), а також у лабораторіях і клініках університетів міст Відень і Кіль. Був головою харківського відділення Наукового товариства патофізіологів; почесний член Міжнародного антиревматичного товариства й Арґентинської протиревматичної ліги.

Основні напрями наукової діяльності: патофізіологія нервової системи та нейрогуморальної регуляції, патохімія запалення та патогенез алергічних реакцій; роль нервово-гуморальних факторів у патології тканинного обміну, запаленні й алергії.

Наукові праці: “Учение о лихорадке” (1928); “Вегетативна нервова система та обмін речовин” (1931); “Патологічна фізіологія” (1949); “Воспаление” (1959); “Холинергические процессы в патологии” (1963); “Патологическая физиология” (1965).

165 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Льва Олександровича Малиновського (1854-1915)

Хірург, доктор медицини (1882). Учасник російсько-турецької війни 1877-1878. Закінчив Медико-хірургічну академію в Санкт-Пе­тербурзі (1877), де й працював. У 1883-1888 – директор Могильовської центральної фельдшерської школи (нині Білорусь). У 1889 був призначений доцентом кафедри хірургії Університету св. Володимира в Києві. Того ж року відправлений у відрядження за кордон. У 1891-1893 – завідувач кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії Казанського університету (нині РФ); 1893-1911 – завідувач кафедри факультетської хірургії та директор хірургічної клініки Університету св. Володимира. Консультував у лікарні Товариства лікарень для хронічно хворих дітей у Києві. Першим обґрунтував необхідність спеціальної підготовки ней­рохірурга та принцип комплексної лікарської діяльності невропато­лога та хірурга. Обстоював тверджен­ня про необхідність оперативного лікування абсцесів головного моз­ку. Одним з перших видалив пухлину каротидного гломуса. Рекомендував хірургічне лікування паралічу лицьового нерва. Також вивчав питання хірургії шлунка та кишечника.

Наукові праці: “К вопросу о действии мочегон­ных средств (Сциллитоксин, Дигиталин, Adonis-vernalis, Уксусный калий, Антигидропин, Алкоголь, Хлорал-гид­рат)” (1882); “Хирургическое отделение губернской больницы могилевского приказа общественного призрения с 1883 по 1885 г.” (1889); “О нарывах головного мозга” (1891); “К вопросу о хирургическом лечении центральной нервной систе­мы” (1893); “К учению о новообра­зованиях на почве каротидной железы” (1899).

Даштаянц Гайк Апетнакович (1924-1978) терапевт, доктор медичних наук (1960), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Військово-медичну академію в Ленінграді (нині Санкт-Петербург, 1946). Працював лікарем; у Рязанському медичному інституті (РФ, 1950-1960): завідувач кафедри факультетської терапії (1959-1960); завідувач кафедри шпитальної терапії Північно-Осетинського медичного інституту (м. Орджонікідзе, нині Владикавказ, 1960-1962); завідувач кафедри терапії № 2 Київського інституту удосконалення лікарів (1962-1978).

Основні напрями наукових досліджень: внутрішні хвороби, цитохімія, проблеми онкології, клінічної гематології. Зокрема вивчав клініко-патогенетичний механізм порушення згортальної системи крові.

Наукові праці: “Клиническая гематология” (1965, 1968, 1978); “Узелковый периартериит” (1966); “Метастатические поражения костей” (1967); “Методологія діагнозу” (1967); “Костномозговое кроветворение при узелковом периартериите и системной красной волчанке” (1969).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферат дисертації Даштаянц Г. А.:

Некоторые новые данные по использованию стернальной пункции в клинике и эксперименте. Автореферат дисс. … докт. мед. наук. (1959). Шифр зберігання: 616.1 Д-217

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Даштаянц Г. А., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Клиническая гематология. Краткое руководство для врачей. (1965). Шифр зберігання: 616.1 Д-217
2. Узелковый периартериит. (1966). Шифр зберігання: 616.1 Д-217
3. Метастатические опухоли костей (Миелокарцинозы). (1967). Шифр зберігання: 616.7 Ш-379
4. Методологическая диагноза. (1970). Шифр зберігання: 1970 Д217
5. Поражение сердечно-сосудистой системы при сифилисе. (1976). Шифр зберігання: Б-19360
6. Тромбоеластографія в клінічній практиці. (1972). Шифр зберігання: Б-3808
7. Актуальные вопросы клинической иммунологии. Сборник. (ред.). (1974). Шифр зберігання: Б-14000
8. Клиническая гематология. (1978). Шифр зберігання: Б-24895

Різдво Христове за григоріанським та ново-юліанським календарями.

Антонович Євгенія Олександрівна (1924-2001) гігієніст, доктор медичних наук (1977), професор (1979). Закінчила Київський медичний інститут (1948). Працювала лікарем (1949-1950), в Українському НДІ харчування МОЗ УРСР (1951-1964), від 1964 – у Всесоюзному НДІ гігієни та токсикології пестицидів, полімерів та пластичних мас (нині Інститут екогігієни і токсикології МОЗ України): керівник лабораторії токсичності залишків пестицидів та хімічних компонентів полімерів у харчових продуктах і виробах (1970-1986), керівник відділу гігієни та токсикології пестицидів (1983-1986).

Наукова робота в галузі охорони здоров’я людини та довкілля від негативного впливу пестицидів, агрохімікатів.

Наукові праці: “Методические указания по контролю за остаточными количествами пестицидов в продуктах питания” (1972); “Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов” (1988); “Безопасное использование пестицидов в условиях интенсивной химизации сельскохозяйственного производства” (1988).

У фонді ННМБУ зберігається автореферати Антонович Є. О.:

1. Материалы к токсиколого-гигиенической характеристике гексахлорана, гаммаизомера гексахлорциклогексана и нормированию их в пищевых продуктах : автореферат дисертації кандидата медичних наук. (1960). Шифр зберігання: 615.9 А-725
2. Токсикология дитиокарбаматов и гигиенические аспекты применения их на продовольственных культурах : автореферат дисертації доктора медичних наук: 14.00.07. (1975).
   Шифр зберігання: Р-19460

Також у фонді бібліотеки зберігається праця Антонович Є. О., підготовлена у співавторстві:
Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов. (1988).
Шифр зберігання: Б-60169

Ліпкан Микола Федорович (1909-1990) радіобіолог, доктор біологічних наук (1957), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. За­кінчив Київський університет (1938), де відтоді й працював. У 1953-1960 – старший науковий співробітник Інституту фізіології АН УРСР (Київ); завідувач кафедри медичної радіології (1960-1966), радіаційної гігієни (1966-1975), декан санітарно-гігієнічного факультету (1962-1967) Київського інституту удосконалення лікарів.

Наукові до­слідження в галузях ра­діаційної біології та радіаційної біохімії.

Наукові праці: “Очерки по радиобиологии” (1961); “Основы радиационной биологии и биохимии” (1968).