Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
110 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Олександра Борисовича Черномордика (1910-1992)
Доктор медичних наук (1961), професор (1963), керівник лабораторії антибіотиків (1979-1981), професор-консультант (з 1981) НДІ травматології та ортопедії.
Наукові праці були присвячені питанням систематики та серології патогенних бактерій, мікробіологічної діагностики інфекцій.
125 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Володимира Миколайовича Хмелівського (1900-1959)
Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1946), професор (1947), заслужений лікар УРСР (1945). Закінчив Київський медичний інститут (1925). З 1931 — співробітник Київського інституту удосконалення лікарів. У 1946 захистив докторську дисертацію “Посилення родової діяльності глюкозою та кальцієм по методу автора”. Того ж року очолив філію кафедри акушерства, гінекології та перинатології Київського інституту удосконалення лікарів, що розташовувалася в лікарні ОХМАТДИТ. З 1947 — професор кафедри, з 1952 — її завідувач.
Праці були присвячені вивченню гематом піхви та зовнішніх статевих органів під час вагітності та пологів. Також досліджував проблеми запобігання гіпоксії плода в утробі, перинатальної смертності. У 1946 запропонував власний метод посилення родової діяльності за допомогою глюкози та препаратів кальцію.
170 років від дня народження фізіолога, доктора медицини, професора Сергія Івановича Чир’єва (1850-1919)
Фізіолог, доктор медицини (1876), заслужений ординарний професор (1906), завідувач кафедри фізіології Київського університету (1884-1908).
Займався питаннями електрофізіології, вивчав природу фізіологічного електроструму, кольоровідчуття. Досліджував електричні явища в м’язах, нервах, центральній нервовій системі.
85 років від дня народження доктора медичних наук Дмитра Сергійовича Лященка (1935-2001)
Лікар, доктор медичних наук (1994). Закінчив Київський медичний інститут (1959). Працював лікарем. У 1961-2001 – в Інституті нейрохірургії АМНУ (Київ): від 1977 – завідувач лабораторії біоенергетики та рефлексотерапії, від 1979 – завідувач відділу клінічної електрофізіології та біофізики, провідний науковий співробітник; водночас від 1995 – у Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут”: 1996-2001 – професор кафедри систем і методів неруйнівного контролю.
Наукові дослідження з проблем дитячої нейрохірургії, нейроонкології, голкотерапії, біоенергетики, біоелектроніки, біокібернетики. Розробляв методи неруйнівного контролю в медицині.
Наукові праці: “Закономерности электротепловых биоэнергетических преобразований в биологически активных точках кожи и их клиническое значение” (1977); “Первичные механизмы действия иглоукалывания и прижигания” (1984); “Информационно-энергетический аспект иглотерапии” (1984); “Вибрані задачі імовірнісного часо-частотного аналізу інформаційних систем” (2001).
90 років від дня народження епідеміолога, професора Юрія Денисовича Гоца (1930-2006)
Епідеміолог, професор (1989), завідувач кафедри епідеміології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1987-2005). Закінчив Київський медичний інститут (1955). Навчався в аспірантурі на кафедрі епідеміології Київського медичного інституту та закінчив її в 1958, учень Л.В. Громашевського. Працював на кафедрі асистентом, доцентом, кандидат медичних наук (1967), професор (1989). Завідувач (1987-2005), професор (2005-2006) кафедри епідеміології, декан медико-профілактичного факультету (1985-1989) Київського медичного інституту.
Наукові праці були присвячені питанням епідеміології та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, епідемічного прогресу й імунопрофілактики дитячих інфекційних хвороб (кашлюк, дифтерія).
95 років від дня народження дерматовенеролога, доктора медичних наук, професора Бориса Тихоновича Глухенького (1925-2015)
Дерматовенеролог, доктор медичних наук (1974), професор (1978). Закінчив Львівський медичний інститут (1947), де відтоді й працював до 1951; у Львівському НДІ дерматології і венерології (1951-1955); у Київському медичному інституті (1955-1961); від 1961 – у Київській медичній академії післядипломної освіти: завідувач (1978-1994), професор (1994-2003) кафедри дерматовенерології. Головний дерматовенеролог МОЗ України (1964-1994), голова Українського товариства дерматовенерологів (1992-1999), віце-президент Асоціації дерматологів, венерологів і косметологів України.
Вивчав патогенез імунозалежних дерматозів і роль гормонів надниркових залоз у їхньому розвитку; удосконалював методи лікування хворих на сифіліс і гонорею.
Наукові праці: “Гнойничковые заболевания кожи” (1983); “Справочник по врачебной косметике” (1986); “Иммуннозависимые дерматозы” (1990); “Старческий зуд” (1993); “Лечение аллергодерматозов с применением антигистаминных препаратов второго поколения” (2002); “History and clinical Significance of mechanical Symptoms in blistering dermatos in blistering dermatoses” (2003).