Календар медицини

День Червоного Хреста і Червоного півмісяця заснований на честь швейцарського гуманіста Анрі Дюнана, який народився цього дня в 1828 р. У середині минулого сторіччя з його ініціативи вперше стали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим на полях битв. У 1863 р. за його ініціативою була скликана конференція, що поклала початок міжнародному товариству Червоного Хреста.

Офіційно назву “Міжнародний Червоний Хрест” було затверджено в 1928 р. на 13-й міжнародній конференції в Гаазі, де був прийнятий статут організації, що змінювався згодом у 1952 і 1965 рр.

На 25-й міжнародній конференції Червоного Хреста, що відбулася в жовтні 1986 р., було затверджено нову назву організації – “Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця”. Завдання організації – надання допомоги пораненим, хворим і військовополоненим під час збройних конфліктів, допомога жертвам стихійних лих. Основні принципи діяльності руху – гуманність, неупередженість, добровільність, єдність, універсальність.

У всіх куточках планети Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця здійснює свою діяльність, щоб допомогти кожній людині. Всесвітнє співтовариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що об’єднує у своїх рядах майже півмільйона співробітників і 17 мільйонів волонтерів, є потужною силою, здатною змінити на краще життя тих, хто перебуває в найбільш уразливому становищі.

Починаючи з 1997 р., 17 травня відзначається професійне свято “День пульмонолога”.

Пульмонологія – це розділ клінічної медицини, що вивчає хвороби органів дихання (трахеї, бронхів, легень і плеври). Дихання належить до основних функцій організму. Без нього людина може прожити не більше 7 хвилин. Тому справедливо вважається, що дихання є ознакою життя. Хто не дихає, той не живе.

Захворювання органів дихання є серйозною проблемою сучасної медицини через широке поширення, прогресуючий перебіг, скорочення якості та тривалості життя. Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженими в Україні.

З 19 травня 2011 р. Всесвітня організація сімейних лікарів WONCA започаткувала святкування Всесвітнього дня сімейного лікаря.

За визначенням WONCA, сімейний лікар (лікар загальної практики) – фахівець, який надає первинну медико-санітарну допомогу всім членам сім’ї, незалежно від віку, статі, характеру захворювання, з урахуванням психологічних, соціальних, культурних та особистих особливостей пацієнта та родини.
Цей день присвячений ролі сімейного лікаря (лікаря загальної практики) в системах охорони здоров’я всього світу, він дає можливість підкреслити важливий внесок сімейних лікарів у охорону здоров’я населення.

За даними світової статистики, близько 80 % усіх проблем, пов’язаних зі здоров’ям, у розвинутих країнах світу сьогодні вирішуються на етапі загальної лікарської практики. І сьогодні в більшості країн світу система сімейної медицини є основою національної охорони здоров’я, а в університетах активно створюються програми (кафедри) для підготовки сімейних лікарів

В Україні впровадження інституту лікаря загальної практики розпочато в 2011 р. в рамках реформування й удосконалення первинної медико-санітарної допомоги в окремих областях. Сімейні лікарі доказали, що вони можуть проводити ефективну профілактику захворювань та лікувати широке коло захворювань.

Щорічно 20 травня лікарі всього світу, які спеціалізуються в травматології та ортопедії, відзначають своє професійне свято.

Травматологія – мати всіх хірургічних спеціальностей, один з найдавніших розділів клінічної медицини, історія якого нараховує багато століть. З початку зародження цивілізації та до сьогодні людство страждає від поранень і каліцтв.

У сучасному світі травматизм і смертність внаслідок травми постійно зростають. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від травм щороку гинуть 2 млн чоловік, а травми різного ступеня тяжкості отримують близько 30 млн людей. Травматизм – це не тільки медична, а й соціальна проблема сучасного суспільства.

Міжнародний День розсіяного склерозу був встановлений Міжнародною федерацією товариств розсіяного склерозу з метою інформування про проблему розсіяного склерозу, а також розширення глобального руху організацій РС й об’єднання національних і регіональних організацій, пошуку джерел фінансування глобального руху з проблем розсіяного склерозу.

Відзначається “Міжнародний День розсіяного склерозу” щорічно в останню середу травня.

Розсіяний склероз – це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок, що призводить до порушення відповідних функцій організму. Вона характеризується утворенням хаотично розсіяних вогнищ демієлінізації – втрати мієліну, білої жирової речовини, що покриває аксони – нервового волокна.

Ця проблема є настільки поширеною та болючою для всього цивілізованого світу, що вчені, не покладаючи рук, працюють над створенням ліків, які могли б щонайменше ефективно уповільнювати захворювання. Крім того, досі не створено засобів профілактики розсіяного склерозу – в цьому напрямі також тривають наукові дослідження. Досі існують проблеми з раннім виявленням хвороби – в багатьох випадках лікарі можуть повідомити пацієнтові остаточний діагноз лише тоді, коли нервова система уражена достатньо сильно. Клінічні дослідження різних засобів тривають в усьому світі, деякі з них проводяться і в Україні.

Був заснований за рішенням ВООЗ і відзначається щорічно спільно з Всесвітнім днем хворого на алергію.

Однією з причин алергії є величезне антигенне навантаження на організм через негативний вплив природних і техногенних подразнюючих чинників. Алергічні захворювання найбільш поширені в мегаполісах – тут рівень захворюваності може сягати 60 % від усього населення.

Алергія – це гостра нетипова реакція імунної системи на різноманітні речовини. Алергічна реакція може проявлятися як алергічний риніт, сльозотеча (кон’юнктивіт), бронхіальна астма, шкірні реакції, кропив’янка (свербіж, висип тощо), набряк Квінке, анафілактичний шок.

Мета проведених у цей день заходів – залучення уваги громадськості до цих важливих проблем. Статистика невблаганна: за даними епідеміологічних досліджень, на даний час більше 40 % населення мають ті чи інші ознаки алергії. Мова вже може йти про неінфекційну пандемю: кожна третя людина хвора на алергічний риніт і майже кожна десята – на бронхіальну астму.