Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Чер
18
Ср
Юріхін Анатолій Павлович (1900 – ?)
Чер 18 день

Юріхін Анатолій Павлович (1900 – дата смерті не встановлена)
хірург, доктор медичних наук, професор

Освіта та рання діяльність:

  • 1919 — закінчив школу бджільництва, працював інструктором.
  • 1920–1921 — служив у Червоній армії.
  • 1921–1927 — навчався на медичних факультетах Костромського та 2-го Московського університетів.

Професійна діяльність:

  • 1928–1933 — лікар у Середньо-Волзькому краї.
  • 1933–1939 — головний лікар і завідувач хірургічного відділення лікарень Куйбишевської області.
  • 1939–1942 — викладач Куйбишевської військово-медичної академії.
  • 1942–1944 — асистент,
1944–1954 — доцент Куйбишевського медичного інституту.
  • 1954–1974 — завідувач кафедри загальної хірургії Вінницького медичного інституту.

Наукові ступені та звання:

  • 1942 — кандидат медичних наук (дисертація: «Концевые артерио-венозные аневризмы»).
  • 1953 — доктор медичних наук (дисертація: «Экспериментально-клинические наблюдения над острой полной непроходимостью пищеварительного тракта»).
  • 1955 — присвоєно вчене звання професора.

Основні напрями досліджень:

  • патогенез гострої кишкової непрохідності з позицій нейрогуморальної регуляції;
  • роль інтоксикації в розвитку ускладнень;
  • патоморфологічні зміни в органах і тканинах при непрохідності;
  • лікувальна тактика та віддалені результати оперативного втручання;
  • клінічне випробування білкового кровозамінника БК-8.
Чер
20
Пт
Рогачова Валентина Сергіївна (1920 – 2009)
Чер 20 день

Рогачова Валентина Сергіївна (1920 – 2009) визначна хірургиня, педагог, доктор медичних наук (1964), професор (1966), «Відмінник охорони здоров’я УРСР», автор понад 200 наукових праць

Освіта і початок кар’єри

  • 1941 – закінчила Томський медичний інститут за військово-польовою хірургією (прискорена програма)
  • Учасниця ліквідації епідемії висипного тифу в Томську
  • Працювала в амбулаторії та на лікарській дільниці в Алтайському краї
  • Військова служба (Друга світова війна)
    1942–1945 – хірург у медсанбатах Калінінського та 2-го Прибалтійського фронтів
  • Учасниця визволення Смоленська, Орші, Риги
  • Звання: майор медичної служби

Нагороди: ордени Вітчизняної війни ІІ ст., Червоної Зірки, медалі (зокрема «За бойові заслуги»)

Наукова та медична діяльність

  • 1949 – першою у світі виконала резекцію рубцевого стравоходу з пластикою тонкою кишкою через абдомінально-шийний доступ
  • 1952 – кандидатська дисертація: «Зміни стравоходу після хімічного опіку»
  • 1963 – докторська дисертація: «Хирургическое лечение больных раком пищевода»
  • Посади
    1952–1963 – старший науковий співробітник НДІ онкології (Томськ)
  • 1966–1970 – завідувачка кафедри шпитальної хірургії (Томськ)
  • 1970–1981 – завідувачка кафедри хірургічних хвороб педіатричного факультету Київського медичного інституту
  • 1981–1989 – професор-консультант тієї ж кафедри

Наукові інтереси

Хірургія стравоходу, Реконструктивно-відновні операції

Керівництво: 7 кандидатських, 1 докторська дисертація

Чер
22
Нд
Бродська Інна Олександрівна (1920 — 2012)
Чер 22 день

Бродська Інна Олександрівна (1920 — 2012)Бродська Інна Олександрівна (1920 — 2012)
патологоанатом, науковиця, дослідниця пухлин головного мозку

Інна Олександрівна народилася в місті Іваново (тепер — Російська Федерація).
У 1946 році закінчила Івановський медичний інститут. У 1947–1950 рр. навчалася в аспірантурі.

Професійна діяльність (у Київському НДІ нейрохірургії, нині — Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України):

  • 1950–1958 — молодший науковий співробітник;
  • 1958–1962 — старший науковий співробітник;
  • 1962–1992 — керівник лабораторії гістохімії;
  • 1992–1993 — провідний науковий співробітник відділу нейропатоморфології.
    Наукові здобутки:
  • У 1953 р. захистила кандидатську дисертацію «Гистоструктура и характер роста глиом».
  • У 1971 р. — докторську дисертацію «Характеристика степени злокачественности глиальных опухолей головного мозга».

Автор 119 наукових публікацій, зокрема 30 у співавторстві.

Основні напрями наукової діяльності:

  • морфологічні та гістохімічні дослідження пухлин головного мозку;
  • судинна патологія мозку;
  • вивчення післяопераційних ускладнень у хворих із пухлинами ЦНС.
  • Підготувала 9 кандидатів наук.
Чер
28
Сб
День конституції України
Чер 28 день

День конституції України28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Дана конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України.

Лип
12
Сб
Гриньов Даміан Петрович (1879 — 1934)
Лип 12 день

Гриньов Даміан Петрович (1879 — 1934)Гриньов Даміан Петрович (1879 — 1934)
мікробіолог, науковець, викладач

Даміан Петрович народився в місті Курськ. У 1898 році закінчив Курську гімназію із золотою медаллю. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1904). Упродовж 1904–1906 років додатково навчався на історико-філологічному факультеті того ж університету.

З 1906 по 1909 рік працював дільничим лікарем в Олександрійському повіті. У 1909 році, за запрошенням професора О. В. Репрева, повернувся до Харківського університету для підготовки до професорського звання на кафедрі загальної патології.

У 1910 році захистив докторську дисертацію:
«К вопросу об окислительных процессах при экстирпации поджелудочной железы (экспериментальное исследование)».

У 1911–1912 роках проходив наукове стажування:

  • у Санкт-Петербурзі — у лабораторіях професорів Зільбер-Шумової та В. В. Підвисоцького,
  • у Берліні — у професора Міхаеліса,
  • у Парижі — в Інституті Пастера, де працював під керівництвом І. І. Мечникова та О. М. Безредка.
  • У 1913–1914 роках — доцент із мікробіології при кафедрі патологічної фізіології Харківського університету.
Із 1914 року — завідувач кафедри бактеріології в Жіночому медичному інституті.
Лип
13
Нд
Бєлоусов Володимир Олександрович
(1895 – 1971)
Лип 13 день

Бєлоусов Володимир Олександрович
(1895 – 1971)Бєлоусов Володимир Олександрович
(1895 – 1971) — педіатр, доктор медичних наук, член-кореспондент АМН СРСР, Заслужений діяч науки УРСР.

Народився в місті Курськ у родині службовця.
У 1917 році закінчив медичний факультет Харківського університету.

Професійна діяльність:

  • 1918–1921 — ординатор клініки дитячих хвороб Харківського університету.
  • 1921–1938 — пройшов шлях від асистента до завідувача кафедри педіатрії Харківського медичного інституту.
  • 1937 — захистив докторську дисертацію на тему:
«Материалы к вопросу о белковом рационе здорового и больного школьника в возрасте 8–11 лет».
  • 1938–1941 — завідувач кафедри дитячих хвороб лікувального факультету ХМІ.
  • 1944–1965 — завідувач кафедри педіатрії педіатричного факультету ХМІ.
  • 1946–1952 — заступник директора Харківського медичного інституту з навчальної та наукової роботи.
    Громадська та наукова діяльність:
  • 1954–1971 — голова Харківського товариства дитячих лікарів.
  • З 1954 — голова Обласної ради з лікувально-профілактичної допомоги дітям.
  • Член правління Українського республіканського та Всесоюзного товариств дитячих лікарів.
  • Член Вченої ради МОЗ УРСР.
  • Член редколегій низки фахових медичних журналів.

У 1957 році обраний членом-кореспондентом Академії медичних наук СРСР та удостоєний звання Заслужений діяч науки УРСР.

Наукова спадщина:
Автор понад 70 наукових праць, зокрема:

2 монографії

2 підручники

Ключові напрями досліджень:

  • дизентерія, ревматизм, ГРЗ
  • лікування туберкульозного менінгіту
  • організація харчування школярів
  • курортне лікування дітей

Науковий керівник і консультант:
7 докторських і 35 кандидатських дисертацій

Основні публікації:

  • «Лечение туберкулезных лимфаденитов у детей в условиях санаторно-курортной обстановки» (1928)
  • «О показаниях к курортному лечению при различных заболеваниях детского возраста» (1928)
  • «Диагностические ошибки в педиатрической практике» (1948)
  • «Учебник детских болезней» (1963)
  • «Детские болезни» (1967, 1972)

Вшанування памʼяті:
26 квітня 2002 року, з ініціативи Харківського відділення Асоціації педіатрів України, на будівлі колишньої дитячої клініки (вул. Данилевського, 7) було відкрито меморіальну дошку на честь В. О. Бєлоусова.