Календар медицини

Заркевич Микола Федорович (1896–1985) рентгенолог, радіолог, кандидат медичних наук, доцент.

Один із фундаторів вітчизняної рентгенорадіології, який зробив значний внесок у розвиток діагностичних методів та організацію радіологічної служби в Україні.

Професійний шлях

• Навчався у Військово-медичній академії (Петроград)
• Завершив медичну освіту в Ростовському університеті (1920)
• Служба в Червоній Армії (1920–1922)
• Працював у хірургічній клініці проф. Оппеля
• Начальник хірургічного відділення та рентгенолог у Житомирі (1924–1927)
• Очолював рентгенологічне відділення Київського військового клінічного шпиталю (1927–1954)
• Начальник рентгенологічного відділення 3-го Українського фронту (1941–1945)
• Засновник і завідувач кафедри рентгенорадіології Київського медичного інституту (1954–1963)
• Керівник радіологічного відділення Київського НДІ онкології (1963–1973)
• Виконував обов’язки головного радіолога МОЗ України (1956–1963)

Наукова діяльність

Основні напрями досліджень:

• рентгенодіагностика кісткової системи
• діагностика захворювань легень
• дослідження органів травлення

Вперше в Україні виконав сканування щитоподібної залози та печінки. Зробив вагомий внесок у розвиток та впровадження сучасних методів рентгенологічної діагностики.

Позмогов Анатолій Іванович (1921-2004) радіолог, рентгенолог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР.

Видатний науковець і організатор медичної науки, який зробив значний внесок у розвиток рентгенології та онкологічної допомоги в Україні.

Професійний шлях

• Закінчив Ташкентський медичний інститут (1943)
• Учасник бойових дій Другої світової війни як військовий лікар (1943–1945)
• Працював у Наркоматі держконтролю УРСР (1945–1947)
• З 1947 року — у Київському НДІ рентгено-радіології і онкології
• Керівник рентгенорадіологічного відділу (з 1958)
• Завідувач кафедри та проректор Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1963–1966)
• Керівник рентгенологічного відділу Київського НДІ хірургії (з 1966)
• Директор Київського НДІ рентгено-радіології і онкології (1971–1987)
• Науковий консультант інституту (з 1987)

Основні напрями досліджень:

• рентгенодіагностика захворювань органів дихання
• розвиток методів променевої діагностики
• організація онкологічної допомоги

Запропонував нові діагностичні методи:

• контрастна трахеобронхографія
• одномоментна медіастинальна флебографія
• ангіопульмонографія

Зробив вагомий внесок у розвиток рентгенологічної служби та онкології в Україні.

Нейолов Микола Костянтинович (1861–1912) акушер-гінеколог, доктор медицини.

Один із представників класичної медичної школи, який зробив вагомий внесок у розвиток акушерства та гінекології, поєднуючи клінічну практику, викладацьку діяльність і організаційну роботу.

Професійний шлях

• Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1887)
• Ординатор акушерської клініки під керівництвом професора Рейна (1887–1891)
• Ординатор Кирилівської лікарні (Київ, 1891–1893)
• Завідувач гінекологічного відділення лікарні проф. Афанасьєва (1893–1896)
• Викладав оперативне акушерство (1891–1899)
• Приват-доцент кафедри акушерства та жіночих хвороб (1899–1900)
• Професор кафедри акушерства Жіночого медичного інституту в Києві (1899–1910)
• Професор Варшавського університету (1910–1912)
• Помічник Київського губернського лікарського інспектора (1906)
• Науково-практична діяльність

Основні напрями діяльності:

• розвиток оперативного акушерства
• лікування гінекологічних захворювань
• підготовка лікарів

Поєднував клінічну практику з викладацькою діяльністю
Брав активну участь у розвитку медичної освіти

Матвєєв Олександр Павлович (1816–1882) акушер-гінеколог, доктор медицини, професор.

Один із засновників акушерсько-гінекологічної школи в Україні, який зробив значний внесок у розвиток медичної освіти та клінічної практики.

Професійний шлях

• Закінчив медичний факультет Московського університету (1841)
• З 1844 року — професор та організатор кафедри акушерства і гінекології Університету св. Володимира
• Ординарний професор (з 1848)
• Декан медичного факультету (1862–1865)
• Ректор Університету св. Володимира (1865–1871, 1875–1878)
• Заслужений професор (з 1869)

Наукова діяльність

Основні напрями досліджень:

• післяпологові захворювання
• лікування хронічного вивороту матки

Один із перших застосував (1862) метод профілактики бленореї у новонароджених
шляхом введення розчину нітрату срібла

Це випередило аналогічні підходи, що пізніше набули поширення в європейській медицині.

Бабій Віталій Филимонович (1951) гігієніст, доктор медичних наук.

Відомий науковець у сфері медичної екології та гігієни, який досліджує вплив сучасних технологій і факторів довкілля на здоров’я людини.

Професійна діяльність

• Доктор медичних наук (2004)
• Завідувач лабораторії гігієни нанотехнологій та наноматеріалів (з 2009)
• Заступник директора з науково-організаційної роботи
• Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України

Наукова діяльність

Основні напрями досліджень:

• вплив наноматеріалів на організм людини
• біологічні ефекти та безпечність нанотехнологій
• дослідження адаптаційних процесів організму
• оцінка забруднення повітря, води та ґрунтів
• вплив транспортних і промислових факторів на довкілля
• токсиколого-гігієнічна оцінка речовин і матеріалів

Розробляє гігієнічні нормативи безпеки

Визначає допустимі рівні впливу шкідливих факторів

Впроваджує сучасні методи дослідження відповідно до міжнародних стандартів

28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Дана конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України.