Календар медицини

85 років від дня народження фармаколога, доктора медичних наук, професора Стелли Борисівни Французової (1935)

Фармаколог, доктор медичних наук (1978), професор (1992), завідувачка лабораторії патофізіології та експериментальної фармакології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (з 1976).

Наукові праці присвячені механізмам дії лікарських засобів різних фармакологічних груп.

80 років від дня народження вченого в галузі органічної та фармацевтичної хімії, організатора вищої медичної освіти в Україні, академіка НАМН України, доктора фармацевтичних наук, професора Бориса Семеновича Зіменковського (1940)

Академік НАМН України (2017), доктор фармацевтичних наук (1978), професор (1980), заслужений працівник вищої школи України (1985), заслужений професор ЛНМУ імені Данила Галицького (2007), завідувач кафедри органічної і біоорганічної хімії (з 1978), декан фармацевтичного факультету (1972-1979), проректор з навчальної роботи (1979-1998), завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії (1997-2016), професор кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії (з 2016), ректор Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (з 1998).

Відомий учений у галузі фармацевтичної й органічної хімії. Ним зроблений суттєвий внесок у розвиток хімії гетеро- та макрогетероциклічних сполук, вивчення зв’язку “структура-дія”, пошук нових фізіологічно активних сполук і створення низки лікарських засобів; започатковані піонерські роботи в Україні з віртуального синтезу з використанням методів квантової хімії. Вагомим є його внесок у вивчення хімії тіазолідинів і, особливо, в розробку методів синтезу та перетворень біциклічних неконденсованих шестичленних аналогів тіазолідинів-1,3-тіазанів та одержання нових цікавих макрогетеропохідних на їх основі, зокрема, похідних нових хімічних класів з надзвичайно цікавими властивостями, серед яких чутливі реагенти, біостимулятори рослин, антимікробні, протигрибкові, противірусні речовини, сполуки з протипухлинною дією тощо. Під його керівництвом виконуються роботи з раціонального конструювання можливих ліків.

Наукові праці: “Синтез, деякі перетворення та властивості біциклічних неконденсованих алкілен (арилен)біс-(1,3-тіазан-4-онів” (1999); “4-тіазолідони. Хімія, фізіологічна дія, перспективи” (2004); “4-thiazolidones: current status and perspectives for modern Organic and Medicinal Chemistry” (2004); “Synthesis and anticancer activity of novel 2-thioxo-4-thiazolidinones with benzothiazole moieties” (2009); “Synthesis of 5-arylidene-2-amino-4-azolones and evaluation of their anticancer activity” (2010); “Вивчення взаємозв’язку “структура-протипухлинна активність” похідних 4-тіазолідонів методами регресійного аналізу та класифікаційного моделювання” (2012); “Synthesis and evaluation of anticancer activity of 5-ylidene-4-aminothiazol-2-(5H)-one derivatives” (2015); “Synthesis, anticancer and antiviral activities of novel thiopyrano[2,3-d]thiazole-6-caraldehydes” (2016); “Differential pro-apoptotic effects of synthetic 4-thiazolidinone derivative Les-3288, doxorubicin and temozolomide in human glioma U251 cells” (2017).

120 років від дня народження патофізіолога, геронтолога, доктора медичних наук, професора, академіка АМН СРСР Миколи Миколайовича Горева (1900-1992)

Патофізіолог, геронтолог, доктор медичних наук (1946), професор (1946), академік АМН СРСР (1953), заслужений діяч науки УРСР (1951). Закінчив Іркутський університет (РФ, 1926), де й працював (до 1931); у Хабаровському медичному інституті (РФ): завідувач кафедри патофізіології (1931-1934); Київському інституті експериментальної біології і патології (від 1953 – у складі Інституту фізіології АН УРСР): завідувач відділу кровообігу і дихання (1934-1960); одночасно – у Київському стоматологічному інституті: завідувач кафедри патофізіології (1945-1954) та Українському НДІ туберкульозу (нині Інститут фтизіатрії і пульмонології, Київ): завідувач лабораторії патофізіології (1955-1958); відтоді – в Українському НДІ геронтології (Київ): 1961 – директор, 1962-1977 – завідувач, 1977-1992 – науковий консультант лабораторії патофізіології.

Наукові дослідження були присвячені шоку, гіпертонічній хворобі, інфаркту міокарда, атеросклерозу. Розробив низку моделей гіпертонії; вивчав роль різних відділів нервової системи, ниркового фактора, ендокринних залоз, віку у виникненні та розвитку гіпертонії.

Наукові праці: “Очерки изучения гипертонии” (1959); “Экспериментальный атеросклероз и возраст” (1972); “Цитотоксические повреждения сердца и кардиогенный шок” (1977); “Возраст, гипертензия и атеросклероз” (1988).

95 років від дня народження нейрохірурга, онколога, кандидата медичних наук Юрія Івановича Коп’яківського (1925-2010)

Нейрохірург, онколог, кандидат медичних наук (1961), доцент (1965), завідувач нейроонкологічного відділу Інституту нейрохірургії (1990-1995). Закінчив Івано-Франківський (Станіславський) медичний інститут (1953). З 1953 р. працював в Інституті нейрохірургії: лікар-науковий співробітник (1953–1959), молодший науковий співробітник (1959–1963). Доцент кафедри нервових хвороб Вінницького медінституту (1963–1965). Викладач-консультант госпіталю ім. B.I. Леніна Республіки Куба (1966–1967). Старший науковий співробітник Інституту нейрохірургії (з 1965 p.).

Наукові праці присвячені нейроонкології, нейротравмі.

80 років від дня народження педіатра, імунолога, доктора медичних наук, професора Віри Євстафіївни Казмірчук (1940)

Педіатр, імунолог, доктор медичних наук (2004), професор (2006). Закінчила Київський медичний інститут (1968). Працювала лікарем. Від 1971 – у Національному медичному університеті (Київ): від 2008 – директор Інституту клінічної імунології та алергології.

Вивчає проблеми діагностики та лікування гіпоімуноглобулінемій і герпесвірусних інфекцій. Запропонувала класифікації дисфункцій імунної системи та герпесвірусних нейроінфекцій. Довела ефективність імуноглобулінотерапії в профілактиці інфекційних ускладнень при гіпоімуноглобулінеміях у дітей раннього віку.

Наукові праці: “Лікування ускладнених форм Епштейна–Барр вірусної інфекції” (2002); “Дисфункції імунної системи у дітей та їх клінічна класифікація” (2003); “Імунозалежна форма мігрені” (2008); “Клиника, диагностика и лечение герпесвирусных инфекций человека” (2009); “Иммуноглобулины и иммуноглобулинотерапия” (2010).

95 років від дня народження вченого в галузі медицини праці, академіка АМН та НАН України, доктора медичних наук, професора Олександра Оганесовича Навакатікяна (1925-2006)

Академік АМН України (1993), академік HAH України (1992), член-кореспондент РАМН (1988), доктор медичних наук (1963), професор (1965), заслужений діяч науки України (1985), заступник директора (1968-1996), керівник відділу фізіології праці Інституту медицини праці АМН України (1968-2002).

Відомий вчений у галузі медицини праці. Дослідження присвячені механізмам розвитку, діагностиці та профілактиці стресу, передпатології та патології, що виникли під впливом трудової діяльності та факторів середовища.

Наукові праці: “Функції дихання при пневмоконіозах та пилових бронхітах” (1967); “Вікова працездатність осіб розумової праці” (1979); “Вплив умов праці на працездатність та здоров’я операторів” (1984); “Фізіологія та гігієна розумової праці” (1987); “Здоров’я та працездатність при розумовій праці” (1989).