Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Сер
4
Пн
Лисенков Микола Костянтинович
(1865 -1941)
Сер 4 день

Лисенков Микола Костянтинович
(1865 -1941)Лисенков Микола Костянтинович
(1865—1941)
видатний анатом, професор, дослідник мозкових гриж, педагог.
Народився в м. Москві в родині службовця.

Медичну освіту здобув на медичному факультеті Московського університету, який закінчив у 1893 році. Після завершення навчання працював у цьому ж університеті: понадштатний помічник прозектора (1893–1897), приват-доцент кафедри оперативної хірургії та оперативної анатомії (1897–1902).

У 1896 році захистив докторську дисертацію на тему: «Мозговые грижи и их лечение».
З 1902 року — професор кафедри топографічної анатомії медичного факультету Новоросійського університету (згодом — Одеський медичний інститут). У 1917 році очолив кафедру нормальної анатомії, якою керував у 1917–1923 та 1930–1941 роках. У період 1923–1930 рр. — завідувач науково-дослідної кафедри морфології та фізіології.

З 1924 року читав курс пластичної анатомії в Одеському політехнікумі образотворчих мистецтв (нині — Одеське художнє училище імені М. Б. Грекова).

Член: Одеського хірургічного товариства, Одеського товариства художників імені К.К. Костанді.

Автор 57 наукових праць, присвячених вивченню мозкових гриж, оперативній хірургії, нормальній та топографічній анатомії.

Наукові досягнення:

  • Першим розробив теорію походження мозкових гриж.
  • На основі анатомічних досліджень створив оригінальний метод хірургічного лікування мозкових гриж, за що був нагороджений премією Московського хірургічного товариства.
  • Розробив низку нових оперативних підходів.
  • Запропонував метод консервування анатомічних препаратів — відомий як «метод Лисенкова».
  • Автор підручників з оперативної хірургії, нормальної та топографічної анатомії.


У фонді бібліотеки зберігаються праці Лисенкова М. К., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Краткое руководство по анатомии человека. (1912). Шифр зберігання: 611 Л-886
  2. Краткий курс военно-хирургических операций. (1915). Шифр зберігання: 617.99 Л-886
  3. Общая анатомия органов движения. (1923). Шифр зберігання: 611 Л-886
  4. Пластическая анатомия. Руководство для художников. (без року). 611(02) Л 886
  5. Топографическая анатомия. (1925. 611.9 Г-583
  6. Краткое руководство по анатомии и гистологии человека. (1940). Шифр зберігання: 611(02) Л-886
  7. Нормальна анатомия человека. (1940). Шифр зберігання: 611(02). Л-886.
Сер
6
Ср
Горбачов Михайло Сергійович (1895–1984)
Сер 6 день

Горбачов Михайло Сергійович (1895–1984)Горбачов Михайло Сергійович (1895–1984) український нейрохірург.

Народився у слободі Борисовська Гайворонського повіту Курської губернії (нині — село в Бєлгородській області, Російська Федерація).

Освіта:

Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1922).

Професійна діяльність:

  • 1922–1933 — працював на посадах лікаря.
  • 1934–1978 — працював у нейрохірургічній клініці Харківської психоневрологічної академії та Центральному психоневрологічному інституті (нині — Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України), зокрема:
  • старший науковий співробітник (1946–1948),
  • завідувач відділу нейрохірургії (1948–1953),
  • заступник директора з наукової роботи (1951–1953),
  • завідувач нейрохірургічного відділу (1953–1978).
  • 1957–1961 — завідувач кафедри нейрохірургії Українського інституту удосконалення лікарів (м. Харків).

Під час Другої світової війни (німецько-радянської війни) — військовий лікар у діючій армії.

Наукові ступені та звання:

  • 1940 — захистив кандидатську дисертацію: «Остеомієліт хребта в клініці та в експерименті — спінальна патологія».
  • 1955 — захистив докторську дисертацію: «Нестріляні пошкодження хребта і спинного мозку в пізньому періоді».
  • 1958 — присвоєно вчене звання професора.

Наукова діяльність:

Автор 72 наукових публікацій, зокрема 1 монографії.

Основні напрями досліджень: нейроонкологія, нейротравматологія, комплексне лікування злоякісних пухлин нервової системи.

Науковий керівник 4 докторських та 5 кандидатських дисертацій.

Громадська діяльність:  З 1960 — голова Харківського обласного нейрохірургічного

У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Горбачова М. С.:
Огнестрельные повреждения позвоночника и спинного мозга в позднем периоде (1955). Шифр зберігання: 617.99 Г-672а

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Горбачова М. С., підготовлені у співавторстві:
Атлас операций на спинном мозгу (1965). Шифр зберігання: 61/084/ Ч-583

Сер
9
Сб
Вороний Юрій Юрійович (1895—1961)
Сер 9 день

Вороний Юрій Юрійович (1895—1961)Вороний Юрій Юрійович
(1895—1961) український хірург, піонер трансплантології, автор першої у світі пересадки трупної нирки людині.

Народився у с. Журавка Полтавської губернії (нині — Варвинський район Чернігівської області) в родині математика Юрія Вороного — професора Варшавського університету, члена-кореспондента Російської академії наук.

У 1913 році вступив на медичний факультет Університету св. Володимира в Києві. Під час Першої світової війни працював у перев’язувальному загоні Південно-Західного обласного земського комітету допомоги хворим і пораненим. У січні 1918 року взяв участь у бою під Крутами проти московського більшовицького загону.

У 1921 році закінчив Київську державну медичну академію (з 1922 року — Київський медичний інститут), де згодом навчався в аспірантурі кафедри хірургії.

З 1926 року — асистент науково-дослідної кафедри факультетської хірургії Харківського медичного інституту (завідувач — професор В. М. Шамов). У 1931–1936 роках — головний лікар Радянської лікарні в Херсоні, завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії, директор Херсонського медичного інституту, старший науковий співробітник Херсонського опорного пункту Інституту гематології і переливання крові.

Згодом працював у Всеукраїнському інституті невідкладної хірургії та переливання крові (старший науковий співробітник). У 1936–1941 роках — завідувач кафедри хірургії Харківського медичного стоматологічного інституту.

У роки Другої світової війни залишився на окупованій території, працював хірургом у с. Водолага Харківської області, де організував підпільний госпіталь. Згодом приєднався до діючої армії, потрапив у полон і здійснив втечу. У 1944–1950 роках працював урологом у міській та обласній лікарнях Житомира. У 1950–1953 роках — керівник відділення експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології та патології, а з 1953 по 1960 рік — завідувач відділення переливання крові.

Наукова діяльність Вороного зосереджувалась на проблемах трансплантації. У 1920-х — на початку 1930-х років досліджував в експерименті вільну пересадку яєчок та нирок. У 1930 році на III Всесоюзному з’їзді фізіологів продемонстрував результати успішної трансплантації нирки собаці — орган був пересаджений у шийну ділянку і функціонував протягом 6 місяців. У листопаді 1930 року на IV Всеукраїнському з’їзді хірургів повторно представив цей досвід, заявивши про перспективність методики для клінічного застосування.

3 квітня 1933 року Вороний першим у світі здійснив клінічну пересадку трупної нирки від людини до людини. Реципієнткою стала 26-річна жінка з отруєнням сулемою, донором — 60-річний чоловік, який загинув від перелому основи черепа. Нирка була взята через 6 годин після смерті донора, пересаджена в ділянку стегна з виведенням сечоводу назовні. У перші години після операції орган продукував сечу, що свідчило про часткову функціональність трансплантата. Проте пацієнтка померла через 2 доби. Мікроскопія виявила дегенеративні зміни, які Вороний пояснював дією отрути, масивним переливанням крові або можливою несумісністю донорської та реципієнтської крові.

Вороний наголошував, що цей клінічний випадок не компрометує метод трансплантації, а лише підтверджує необхідність подальших досліджень. Він також був першим, хто запропонував концепцію повторної трансплантації нирки у разі загибелі попередньої.

У фонді ННМБУ немає праць Вороного Ю. Ю., але є література про нього:

  1. Мирский М. Б. Советский хирург Ю. Ю. Вороной – пионер аллотрансплантации трупной почки в клинике // Клиническая хирургия. – 1973. – № 5. – С. 76-81
  2. Hamilton D. N. H., Reid W. A. Yu. Yu. Voronoy and the first human kidney allograft // Surg. Gynec. Obstet. – 1984. – V. 159, № 3. – P. 289-294
Сер
10
Нд
Масляк Володимир Михайлович (1925–2004)
Сер 10 день

Масляк Володимир Михайлович (1925–2004) український хірург, проктолог, педагог.

Місце народження: село Конське, Польща.

Освіта: Закінчив лікувальний факультет Львівського медичного інституту (1951).

Професійна діяльність:

  • 1951–1953 — хірург Сокальської центральної районної лікарні (Львівська область).
  • 1953–1956 — клінічна ординатура на кафедрі загальної хірургії Львівського державного медичного інституту.
  • 1956–1959 — завідувач хірургічного відділення Жидачівської ЦРЛ (Львівська обл.).
  • 1959–1963 — хірург.
  • 1963–1966 — завідувач проктологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні.

Науково-педагогічна діяльність:

  • З 1966 — у Львівському державному медичному інституті:
  • асистент кафедри загальної хірургії (1966),
  • асистент кафедри онкології (1967–1970),
  • завідувач курсу проктології (1972–1995),
  • професор кафедри факультетської хірургії (1995–1999).
    (Нині — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького)
    Наукові ступені та звання:
  • 1967 — кандидат медичних наук; дисертація: «Обробка кукси дванадцятипалої кишки при резекції шлунка».
  • 1995 — присвоєно вчене звання професора.
  • 1979 — присвоєне почесне звання «Заслужений лікар УРСР».

Наукова діяльність:

Автор близько 100 наукових праць, зокрема навчального посібника та 2 авторських свідоцтв на винаходи.

Основні напрями досліджень:

  • розробка нових методів хірургічного й консервативного лікування захворювань тонкої та товстої кишки;
  • епідеміологія виразкового коліту та хвороби Крона у Львівській області;
  • оптимізація хірургічного лікування цих захворювань;
  • впровадження нових методів діагностики та лікування в проктології.

Наукове керівництво: Підготував 2 кандидатів медичних наук.

У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертацій Масляка В. М.:

Обработка культи двенадцатиперстной кишки при резекции желудка (1967). Шифр зберігання: 617.4 М-318

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Масляка В. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Практическая колопроктология (1990). Шифр зберігання: Б-66221
  2. Практична колопроктологія (1993). Шифр зберігання: Б-72899
Сер
12
Вт
Виговська Ярослава Іллівна (1930)
Сер 12 день

Виговська Ярослава Іллівна (1930)Виговська Ярослава Іллівна (1930) українська гематологиня, трансфузіологиня, педагог, науковиця.

Місце народження: м. Снятин, Івано-Франківська область.

Освіта: Закінчила лікувальний факультет Львівського медичного інституту (1953).

Професійна діяльність:

  • 1953–1962 — наукова співробітниця Львівського науково-дослідного інституту гематології та переливання крові.
  • 1962–1965 — старша наукова співробітниця.
  • 1965–2002 — завідувачка відділення гематології.
  • З 2002 — головна наукова співробітниця Інституту патології крові та трансфузійної медицини НАМН України (правонаступник).
  • З 2002 — професор кафедри гематології та трансфузіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (за сумісництвом).

Наукові ступені та звання:

  • 1961 — кандидат медичних наук; дисертація: «Система згортання крові при тромбоцитопенічному синдромі».
  • 1971 — доктор медичних наук; дисертація: «Гемокоагуляційні аспекти внутрішньосудинного гемолізу».
  • 1984 — професор.

Наукова діяльність:

Авторка близько 500 наукових праць, включно з 9 підручниками, монографіями, посібниками та довідниками.

Основні напрями досліджень:

  • коагулологія;
  •  геморагічні хвороби;
  • епідеміологія та імунологія лейкемій;
  • діагностика й лікування порушень системи гемостазу.

Наукове керівництво:
Консультантка та наукова керівниця 1 докторської та 20 кандидатських дисертацій.

Основні праці:

  • Гематологические синдромы в клинической практике (1981),
  • Справочник по гематологии (1997),
  • Геморагічні захворювання (1999),
  • Гематологія і трансфузіологія (2001),
  • Стандарти в гематології (2002),
  • Клиническая гематология (2006),
  • Діагностика розладів гемостазу та сучасна лікувальна тактика (2010).
Сер
13
Ср
Рудюк Максим Павлович (1920 – 1970)
Сер 13 день

Рудюк Максим Павлович (1920 – 1970)Рудюк Максим Павлович (1920–1970) — український акушер-гінеколог, педагог, учасник Другої світової війни.
Народився село Кривошиїнці, Хмільницький район, Вінницька область.

Освіта:

Закінчив Вінницький медичний інститут (1950).

1950–1952 — клінічна ординатура.

Професійна діяльність:

  • 1952–1958 — асистент кафедри акушерства та гінекології Вінницького медичного інституту імені М. І. Пирогова.
  • З 1959 — доцент тієї ж кафедри.
  • 1959–1965 — декан лікувального факультету.
  • 1965–1967 — проректор з навчальної роботи.
  • 1967–1970 — ректор Вінницького медичного інституту.

Наукові ступені та звання:

  • 1957 — кандидат медичних наук; дисертація: «Матеріали до клініки, діагностики та лікування серозного лактаційного маститу».
  • 1960 — доцент.

Участь у війні: Учасник бойових дій під час німецько-радянської війни (Другої світової).

Основні напрями досліджень:

  • знеболювання пологів;
  • діагностика, лікування та профілактика серозного лактаційного маститу;
  • раціональне ведення вагітності та пологів у жінок старшого віку (літніх першопороділь).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Рудюка М. П.:

Материалы к клинике, диагностике и лечению серозного лактационного мастита (1957). Шифр зберігання 618.6 Р-836

У фонді бібліотеки зберігаються також праці Рудюка М. П., написані одноосібно або у співавторстві:

  1. Акушерство и гинекология : учебное пособие для учащихся медсестринских отделений (1964). Шифр зберігання 618.1 Р-836
  2. Акушерство: підручник для учнів медичних училищ (1967). Шифр зберігання 618.2(02) Р-836
  3. Беременность и роды у первородящих женщин старшего возраста (1975). Шифр зберігання Б-16778