Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Гру
12
Пт
Дрюк Микола Федорович (1940)
Гру 12 день

Дрюк Микола Федорович (1940)Дрюк Микола Федорович (1940)

Микола Федорович народився в місті Охтирка, Сумська область. Медичну освіту з відзнакою здобув на педіатричному факультеті Харківського медичного інституту (1957–1963).

У 1963–1964 рр. працював педіатром та хірургом у дільничій лікарні смт Мізоч Рівненської області, а з 1964 по 1966 рік — хірургом та завідувачем хірургічного відділення Рівненської міської дитячої лікарні.

У 1966–1967 рр. — хірург-ординатор клініки дитячої хірургії м. Харкова.
З 1967 р. навчався в клінічній ординатурі та аспірантурі кафедри дитячої хірургії та ортопедії Київського медичного інституту.

Професійна та наукова діяльність

З 1971 р. — молодший науковий співробітник відділення серцево-судинної хірургії у відділі клінічної та експериментальної хірургії НДІ гематології та переливання крові, який у 1972 р. був реорганізований у Київський НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині — Інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України).

Пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до керівника відділу та заступника директора з наукової роботи (1988–1995).
З 1980 р. — завідувач відділу мікросудинної та пластичної хірургії.
У 1975–1988 рр. — асистент, а згодом доцент кафедри торакоабдомінальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів.

Наукові здобутки

Кандидатська дисертація (1972): «Хірургічне лікування тяжких наслідків травм кисті у дітей».

Докторська дисертація (1986): «Мікрохірургічні методи корекції гемолімфодинаміки й аутотрансплантації тканин при захворюваннях периферичних судин і травмах нижніх кінцівок».

Автор понад 420 наукових публікацій, у тому числі 7 монографій і керівництв, а також понад 110 авторських свідоцтв і патентів.

Піонерські хірургічні втручання

Під керівництвом та безпосередньо участі М. Ф. Дрюка в Україні вперше були виконані:

  • реплантації кисті, пальців і сегментів кінцівок після травматичних ампутацій;
  • мікросудинна пересадка складних тканинних комплексів;
  • лімфовенозні мікроанастомози при лімфедемі (слоновості);
  • мікрохірургічна аутотрансплантація при дефектах нервів;
  • сучасні операції при нейросудинному синдромі грудного виходу.

Відзнаки та членство

Державна премія СРСР (1982) — за розробку методів невідкладної мікрохірургії при травматичних ампутаціях кисті та пальців.

Заслужений діяч науки і техніки України (1992).

Член:

  • Асоціації хірургів України,
  • Асоціації судинних хірургів України,
  • Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних і естетичних хірургів,
  • Європейської асоціації судинних та ендоваскулярних хірургів,
  • Міжнародної конфедерації пластичних і реконструктивних хірургів,
  • Асоціації хірургів імені М. І. Пирогова (Росія),
  • Правління товариства лімфологів (Росія).

Брав участь у спеціалізованих вчених радах із захисту дисертацій за спеціальностями «Хірургія та трансплантологія» і «Серцево-судинна хірургія».

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Дрюка М. Ф.:

  1. Микрохирургические методы коррекции гемолимфодинамики и аутотрансплантации тканей при заболеваниях периферических сосудов и повреждениях нижних конечностей : автореф. дис… д-ра мед. наук (1986). Шифр зберігання: Р-32076
  2. Хирургическое лечение тяжелых последствий травм кисти у детей : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук (1972). Шифр зберігання: Р 9106

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Дрюка М. Ф., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Диагностика и хирургическое лечение травматических повреждений плечевого сплетения : метод. рекомендации (1984). Шифр зберігання: Б-48341
  2. Микрохирургическая аутотрансплантация тканей в лечении заболеваний периферических сосудов, трофических язв, травм и последствий повреждений нижних конечностей : метод. рекомендации (2986). Шифр зберігання: Б-56335
  3. Микрохирургические методы лечения окклюзионных поражений артерий голени : метод. рекомендации (1987). Шифр зберігання: Б-61592
  4. Обследование и лечение больных с лимфостазом конечностей : метод. рекомендации (1982). Шифр зберігання: Б-42407
  5. Повреждение сосудов конечностей (1982). Шифр зберігання: Б-42136
  6. Профилактика и лечение ранних и поздних осложнений в реконструктивной хирургии брюшной аорты и магистральных артерий нижних конечностей : метод. рекомендации (1986). Шифр зберігання: Б-54743
  7. Реконструктивная микрохирургия, организация и тактика хирургического лечения тяжелых травм и ампутаций дистальных отделов конечностей : метод. рекомендации (1985). Шифр зберігання: Б-51385
  8. Травматические деформации кисти у детей (1977). Шифр зберігання: Б-21306
  9. Хирургия аорты и магистральных артерий (1979). Шифр зберігання: В-2266
Гру
14
Нд
День ліквідатора
Гру 14 день
День ліквідатора

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

26 квітня 1986 року сталася Чорнобильська катастрофа. Два теплових вибухи і спричинили руйнування четвертого енергоблока ЧАЕС. Реактор було повністю зруйновано, у атмосферу потрапило 300 млн кюрі радіонуклідів. Наслідки цієї катастрофи відчула на собі перш за все Україна (забруднено понад 145 тис. км2 переселено понад 5 тис. населених пунктів), а також Білорусь, Швеція, Норвегія, Польща, Австрія, Швейцарія, Німеччина, Фінляндія, Велика Британія.

Основна частина робіт по усуненню наслідків аварії виконана в 1986-1987 рр. У них взяли участь близько 240 тис. осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки складає приблизно 600 тис людей.

Довкола четвертого блоку був побудований бетонний «саркофаг», в який помістили всі радіоактивні уламки, знайдені на території АЕС. 30 листопада 1986 р. було завершено його будівництво. Саркофаг був споруджений за 206 днів, завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям. 14 грудня держкомісія прийняла в експлуатацію комплекс захисних споруд. З того часу в цей день вшановують всіх, хто брав участь у ліквідації аварії. Тих, хто власним життям заплатив за те, щоби світ не загинув у катастрофі!

Штельман Микола Іванович (1920 — 1994)
Гру 14 день

Штельман Микола Іванович (1920 — 1994) доктор медичних наук (1964), професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 лікувального факультету Харківського медичного інституту (1964–1991)

Ветеран війни та початок кар’єри
Учасник бойових дій під час німецько-радянської війни.
Після війни здобув медичну освіту з відзнакою у Львівському медичному інституті (1953), де й навчався в аспірантурі у 1953–1956 рр.

Науково-педагогічна діяльність

  • 1956–1959 — асистент кафедри пропедевтичної, факультетської та госпітальної терапії педіатричного факультету Харківського медичного інституту.
  • 1959–1960 — виконувач обов’язків доцента тієї ж кафедри.
  • 1960–1964 — доцент.
  • 1964–1991 — завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 лікувального факультету Харківського медичного інституту.

Наукові здобутки

  • Кандидатська дисертація (1956): «Секреторно-екскреторна функція шлунка у хворих на зоб при лікуванні β-метилтіоурацилом».
  • Докторська дисертація (1963): «Ранні прояви атеросклерозу».

Автор понад 200 наукових праць, у тому числі 2 винаходи.
Науковий керівник 2 докторських і 12 кандидатських дисертацій.

Основні напрями наукової діяльності:

  • Рання діагностика та профілактика атеросклерозу й гіпертонічної хвороби.
  • Дослідження та впровадження методів лазерної терапії при захворюваннях органів дихання й опорно-рухового апарату.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Штельмана М.І.:

  1. Ранние проявления атеросклероза (1963). Шифр зберігання: 616.1 Ш-894
  2. Секреторно-экскреторная функция желудка у больных зобной болезнью при лечении 6-метилтиоурацилом (1965). Шифр зберігання: 616.4 Ш-894

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Применение лазеров в клинической медицине: сборник научных трудов (1988). Шифр зберігання: Б-62323
  2. Актуальные проблемы внутренней медицины: сборник научных трудов (1985). Шифр зберігання: Б-53865
Гру
19
Пт
Краснюк Олена Патрикіївна (1925 — 2010)
Гру 19 день

Краснюк Олена Патрикіївна (1925 — 2010)Краснюк Олена Патрикіївна (1925 — 2010) доктор медичних наук, професор, завідувачка відділу професійної патології Інституту медицини праці АМН України

Освіта і початок наукового шляху

Народилася в селі Мліїв Городищенського району Черкаської області.
У 1943–1948 рр. навчалася на лікувальному факультеті Київського медичного інституту імені акад. О. О. Богомольця, який закінчила з відзнакою.

З листопада 1948 по березень 1953 р. проходила клінічну ординатуру за спеціальністю «функціональна діагностика» в Українському інституті клінічної медицини імені акад. М. Д. Стражеска.

Наукова і професійна діяльність

З 1953 р. працювала у Київському науково-дослідному інституті гігієни праці та професійних захворювань, де пройшла шлях від молодшого до головного наукового співробітника:

  • 1953–1962 — молодший науковий співробітник
  • 1962–1972 — старший науковий співробітник терапевтичного відділення
  • 1972–1992 — завідувачка відділу професійної патології
  • 1992–2000 — головний науковий співробітник
  • 2000–2009 — завідувачка відділу, головний науковий співробітник і лікар-пульмонолог за контрактом

Захист дисертацій і наукові звання

  • 1961 — кандидатська дисертація: «Клініка і лікування хронічних інтоксикацій у працівників виробництва ДДТ»
  • 1972 — докторська дисертація: «Клінічна характеристика професійних хронічних інтоксикацій хлорорганічними сполуками»
  • 1965 — присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника
  • 1977 — присвоєно звання професора

Основні напрями наукової діяльності:

  • Дослідження клініки, профілактики та лікування професійних інтоксикацій хімічної, фізичної та біологічної етіології
  • Вивчення здоров’я працівників сільського господарства, а також тих, хто зазнає впливу електрозварювального аерозолю, асбесту, органічного пилу, токсичних аерозолів
  • Аналіз комплексної дії виробничих чинників на організм
  • Упровадження методів лазерної терапії
  • Професійна патологія в умовах електрозварювального виробництва

Наукові здобутки

Авторка понад 300 наукових публікацій, включаючи 10 монографій і посібників.
Науковий консультант і керівник 3 докторських і 18 кандидатських дисертацій.

Громадська діяльність та визнання

  • Головний спеціаліст МОЗ УРСР із професійної патології (до 1993 р.)
  • Член Республіканських проблемних комісій Вченої ради МОЗ УРСР
  • Член Союзних проблемних комісій:
  • «Харчування здорової людини»
  • «Наукові основи гігієни праці та професійної патології»
  • Нагороджена Почесною медаллю Грайфсвальдського університету Ернста-Моріца Арндта (Німеччина).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Краснюк О. П.:

  1. Клиника и лечение хронических интоксикаций у рабочих производства ДДТ (1961). Шифр зберігання: 613.6 К-783
  2. Клиническая характеристика хронических профессиональных интоксикаций хлорорганическими соединениями (1972). Шифр зберігання: Р-7820

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Краснюк О. П.:

  1. Диспансеризация механизаторов сельского хозяйства при бронхо-легочных заболеваниях: методические рекомендации (1983). Шифр зберігання: Б-45491
  2. Методические рекомендации по улучшению медицинского обслуживания рабочих, занятых переработкой льна и хмеля (1984). Шифр зберігання: Б-50172
  3. Методические указания по проведению медосмотров лиц, работающих с пестицидами (1974). Шифр зберігання: Б-14828
  4. Особенности медицинского наблюдения за состоянием здоровья работающих в условиях сочетанного воздействия токсических веществ, а также комбинированного воздействия химических веществ и нервного напряжения: методические рекомендации (1979). Шифр зберігання: Б-29818
Гру
23
Вт
Коломійцев Андрій Костянтинович (1930 — 2010)
Гру 23 день

Коломійцев Андрій Костянтинович (1930 — 2010)Коломійцев Андрій Костянтинович (1930 — 2010) гістолог, цитолог, доктор медичних наук (1974), професор, науковець, педагог.

Освіта та наукові ступені

  • 1954 — закінчив Дніпропетровський медичний інститут.
  • 1954–1956 — навчався в аспірантурі.
  • 1961 — захистив кандидатську дисертацію на тему:
    «Реактивні зміни периферичної нервової системи шкіри при місцевій зміні барометричного тиску».
  • 1974 — доктор медичних наук; захистив докторську дисертацію на тему:
    «Тканинні реакції при алопластиці».

Професійна діяльність

  • 1956–1959 — асистент кафедри гістології, цитології та ембріології Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.
  • 1969–1980 — доцент тієї ж кафедри.
  • з 1980 р. — професор кафедри.
  • з 1978 р. — професор кафедри гістології та ембріології НМУ ім. О. О. Богомольця.
  • 1992–2003 — професор (за сумісництвом) кафедри гістології, цитології та ембріології Медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Наукова діяльність

Автор понад 170 наукових публікацій.

Основні напрями досліджень:

  • тканинні реакції при алопластиці;
  • імплантація полімерів медичного призначення;
  • регенерація тканин і органів після реконструктивних операцій;
  • морфогенез та взаємодія нервової та лімфоїдної систем.

Основні наукові праці

  • Миграция вегетативных нейронов в регенерирующие ткани (1969)
  • Состояние некоторых органов лимфоидной системы в раннем постнатальном периоде онтогенеза и в старости (1983)
  • Изменение аргирофильного каркаса долек вилочковой железы при ее возрастной инволюции (1989)
  • Периферійний нерв (нейрон-судинно-десмальні взаємовідношення в нормі та при патології) (2005)

Досягнення

  • Лауреат Державної премії УРСР (1982)
  • Науковий керівник і консультант:
  • 4 докторських дисертацій,
  • 12 кандидатських дисертацій.

Вперше описав:

  • міграцію вегетативних нейронів у новоутворених тканинах після алопластики;
  • взаємодію кінцевих відділів нервової системи з початковими структурами лімфоїдного русла.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій А. К. Коломійцева:

  1. Реакции периферической нервной системы кожи в условиях местного изменения атмосферного давления (1961). Шифр зберігання: 616.00 К 612.
  2. Тканевые реакции при аллопластике (1974). Шифр зберігання: Р-18651.
Гру
25
Чт
Массен Василь Миколайович (1860 — 1904)
Гру 25 день

Массен Василь Миколайович (1860 (6 січня 1861 за новим стилем) — 1904 акушер-гінеколог, доктор медицини (1890), професор, організатор медичної освіти в галузі акушерства й гінекології на півдні України.

Медичну освіту здобув: на медичному факультеті Казанського університету (1882–1884), у Військово-медичній академії Санкт-Петербурга (1884–1887) — закінчив з відзнакою.

Після завершення навчання залишений ординатором на 3 роки у шпитальній гінекологічній клініці для подальшого удосконалення.

1887 — стажування у Парижі: вивчав гінекологічну електротерапію, відвідував провідні гінекологічні та хірургічні клініки.

Наукові ступені та дисертація

1890 — захистив докторську дисертацію на тему: «Способ Apostoti. Краткий очерк по истории и практике. Личная клиническая проверка».

Професійна діяльність

  • 1889–1902 — завідувач Покровського (Гаванського) пологового притулку у Санкт-Петербурзі.
  • 1902 — приват-доцент кафедри акушерства та жіночих хвороб Військово-медичної академії.
  • Одночасно — помічник завідувача наукового відділу Наукового експериментального інституту.
  • 1902–1904 — професор Новоросійського університету (Одеса):
  • створив і очолив кафедру акушерства та гінекології;
  • був директором університетської акушерської клініки;
  • вперше в університеті читав лекції з педіатрії.

Наукова діяльність

Автор 44 наукових публікацій.

Основні напрями:

  • актуальні питання акушерства й гінекології,
  • електротерапія гінекологічних захворювань — один із перших дослідників цієї методики у Східній Європі.

Василь Миколайович Массен пішов з життя на піку наукової й професорської діяльності у віці 43 років.