Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
70 років від дня народження доктора медичних наук, професора Олександра Аркадійовича Владимирова (1952)
Доктор медичних наук (2001), професор (2005), завідувач кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії і спортивної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (з 2011). Закінчив Одеський медичний інститут (1975).
Напрям наукових досліджень: вивчення та впровадження в практику новітніх методів фізичної та реабілітаційної медицини, організація в Україні нової системи реабілітаційної допомоги хворим.
155 років від дня народження фармаколога, доктора фармацевтичних наук, професора Григорія Володимировича Даїна (1867-1946)
Фармаколог, доктор фармацевтичних наук (1936), професор (1928). Закінчив Університет св. Володимира (1892). Спеціалізувався в ньому та Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі з хімії та ботаніки (1892-1897). Працював у Київському університеті (1901-1925); завідувач кафедри фармацевтичної хімії Київського (1925-1933) та Одеського (1935-1941) фармацевтичних інститутів.
Досліджував лікарські рослини та біологічно активні речовини (лупулін, ефірні олії, смоли тощо). Розробив методику аналізу сахарину в харчових продуктах. Довів можливість застосування методу синтезу β-оксикислот жирного ряду, розробленого С. Реформатським, для синтезу ароматичних β-кислот.
Наукові праці: “К выяснению реакции получения β-оксикислот по способу С.Н. Реформатского” (1896); “Вторичные ароматические β-оксикислоты” (1897); “Новый способ получения α-метилкоричной кислоты” (1897); “Способы распознавания сахарина в различных пищевых продуктах и исследование продажных сортов его фабрики Heyden’a” (1900).
140 років від дня народження оториноларинголога, кандидата медичних наук, доцента Леоніда Іларіоновича Гіренка (1882-1972)
Оториноларинголог, кандидат медичних наук, доцент, заслужений лікар Української РСР (1958), в. о. завідувача кафедри оториноларингології Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1938-1939, 1943-1944).
Розробив і впровадив у клінічну практику нові методи діагностики та лікування склероми й інших захворювань ЛОР-органів.
70 років від дня народження фізіолога, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента АМНУ Мечислава Романовича Гжегоцького (1952)
Фізіолог, доктор медичних наук (1998), професор (1999), член-кореспондент АМН України (2007), заслужений діяч науки і техніки України (2002). Закінчив Львівський медичний інститут (1975) та Львівську філію Української академії державного управління при Президентові України (1999). Від 1975 працює у Львівському медичному університеті: 1995-1998 – декан медичного факультету, від 1999 – завідувач кафедри нормальної фізіології, одночасно від 1998 – проректор з навчальної роботи.
Вивчає проблеми взаємодії організму та ксенобіотиків з позицій прикладної фізіології та профілактичної токсикології, зокрема досліджує механізми адаптаційно-компресорних процесів у організмі при екстремальних впливах довкілля, розробляє методи діагностики відхилень від нормального фізіологічного стану організму людини.
Наукові праці: “Проблема диференціації фізіологічних і токсичних реакцій на дію ксенобіотиків” (1995); “Анализ связей между гигиеническими нормативами ксенобиотиков в воздухе рабочей зоны и воде водоемов” (1996); “Порівняльна оцінка оральної і транскутанної токсичності деяких органофосфатів” (1997); “Ксенобіотики, гомеостаз і хімічна безпека людини” (1999); “Урологія” (2003); “Фізіологія людини” (2005); “Екологічні катастрофи у світі та в Україні” (2005).
80 років від дня народження провізора, доктора медичних наук, професора Георгія Миколайовича Войтенка (1942-2020)
Провізор, доктор медичних наук (1989), професор (1992). Закінчив Київський медичний інститут (1966). Працював у Київському НДІ фармакології і токсикології (1968-1978); Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині Інститут хірургії та трансплантології АМНУ): старший науковий співробітник (1978-1979); від 1979 – в Київській медичній академії післядипломної освіти: завідувач кафедри клінічної фармації (від 1990).
Основні напрями наукових досліджень: фітотерапія та фармакологія. Розробляв і впроваджував у практику композиційні препарати з рослинних полімерів та антиоксидантів.
Наукові праці: “Корисні властивості ягідних рослин України” (1990); “Фітотерапія радіаційних уражень” (1991); “Фармакологічні властивості препаратів ехінацеї в експерименті та клініці” (1996); “Методичні рекомендації по використанню фітотерапії в комплексі санаторно-курортного лікування” (1998); “Фітотерапія і медолікування” (2001); “Клініко-лабораторна оцінка панкреатопротекторної ефективності вітчизняних поліфенольних фітопрепаратів у хворих із запально-некротичними захворюваннями підшлункової залози” (2002).
100 років від для народження лікаря, історика медицини Павла Йосиповича Пундія (1922-2015)
Лікар, історик медицини, почесний член Українського Лікарського Товариства Північної Америки (УЛТ ПА) (1995), дійсний член НТШ в Америці (1996), Doctor Honoris Causa Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (1996), почесний член СФУЛТ (1997), меценат і дійсний член Українського історичного товариства. Тривалий час входив до складу Управи УЛТ ПА, виконував обов’язки скарбника, потім — очолював архів і бібліотеку товариства. На основі архівних документів підготував і видав 14 томів “Українського медичного архіву”, що присвячені історії української медицини, видатним українським лікарям і медичним установам в Україні та діаспорі. Крім того, автор численних статей про історію та діяльність УЛТ ПА.