Календар медицини

55 років від дня народження лікаря, громадського діяча, організатора охорони здоров’я, Президента Всеукраїнського лікарського товариства Олега Степановича Мусія (1965)

Лікар, громадський діяч, організатор охорони здоров’я, Президент Всеукраїнського лікарського товариства. Закінчив Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця (1988). Працював лікарем анестезіологом-реаніматологом відділення відновлюваного лікування НДІ нейрохірургії. У 2008 після закінчення спеціалізації в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика отримав другу лікарську спеціальність “Організація і управління охороною здоров’я”. Президент Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ), голова правління Київського лікарського товариства, віце-президент Світової федерації Українських лікарських товариств (СФУЛТ). Входив до Медичної сотні “Євромайдану”, координатор Медичної служби Штабу Національного Спротиву (медичного штабу “Євромайдану”). Міністр охорони здоров’я України в Кабінеті Міністрів Арсенія Яценюка (2014). Один з ініціаторів та авторів прийняття Етичного Кодексу лікаря України.

80 років від дня народження анестезіолога, доктора медичних наук, професора Віталія Адамовича Лісецького (1940)

Анестезіолог, доктор медичних наук (1984), професор (1993). Закінчив Вінницький медичний інститут (1962). Працював в Українському НДІ туберкульозу та грудної хірургії (нині Інститут фтизіатрії і пульмології НАМНУ, 1962-1971); водночас від 1965 – у Національній медичній академії післядипломної освіти: від 1994 – професор кафедри анестезіології та реаніматології; 1971-1994 – завідувач відділу анестезіології, інтенсивної терапії та гемосорбції Українського НДІ онкології та радіології (нині Національний інститут раку); від 1998 – професор кафедри анестезіології та реа­німатології Української військово-медичної академії (усі – Київ).

Наукові дослідження присвячені анестезіологічному забезпеченню операцій в онкологічних хворих; застосуванню оксибаротерапії в лікуванні вад серця; впливу опромінення на стан онкологічних хворих, профі­лактиці та лікуванню ускладнень після інтенсивного та напівтотального опромінення; методам лікування болю в інкурабельних хворих.

Наукові праці: “Вспомогательная терапия онкологических больных” (1988); “Профилактика осложнений и коррекция го­меостаза при крупнопольной лучевой терапии онкологических больных” (1990); “Анестезіологія та реаніматологія” (2012); “Тактика протибольової терапії у інкурабельних онкологічних хворих” (2013).

85 років від дня народження хірурга-онколога, доктора медичних наук, професора Олександра Яковича Яремчука (1935)

Хірург-онколог, доктор медичних наук (1990), професор, завідувач кафедри онкології (з 1991) Національного медичного університету ім О.О. Богомольця. Закінчив лікувальний факультет Чернівецького державного медичного інституту (1961).

Наукові праці присвячені діагностиці та лікуванню злоякісних новоутворень, запальних псевдопухлин травного тракту, запальних процесів клітковини позачеревинного простору.

110 років від дня народження фізіолога, доктора медичних наук, професора Миколи Івановича Путіліна (1910-1982)

Фізіолог, доктор медичних наук (1955), професор (1957), завідувач кафедри нормальної фізіології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1960-1982).

Наукові праці були присвячені енергетиці фізіологічних процесів, фізіології травлення та вищої нервової діяльності.

70 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора, академіка НАМН України Олександра Євгенійовича Лоскутова (1950)

Ортопед-травматолог, доктор медичних наук, професор (1992), академік НАМН України (2017), заслужений діяч науки і техніки України (1998). Завідувач кафедри травматології та ортопедії Дніпропетровської медичної академії (з 1991), член Ради професорів лікарні ім. І.І. Мечникова, президент Української асоціації ендопротезування суглобів, віце-президент Української асоціації ортопедів-травматологів, головний позаштатний ортопед-травматолог Дніпропетровської області.

Розробив новий науковий напрям з проблем ендопротезування та реконструктивної хірургії суглобів. Має надзвичайно широкий спектр наукових інтересів. Протягом багатьох років займається проблемою розвитку ендопротезування. Ініціатор і засновник у 1991 році першої в Україні спеціалізованої клініки ендопротезування, в якій розроблені та доведені до промислового виробництва та широкого втілення в клінічну практику вітчизняні конкурентноспроможні ендопротези кульшового, колінного та плечового суглобів, проведено підготовку більше 260 українських фахівців та вперше у світовій практиці впроваджена імплантація ендопротезів гомілковостопного та плеснефалангового суглобів. Автор національної програми України з ендопротезування тазостегнового суглоба й оригінальних розробок принципово нових систем ендопротезів тазостегнового, плечового, гомілковостопного суглобів, а також суглобів кисті та стопи.

90 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Віталія Миколайовича Левенця (1930)

Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1980), професор (1971), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Закінчив 2-й Московський медичний інститут (1954). Працював лікарем. Від 1957 – у Київському НДІ ортопедії: від 1958 – керівник клініки складного протезування; від 1961 – у Київській медичній академії післядипломної осві­ти: 1975-2000 – завідувач кафедри травматології та ортопедії, водночас у 1980-2000 – проректор з лікувальної роботи, декан хірургічного факультету; від 2000 – у Національному університеті фізичного виховання і спорту України (Київ): від 2008 – директор Центру спортивної травматології.

Наукові дослідження присвячені лікуванню відкритих переломів кісток і суглобів, політравми, тром­боемболічних ускладнень при політравмі; хірургічному лікуванню де­фектів суглобових кінців (пересадка алотрансплантатів); ендопротезуванню тазостегнового, колінного, лік­тьового суглобів. Вперше в Укра­їні втілив на практиці методи артроскопії, сфокусованої та радіальної ударно-хвильової терапії. Запропонував низку методів оперативного лікування нестабільності суглобів.

Наукові праці: “Деформирующий артроз” (1989); “Артроскопия” (1991); “Профилактика и лечение гнойно-воспалительных осложнений при лечении переломов костей” (1991); “Спортивна травматологія” (2008); “Ударно-хвильова терапія в ортопедії і спортивній медицині” (2012); “Ударно-хвильова терапія в лікуванні несправжніх суглобів” (2013).