Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
130 років від дня народження дерматовенеролога, доктора медичних наук, професора Михайла Мефодійовича Кузнеця (1890-1959)
Дерматовенеролог, доктор медичних наук (1937), професор (1939). Закінчив Київський медичний інститут (1927), де відтоді й працював (з перервою): завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб (1954-1959). Під час 2-ї світової війни – викладач курсів удосконалення військових лікарів у м. Хабаровськ (РФ), Військово-медичних академій у Ленінграді (нині Санкт-Петербург) та м. Куйбишев (нині Самара, РФ). Очолював кафедру шкірних і венеричних хвороб Башкирського медичного інституту (м. Уфа, 1947-1952) та Київського інституту удосконалення лікарів (1953-1954).
Вивчав патогенез і питання лікування хронічних дерматозів, зокрема піодермії, червоного вовчака, псоріазу, а також патологію травлення при захворюваннях шкіри.
Наукові праці: “К вопросу о роли сифилиса в этиологии красной волчанки” (1928); “Pyodermia chronica serpiginosa” (1930); “К клинике красного плоского лишая” (1933); “Фтивазид в терапии кожного туберкулеза и красной волчанки” (1958).
95 років від дня народження дерматолога, гігієніста, доктора медичних наук, професора Олександра Олександровича Меньшова (1925-2008)
Дерматолог, гігієніст, доктор медичних наук (1968), професор (1971). Закінчив Київський медичний інститут (1949). У 1951-1996 працював у Інституті медицини праці АМН України (Київ), де в 1955 організував і очолив лабораторію шуму та вібрації. Від 1996 мешкав у США. Засновник наукової школи з вивчення впливу виробничого шуму та вібрації.
Наукові дослідження були присвячені гігієнічній оцінці виробничого шумового навантаження з урахуванням позавиробничої експозиції, вивченню індивідуальної чутливості організму людини до впливу фізичних факторів, розроблення гігієнічних та інженерно-технічних заходів профілактики в “шумних” виробництвах.
Наукові праці: “Сравнительная гигиеническая оценка вибрации и шума на новых типах колесных тракторов и самоходных шасси” (1963); “Влияние производственнного шума и вибрации на организм человека” (1977); “Комбинированное действие производственного шума и вибрации на организм” (1980); “Дозная оценка шумовой нагрузки на механизаторов сельского хозяйства” (1984); “Modified method for determination of heightened human sensitivity to noise” (1996); “Noise control under successive fulfillment of jobs specified by various degrees of labor tension” (1997).
100 років від дня народження ортопеда-травматолога, кандидата медичних наук, старшого наукового співробітника Надії Миколаївни Мусієнко (1920-1989)
Ортопед-травматолог, кандидат медичних наук (1967), старший науковий співробітник (1956-1969). Закінчила Вінницький медичний інститут. Виконуюча обов’язки директора (1956-1959) Українського НДІ травматології та ортопедії.
Основні напрями наукової діяльності: дослідження консервування кісткової тканини, опрацювання відновлення працездатності під час травмування опорно-рухового апарату.
75 років від дня народження біохіміка, фармаколога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Юрія Івановича Губського (1945-2019)
Біохімік, фармаколог, член-кореспондент НАМН України (1994), доктор медичних наук (1994), професор (1997), заслужений діяч науки і техніки України (1997), завідувач кафедри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1997-2010), завідувач відділу біохімічної фармакології Інституту фармакології та токсикології НАМН України (1999), завідувач кафедри паліативної та хоспісної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (2010-2019).
Основні напрями наукової діяльності: медична біохімія; молекулярна фармакологія та токсикологія; паліативна та хоспісна медицина. Автор перших україномовних підручників з біоорганічної та біологічної хімії для студентів вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів України.
80 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Георгія Володимировича Буренка (1940)
Хірург, доктор медичних наук (1990), професор (1994). Закінчив Київський медичний інститут (1964). Працював головним лікарем Забуянської лікарні Київської області (1964-1967); науковим співробітником Інституту гематології та переливання крові (1969-1971); завідувачем хірургічного відділення 7-ї лікарні Києва; від 1976 – у Національному медичному університеті (Київ): асистент, доцент, від 1994 – професор кафедри загальної хірургії № 2 з курсом воєнно-польової хірургії.
Наукові дослідження в галузі хірургії шлунково-кишкового тракту та позапечінкових жовчних протоків, судинної хірургії, застосування полімерів у хірургії.
Наукові праці: “Морфологические и биохимические аспекты биодеструкции полимеров” (1986); “Оптимизация хирургического лечения острой непроходимости тонкой кишки” (1989); “Електротермометрія шкіри в діагностиці недостатніх перфорантних вен при варикозній хворобі нижніх кінцівок” (1998); “Шляхи оптимізації лікування хворих з шлунково-кишковими кровотечами” (2001).
95 років від дня народження анатома, члена-кореспондента НАПН України, доктора медичних наук, професора Івана Івановича Бобрика (1925-2011)
Анатом, доктор медичних наук (1976), професор (1978), член-кореспондент НАПН України (1995), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1955). Працював асистентом кафедри топографічної анатомії Тернопільського медичного інституту (1958-1960); у 1960-1964 – асистент, 1964-1976 – доцент, 1976-1978 – професор кафедри топографічної анатомії, 1978-1986 – декан 1-го лікувального факультету, одночасно від 1978 – завідувач кафедри нормальної анатомії Національного медичного університету (Київ).
Основні напрями наукових досліджень: розвиток мікроциркуляторного русла різних органів людини в ембріональному та плідному періодах морфогенезу.
Наукові праці: “Кровоснабжение органов пищеварительного тракта человека” (1970); “Сосудистый эндотелий” (1986); “Развитие сосудов эндокринных органов человека в пренатальном периоде онтогенеза” (1987); “Атлас анатомии новорожденного” (1990); “Нормальна анатомія людини” (1992); “Анатомія людини” (1993); “Сучасні аспекти функціональної анатомії центральної нервової системи” (2001); “Світова слава київського анатома професора В.О. Беца” (2001); “Особливості функціональної анатомії дитячого віку” (2002).