Календар медицини

170 років від дня народження лікаря-офтальмолога, доктора медицини, ординарного професора Андрія Васильовича Ходіна (1847-1905)

Закінчив С.-Петерб. МХА (1871). У 1873 р. захистив дисертацію “К вопросу о точке вращения в глазах различной рефракции”. Основні наукові праці присвячені кольоро- та світловідчуттю, фізіології очних м’язів і різноманітним клінічним проблемам. Був автором перших оригінальних підручників з офтальмології, виданих в Росії, засновником і першим редактором (1884-1904) офтальмологічного періодичного видання “Вестник офтальмології”. Був обраний почесним членом Університету св. Володимира. Засновник київської школи офтальмологів.

Наукові праці: “Офтальмоскопия и ее применение в офтальмологии и общей медицине с офтальмоскопическим атласом” (1880); “Курс глазных операций” (1899).

80 років від дня народження імунолога, онколога, доктора медичних наук, професора Юрія Якимовича Гриневича (1937)

Лікар-онкоімунолог, доктор медичних наук (1983), професор (1986), заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Закінчив Київський медичний інститут (1960). Працював у Київському НДІ клінічної медицини (нині Інститут кардіології АМНУ, 1961-1970); Київському НДІ отоларингології (1970-1974); від 1974 р. – в Інституті онкології АМНУ (м. Київ). Досліджує механізми формування протипухлинної резистентності при добро- та злоякісних новоутвореннях. Розробляє та впроваджує методи імунотерапії в онкології.

Наукові праці: “Основы клинической иммунологии опухолей” (1986); “Структура тимуса и дифференцировка Т-лимфоцитов” (1991); “Иммунотропные препараты” (1994); “Гестационная трофобластическая болезнь” (1999); “Дендритные клетки и перспективы их использования в иммунотерапии больных со злокачественными новообразованиями” (2003); “Эффективность повышения противоопухолевой резистентности организма под влиянием вакцины на основе дендритных клеток в зависимости от способа ее введения” (2005).

115 років від дня народження педіатра, доктора медичних наук, професора Рахіль Юліївни Кольнер (1902-1996)

Лікар-педіатр, доктор медичних наук (1951), професор (1951). Закінчила Харківський медичний інститут (1925), де відтоді й працювала: декан педіатричного факультету (1930-1932), завідуюча кафедри гігієни молод­шого дитинства (від 1932). Від 1934 р. – в Київському медичному інституті: декан педіатричного факультету (1935-1936), завідуюча (1949-1971), професор-кон­суль­­тант (1971-1973) кафедри педіатрії; завідуюча відділу ясел Народного комісаріату охорони здоров’я СРСР, водночас – у Центральному інституті охорони материнства і дитинства (Мос­ква, 1937-1939); у 2-му Московському медичному інституті (1939-1949). Наукові дослідження були присвячені діагностиці, клініці та лікуванню захворювань печінки та крові в дітей.

Наукові праці: “Запалення легень у дітей раннього віку” (1952); “Болезнь Боткина у детей” (1965); “Застосування аурантину при опухових захворюваннях у дітей” (1968); “Роль болезни Боткина в формировании хронических гепатитов и цирроза печени у детей” (1970); “Харчування дітей при захворюваннях печінки та жовчних шляхів” (1975).

80 років від дня народження лікаря-нейрохірурга Роксани Сергіївни Сомової (1937)

Нейрохірург, лікар-нейрохірург 1-го нейрохірургічного відділення Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги (з 1977).

80 років від дня народження нейрохірурга, кандидата медичних наук Миколи Станіславовича Висоцького (1937)

80 років від дня народження кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника Ольги Федорівни Пономарьової (1937)

Кандидат біологічних наук (1983), старший науковий співробітник лабораторії клі­нічної біохімії Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова (з 1985). Закінчила Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка за фахом “біолог-біохімік” (1964). Захистила кандидатську дисертацію “Состояние водно-электролитного обмена при опухо­лях головного мозга” (1983). Нагороджена 3 медалями. Відмінник охорони здоров’я (1983).

Основні напрями наукової діяльності: нейроонкологія, черепно-мозкова травма, цереброваскулярна патологія, радіаційна енцефалопатія, інтенсивна терапія.

Автор 83 наукових праць, співавтор 3 монографій, 3 методичних рекомендацій, 5 медико-біологічних нововведень.

Наукові праці: “Вплив малих доз іонізуючого опромінення на метаболічний гомеостаз” (1998); “Клініко-лабораторні критерії смерті мозку у нейрохірургічних хворих” (2000); “Оцінка метаболічного гомеостазу при гліомах головного мозку” (2003); “Комплекс прогностичних критеріїв при хірургічному лікуванні хворих з церебро-васкулярною патологією” (2003); “Особенности изме­нений водно-ионного обмена у больных при отстроченных травматических поражениях головно­го мозга” (2007); “Экспериментальные исследования действия магнитно-лазерной терапии на сос­тояние водно-ионного обмена при легкой черепно-мозговой травме” (2007).