Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Микола Федорович народився в місті Охтирка, Сумська область. Медичну освіту з відзнакою здобув на педіатричному факультеті Харківського медичного інституту (1957–1963).
У 1963–1964 рр. працював педіатром та хірургом у дільничій лікарні смт Мізоч Рівненської області, а з 1964 по 1966 рік — хірургом та завідувачем хірургічного відділення Рівненської міської дитячої лікарні.
У 1966–1967 рр. — хірург-ординатор клініки дитячої хірургії м. Харкова.
З 1967 р. навчався в клінічній ординатурі та аспірантурі кафедри дитячої хірургії та ортопедії Київського медичного інституту.
Професійна та наукова діяльність
З 1971 р. — молодший науковий співробітник відділення серцево-судинної хірургії у відділі клінічної та експериментальної хірургії НДІ гематології та переливання крові, який у 1972 р. був реорганізований у Київський НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині — Інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України).
Пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до керівника відділу та заступника директора з наукової роботи (1988–1995).
З 1980 р. — завідувач відділу мікросудинної та пластичної хірургії.
У 1975–1988 рр. — асистент, а згодом доцент кафедри торакоабдомінальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів.
Наукові здобутки
Кандидатська дисертація (1972): «Хірургічне лікування тяжких наслідків травм кисті у дітей».
Докторська дисертація (1986): «Мікрохірургічні методи корекції гемолімфодинаміки й аутотрансплантації тканин при захворюваннях периферичних судин і травмах нижніх кінцівок».
Автор понад 420 наукових публікацій, у тому числі 7 монографій і керівництв, а також понад 110 авторських свідоцтв і патентів.
Піонерські хірургічні втручання
Під керівництвом та безпосередньо участі М. Ф. Дрюка в Україні вперше були виконані:
- реплантації кисті, пальців і сегментів кінцівок після травматичних ампутацій;
- мікросудинна пересадка складних тканинних комплексів;
- лімфовенозні мікроанастомози при лімфедемі (слоновості);
- мікрохірургічна аутотрансплантація при дефектах нервів;
- сучасні операції при нейросудинному синдромі грудного виходу.
Відзнаки та членство
Державна премія СРСР (1982) — за розробку методів невідкладної мікрохірургії при травматичних ампутаціях кисті та пальців.
Заслужений діяч науки і техніки України (1992).
Член:
- Асоціації хірургів України,
- Асоціації судинних хірургів України,
- Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних і естетичних хірургів,
- Європейської асоціації судинних та ендоваскулярних хірургів,
- Міжнародної конфедерації пластичних і реконструктивних хірургів,
- Асоціації хірургів імені М. І. Пирогова (Росія),
- Правління товариства лімфологів (Росія).
Брав участь у спеціалізованих вчених радах із захисту дисертацій за спеціальностями «Хірургія та трансплантологія» і «Серцево-судинна хірургія».
У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Дрюка М. Ф.:
- Микрохирургические методы коррекции гемолимфодинамики и аутотрансплантации тканей при заболеваниях периферических сосудов и повреждениях нижних конечностей : автореф. дис… д-ра мед. наук (1986). Шифр зберігання: Р-32076
- Хирургическое лечение тяжелых последствий травм кисти у детей : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук (1972). Шифр зберігання: Р 9106
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Дрюка М. Ф., підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Диагностика и хирургическое лечение травматических повреждений плечевого сплетения : метод. рекомендации (1984). Шифр зберігання: Б-48341
- Микрохирургическая аутотрансплантация тканей в лечении заболеваний периферических сосудов, трофических язв, травм и последствий повреждений нижних конечностей : метод. рекомендации (2986). Шифр зберігання: Б-56335
- Микрохирургические методы лечения окклюзионных поражений артерий голени : метод. рекомендации (1987). Шифр зберігання: Б-61592
- Обследование и лечение больных с лимфостазом конечностей : метод. рекомендации (1982). Шифр зберігання: Б-42407
- Повреждение сосудов конечностей (1982). Шифр зберігання: Б-42136
- Профилактика и лечение ранних и поздних осложнений в реконструктивной хирургии брюшной аорты и магистральных артерий нижних конечностей : метод. рекомендации (1986). Шифр зберігання: Б-54743
- Реконструктивная микрохирургия, организация и тактика хирургического лечения тяжелых травм и ампутаций дистальных отделов конечностей : метод. рекомендации (1985). Шифр зберігання: Б-51385
- Травматические деформации кисти у детей (1977). Шифр зберігання: Б-21306
- Хирургия аорты и магистральных артерий (1979). Шифр зберігання: В-2266

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
26 квітня 1986 року сталася Чорнобильська катастрофа. Два теплових вибухи і спричинили руйнування четвертого енергоблока ЧАЕС. Реактор було повністю зруйновано, у атмосферу потрапило 300 млн кюрі радіонуклідів. Наслідки цієї катастрофи відчула на собі перш за все Україна (забруднено понад 145 тис. км2 переселено понад 5 тис. населених пунктів), а також Білорусь, Швеція, Норвегія, Польща, Австрія, Швейцарія, Німеччина, Фінляндія, Велика Британія.
Основна частина робіт по усуненню наслідків аварії виконана в 1986-1987 рр. У них взяли участь близько 240 тис. осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки складає приблизно 600 тис людей.
Довкола четвертого блоку був побудований бетонний «саркофаг», в який помістили всі радіоактивні уламки, знайдені на території АЕС. 30 листопада 1986 р. було завершено його будівництво. Саркофаг був споруджений за 206 днів, завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям. 14 грудня держкомісія прийняла в експлуатацію комплекс захисних споруд. З того часу в цей день вшановують всіх, хто брав участь у ліквідації аварії. Тих, хто власним життям заплатив за те, щоби світ не загинув у катастрофі!
Штельман Микола Іванович (1920 — 1994) доктор медичних наук (1964), професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 лікувального факультету Харківського медичного інституту (1964–1991)
Ветеран війни та початок кар’єри
Учасник бойових дій під час німецько-радянської війни.
Після війни здобув медичну освіту з відзнакою у Львівському медичному інституті (1953), де й навчався в аспірантурі у 1953–1956 рр.
Науково-педагогічна діяльність
- 1956–1959 — асистент кафедри пропедевтичної, факультетської та госпітальної терапії педіатричного факультету Харківського медичного інституту.
- 1959–1960 — виконувач обов’язків доцента тієї ж кафедри.
- 1960–1964 — доцент.
- 1964–1991 — завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 лікувального факультету Харківського медичного інституту.
Наукові здобутки
- Кандидатська дисертація (1956): «Секреторно-екскреторна функція шлунка у хворих на зоб при лікуванні β-метилтіоурацилом».
- Докторська дисертація (1963): «Ранні прояви атеросклерозу».
Автор понад 200 наукових праць, у тому числі 2 винаходи.
Науковий керівник 2 докторських і 12 кандидатських дисертацій.
Основні напрями наукової діяльності:
- Рання діагностика та профілактика атеросклерозу й гіпертонічної хвороби.
- Дослідження та впровадження методів лазерної терапії при захворюваннях органів дихання й опорно-рухового апарату.
У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Штельмана М.І.:
- Ранние проявления атеросклероза (1963). Шифр зберігання: 616.1 Ш-894
- Секреторно-экскреторная функция желудка у больных зобной болезнью при лечении 6-метилтиоурацилом (1965). Шифр зберігання: 616.4 Ш-894
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Применение лазеров в клинической медицине: сборник научных трудов (1988). Шифр зберігання: Б-62323
- Актуальные проблемы внутренней медицины: сборник научных трудов (1985). Шифр зберігання: Б-53865
Краснюк Олена Патрикіївна (1925 — 2010) доктор медичних наук, професор, завідувачка відділу професійної патології Інституту медицини праці АМН України
Освіта і початок наукового шляху
Народилася в селі Мліїв Городищенського району Черкаської області.
У 1943–1948 рр. навчалася на лікувальному факультеті Київського медичного інституту імені акад. О. О. Богомольця, який закінчила з відзнакою.
З листопада 1948 по березень 1953 р. проходила клінічну ординатуру за спеціальністю «функціональна діагностика» в Українському інституті клінічної медицини імені акад. М. Д. Стражеска.
Наукова і професійна діяльність
З 1953 р. працювала у Київському науково-дослідному інституті гігієни праці та професійних захворювань, де пройшла шлях від молодшого до головного наукового співробітника:
- 1953–1962 — молодший науковий співробітник
- 1962–1972 — старший науковий співробітник терапевтичного відділення
- 1972–1992 — завідувачка відділу професійної патології
- 1992–2000 — головний науковий співробітник
- 2000–2009 — завідувачка відділу, головний науковий співробітник і лікар-пульмонолог за контрактом
Захист дисертацій і наукові звання
- 1961 — кандидатська дисертація: «Клініка і лікування хронічних інтоксикацій у працівників виробництва ДДТ»
- 1972 — докторська дисертація: «Клінічна характеристика професійних хронічних інтоксикацій хлорорганічними сполуками»
- 1965 — присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника
- 1977 — присвоєно звання професора
Основні напрями наукової діяльності:
- Дослідження клініки, профілактики та лікування професійних інтоксикацій хімічної, фізичної та біологічної етіології
- Вивчення здоров’я працівників сільського господарства, а також тих, хто зазнає впливу електрозварювального аерозолю, асбесту, органічного пилу, токсичних аерозолів
- Аналіз комплексної дії виробничих чинників на організм
- Упровадження методів лазерної терапії
- Професійна патологія в умовах електрозварювального виробництва
Наукові здобутки
Авторка понад 300 наукових публікацій, включаючи 10 монографій і посібників.
Науковий консультант і керівник 3 докторських і 18 кандидатських дисертацій.
Громадська діяльність та визнання
- Головний спеціаліст МОЗ УРСР із професійної патології (до 1993 р.)
- Член Республіканських проблемних комісій Вченої ради МОЗ УРСР
- Член Союзних проблемних комісій:
- «Харчування здорової людини»
- «Наукові основи гігієни праці та професійної патології»
- Нагороджена Почесною медаллю Грайфсвальдського університету Ернста-Моріца Арндта (Німеччина).
У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Краснюк О. П.:
- Клиника и лечение хронических интоксикаций у рабочих производства ДДТ (1961). Шифр зберігання: 613.6 К-783
- Клиническая характеристика хронических профессиональных интоксикаций хлорорганическими соединениями (1972). Шифр зберігання: Р-7820
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Краснюк О. П.:
- Диспансеризация механизаторов сельского хозяйства при бронхо-легочных заболеваниях: методические рекомендации (1983). Шифр зберігання: Б-45491
- Методические рекомендации по улучшению медицинского обслуживания рабочих, занятых переработкой льна и хмеля (1984). Шифр зберігання: Б-50172
- Методические указания по проведению медосмотров лиц, работающих с пестицидами (1974). Шифр зберігання: Б-14828
- Особенности медицинского наблюдения за состоянием здоровья работающих в условиях сочетанного воздействия токсических веществ, а также комбинированного воздействия химических веществ и нервного напряжения: методические рекомендации (1979). Шифр зберігання: Б-29818
Коломійцев Андрій Костянтинович (1930 — 2010) гістолог, цитолог, доктор медичних наук (1974), професор, науковець, педагог.
Освіта та наукові ступені
- 1954 — закінчив Дніпропетровський медичний інститут.
- 1954–1956 — навчався в аспірантурі.
- 1961 — захистив кандидатську дисертацію на тему:
«Реактивні зміни периферичної нервової системи шкіри при місцевій зміні барометричного тиску». - 1974 — доктор медичних наук; захистив докторську дисертацію на тему:
«Тканинні реакції при алопластиці».
Професійна діяльність
- 1956–1959 — асистент кафедри гістології, цитології та ембріології Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.
- 1969–1980 — доцент тієї ж кафедри.
- з 1980 р. — професор кафедри.
- з 1978 р. — професор кафедри гістології та ембріології НМУ ім. О. О. Богомольця.
- 1992–2003 — професор (за сумісництвом) кафедри гістології, цитології та ембріології Медичного інституту Української асоціації народної медицини.
Наукова діяльність
Автор понад 170 наукових публікацій.
Основні напрями досліджень:
- тканинні реакції при алопластиці;
- імплантація полімерів медичного призначення;
- регенерація тканин і органів після реконструктивних операцій;
- морфогенез та взаємодія нервової та лімфоїдної систем.
Основні наукові праці
- Миграция вегетативных нейронов в регенерирующие ткани (1969)
- Состояние некоторых органов лимфоидной системы в раннем постнатальном периоде онтогенеза и в старости (1983)
- Изменение аргирофильного каркаса долек вилочковой железы при ее возрастной инволюции (1989)
- Периферійний нерв (нейрон-судинно-десмальні взаємовідношення в нормі та при патології) (2005)
Досягнення
- Лауреат Державної премії УРСР (1982)
- Науковий керівник і консультант:
- 4 докторських дисертацій,
- 12 кандидатських дисертацій.
Вперше описав:
- міграцію вегетативних нейронів у новоутворених тканинах після алопластики;
- взаємодію кінцевих відділів нервової системи з початковими структурами лімфоїдного русла.
У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій А. К. Коломійцева:
- Реакции периферической нервной системы кожи в условиях местного изменения атмосферного давления (1961). Шифр зберігання: 616.00 К 612.
- Тканевые реакции при аллопластике (1974). Шифр зберігання: Р-18651.
Массен Василь Миколайович (1860 (6 січня 1861 за новим стилем) — 1904 акушер-гінеколог, доктор медицини (1890), професор, організатор медичної освіти в галузі акушерства й гінекології на півдні України.
Медичну освіту здобув: на медичному факультеті Казанського університету (1882–1884), у Військово-медичній академії Санкт-Петербурга (1884–1887) — закінчив з відзнакою.
Після завершення навчання залишений ординатором на 3 роки у шпитальній гінекологічній клініці для подальшого удосконалення.
1887 — стажування у Парижі: вивчав гінекологічну електротерапію, відвідував провідні гінекологічні та хірургічні клініки.
Наукові ступені та дисертація
1890 — захистив докторську дисертацію на тему: «Способ Apostoti. Краткий очерк по истории и практике. Личная клиническая проверка».
Професійна діяльність
- 1889–1902 — завідувач Покровського (Гаванського) пологового притулку у Санкт-Петербурзі.
- 1902 — приват-доцент кафедри акушерства та жіночих хвороб Військово-медичної академії.
- Одночасно — помічник завідувача наукового відділу Наукового експериментального інституту.
- 1902–1904 — професор Новоросійського університету (Одеса):
- створив і очолив кафедру акушерства та гінекології;
- був директором університетської акушерської клініки;
- вперше в університеті читав лекції з педіатрії.
Наукова діяльність
Автор 44 наукових публікацій.
Основні напрями:
- актуальні питання акушерства й гінекології,
- електротерапія гінекологічних захворювань — один із перших дослідників цієї методики у Східній Європі.
Василь Миколайович Массен пішов з життя на піку наукової й професорської діяльності у віці 43 років.

