Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
75 років від дня народження фармаколога, доктора медичних наук, професора Олексія Павловича Вікторова (1945-2011)
Фармаколог, доктор медичних наук (1986), професор (2000). Закінчив Київський медичний інститут (1969), де відтоді й працював (нині Національний медичний університет): завідувач курсу клінічної фармакології (1981-1996), одночасно декан з роботи з іноземними студентами (1982-1987); від 1992 – у Фармакологічному комітеті МОЗ України (нині Державний фармакологічний центр МОЗ України): завідувач відділу науки, заступник голови (1993-1996), завідувач відділу фармакологічного нагляду (від 1996); одночасно від 1996 – в Інституті кардіології АМНУ: завідувач відділу клінічної фармакології з лабораторією функціональної діагностики; від 1997 – професор Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.
Вивчав питання клінічної фармакології, фармакологічний нагляд.
Наукові праці: “Основні принципи організації клінічних випробувань лікарських засобів” (1994); “Пища и лекарство” (1994); “Клиническая фармакология и фармакотерапия в ревматологии” (1995); “Нестероидные противовоспалительные препараты” (1998); “Фармакологические пробы в кардиологии” (1998); “Про побічні реакції на лікарські засоби, які застосовують у кардіології” (1998); “Лекарственные пробы в эндокринологии” (2000); “Організація системи фармакологічного нагляду в Україні” (2002).
70 років від дня народження офтальмолога, доктора медичних наук, професора Зої Федорівни Веселовської (1950)
Офтальмолог, доктор медичних наук (1989), професор (1990). Закінчила Харківський медичний інститут (1973). Працювала лікарем (1974-1975); в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини АН УРСР (Харків, 1975-1979); від 1979 – у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині Інститут хірургії та трансплантології АМНУ): від 1981 – завідувач відділу мікрохірургії ока; від 1991 – у Національному медичному університеті (Київ): завідувач відділу клінічної та експериментальної офтальмології (до 1995), професор кафедри очних хвороб; одночасно від 1995 – директор Київського міського центру судинно-ендокринних захворювань органа зору, завідувач кафедри очних хвороб Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини; від 2003 – провідний науковий співробітник Міжнародного центру молекулярної фізіології Інституту фізіології НАНУ.
Основні напрями наукової діяльності: розроблення та впровадження сучасних методів мікрохірургічного лікування катаракти, глаукоми, вітреоретинальних захворювань, центральної сенільної макулярної дегенерації сітківки та ін.
Наукові праці: “Роль заднего эпителия в приживлении криоконсервированной и нативной роговицы после сквозной кератопластики” (1979); “Прогнозирование и предупреждение развития воспалительной реакции глаза после экстракции катаракты с имплантацией искусственного хрусталика” (1989); “Современные аспекты офтальмоэндокринологии” (2000); “Патологічні зміни органа зору при деяких загальних захворюваннях дитячого віку” (2001).
155 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора Костянтина Прокоповича Тарасова (1865-1931)
Стоматолог, доктор медичних наук, професор, перший декан стоматологічного факультету (1919-1930), завідувач кафедри ортодонтії і зубного протезування Київського медичного інституту (1919-1930).
95 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора Анатолія Аврамовича Архиповича (1925)
Анатом, доктор медичних наук (1974), професор (1979). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний стоматологічний інститут (1951), де й працював старшим лаборантом, асистентом (1951-1955). Від 1955 – асистент, від 1962 – доцент, від 1977 – професор кафедри нормальної анатомії Київського медичного інституту (нині Національний медичний університет).
Фахівець у галузі колатерального кровообігу в системі артерій таза, кінцівок і черевної аорти. Досліджує колатеральний лімфообіг при експериментальному стенозі грудного протоку та морфологію лімфатичних капілярів у нормі та патології.
Наукові праці: “Распределение гладкомышечных элементов в стенке кровеносных сосудов твердой оболочки головного мозга человека” (1972); “Структурная организация звеньев микроциркуляторного русла твердой оболочки головного мозга человека” (1974); “Основные этапы формирования звеньев кровеносных сосудов твердой оболочки головного мозга человека во внутриутробном периоде развития” (1975); “К особенностям строения геномикроциркуляторного русла в функционально различных органах человека” (1976).
110 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Єфрема Ісааковича Ліхтенштейна (1910-1973)
Терапевт, доктор медичних наук (1959), професор (1963). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1936). Відтоді працював у Київському інституті удосконалення лікарів; від 1948 – у Київському медичному інституті: від 1959 – завідувач кафедри терапії, 1960-1973 – організатор і завідувач терапевтичної клініки професійних захворювань.
Наукові дослідження були присвячені патогенезу та терапії бронхіальної астми, інфаркту міокарда, легеневої та серцевої недостатності; неспецифічним реакціям у клініці професійних захворювань; питанням лікарської етики та деонтології.
Наукові праці: “Умовнорефлекторний компонент у патогенезі бронхіальної астми” (1949); “О медицинской деятельности А. П. Чехова” (1954); “Состояние плевры при заболеваниях сердца” (1959); “История болезни И. С. Тургенева” (1968); “История медицины и художественная литература” (1973).
55 років від дня народження лікаря, громадського діяча, організатора охорони здоров’я, Президента Всеукраїнського лікарського товариства Олега Степановича Мусія (1965)
Лікар, громадський діяч, організатор охорони здоров’я, Президент Всеукраїнського лікарського товариства. Закінчив Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця (1988). Працював лікарем анестезіологом-реаніматологом відділення відновлюваного лікування НДІ нейрохірургії. У 2008 після закінчення спеціалізації в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика отримав другу лікарську спеціальність “Організація і управління охороною здоров’я”. Президент Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ), голова правління Київського лікарського товариства, віце-президент Світової федерації Українських лікарських товариств (СФУЛТ). Входив до Медичної сотні “Євромайдану”, координатор Медичної служби Штабу Національного Спротиву (медичного штабу “Євромайдану”). Міністр охорони здоров’я України в Кабінеті Міністрів Арсенія Яценюка (2014). Один з ініціаторів та авторів прийняття Етичного Кодексу лікаря України.