Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
105 років від дня народження фтизіатра, доктора медичних наук, професора Володимира Петровича Рудіна (1912-1977)
Фтизіатр, доктор медичних наук, професор (1949), завідувач кафедри туберкульозу Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1948-1960).
Закінчив Мінський медичний інститут (1933). З березня 1934 р. по серпень 1941 р. трудова діяльність В.П. Рудіна проходила в Ялтинському науково-дослідному інституті туберкульозу, де він був інтерном, науковим, а потім старшим науковим співробітником. З 1946 по 1948 рр. працював доцентом на кафедрі туберкульозу Львівського медичного інституту. Одночасно за сумісництвом був заступником директора з наукової частини Львівського інституту туберкульозу. В 1947 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук “О лечении туберкулеза легких холодными воздушными ваннами”.
У серпні 1948 р. за конкурсом був обраний завідувачем кафедри туберкульозу та професором кафедри Київського медичного інституту. Володів великим лекторським талантом. Його лекції для студентів завжди були змістовними та легко сприймалися. Автор близько 100 наукових праць, присвячених таким актуальним питанням фтизіатрії, як вікова реактивність організму хворих на туберкульоз, особливості діагностики, клініки, патогенезу, лікування туберкульозу в юнаків, літніх осіб, туберкульозний менінгіт і нові методи кліматотерапії туберкульозу.
Наукові праці: “Аеротерапія хворих на туберкульоз в холодному півріччі на південному березі Криму” (1940); “Раннее распознавание и лечение туберкулеза легких” (1942); “Туберкулез (кортико-висцеральная патология и терапия)” (1951).
65 років від дня народження онколога, доктора медичних наук, професора Олега Івановича Євтушенка (1952)
Онколог, доктор медичних наук (2003), професор кафедри онкології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (2004), член Європейської асоціації досліджень раку (EACR) та Європейського товариства хірургів онкологів (ESSO).
Закінчив Тернопільський державний медичний інститут (1975). Учень професора І.П. Дєдкова.
Розробляє комбіновані методи лікування хворих на рак ободової кишки, діагностики злоякісних пухлин товстої кишки.
Автор понад 150 наукових праць і 42 авторських свідоцтв та патентів України.
Наукові праці: “Сучасна діагностика та лікування хворих на рак ободової кишки” (2004); “Комбіновані методи лікування хворих на рак ободової кишки” (2004); “Кріохірургічне лікування хворих на рак ободової кишки” (2008); “Онкологічна проктологія” (2012).
145 років від дня народження лікаря-терпевта, доктора медицини, професора Олександра Альфреда Карловича Зіверта (1872-????)
Терпевт, доктор медицини (1906), професор, завідувач кафедри факультетської терапії Київського медичного інституту (1920-1921).
95 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора Олексія Івановича Марченка (1922)
Стоматолог, доктор медичних наук (1967), професор (1967), завідувач кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології з курсом дитячої стоматології Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1977-1988).
Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1951), працював асистентом кафедри терапевтичної стоматології. Від 1959 до 1973 рр. керував Одеським НДІ стоматології. У 1966 р. захистив докторську дисертацію “Исследование физиологических механизмов всасывания слизистой оболочкой полости рта и языка”. Організатор і перший завідувач кафедри терапевтичної стоматології Одеського медичного інституту (1960-1977). У 1994 р. організував кафедру терапевтичної стоматології в Київському медичному інституті Української асоціації народної медицини.
Наукові дослідження з проблем лікування періодонтиту, вивчення анаеробної мікрофлори порожнини рота, кандидозів слизової оболонки порожнини рота, застосування фітопрепаратів у стоматології. Учні: Р.Г. Синіцин, Ю.А. Федоров, Т.Н. Варава та ін.
Автор понад 260 наукових праць, зокрема 12 монографій, 14 авторських свідоцтв на винаходи.
Наукові праці: “Клиника и лечение периодонтитов” (1958); “Кандидозы слизистой оболочки полости рта” (1978); “Фармакотерапия в стоматологии” (1986); “Лечение заболеваний в детской терапевтической стоматологии” (1988).
60 років від дня народження фармацевта, доктора фармацевтичних наук Михайла Луковича Сятині (1957-2017)
Вчений-фармацевт, організатор аптечної справи, доктор фармацевтичних наук (2005), академік УАННП (1996), Заслужений працівник охорони здоров’я України (1998). Народний депутат Верховної Ради України 4-го скликання (2002-2006). Доцент, професор кафедри організації й економіки фармації НМАПО імені П.Л. Шупика (1996–2006); завідувач кафедри аптечної та промислової технології ліків (2006–2012), завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 2012).
Закінчив фармацевтичний факультет Львівського державного медичного інституту (1979). Працював на посаді провізора в аптеці № 7, потім завідувачем центральної районної аптеки Шевченківського району міста Києва. У 1989 р. – начальник виробництва українсько-англійського спільного підприємства “Фемтек”; 1990-1994 рр. – консультант торгового представництва Угорщини в Україні; 1995-1996 рр. – директор АТ “Медімпекс” (Угорщина); 1996-2002 рр. – директор представництва АТ “Гедеон Ріхтер” (Угорщина) та президент ТОВ “Гедеон Ріхтер Укрфарм”.
Автор понад 50 наукових праць, зокрема 2 монографій, 2 навчальних посібників, словника-довідника. Наукові дослідження присвячені проблемам фармацевтичної справи в Україні, впровадженню нових фармацевтичних технологій, питанням медикаментозного забезпечення населення, історії фармації України та ін.
Наукові праці: “Фармацевтична справа в Україні. Сьогодення. День прийдешній” (1998); “Історія фармації України” (1999); “Історія фармації” (2000); “Створення та впровадження в медичну практику рідких лікарських форм на основі бджільництва” (2003); “Словник-довідник для фахівців фармації з питань управління та економіки” (2001).
115 років від дня народження психіатра, доктора медичних наук, професора Якова Павловича Фрумкіна (1902-1978)
Психіатр, доктор медичних наук (1940), професор (1932), завідувач кафедри психіатрії Київського медичного інституту (1932-1975), професор-консультант по 1978 р. Розробляв питання клінічної психіатрії, розвивав ідеї московської психіатрічної школи С.С. Корсакова та П.Б. Ганнушкіна.
У 1924 р. закінчив медичний факультет 1-го Московського університету . Учень відомого психіатра П.Б. Ганнушкіна.
Автор понад 150 наукових праць, присвячених питанням клініки, систематики, диференційної діагностики та лікування психічних захворювань, організації психіатричної допомоги та викладання психіатрії, методологічним питанням психіатрії.
Уперше описав такі клінічні поняття, як “невизначений тип афекту” (при шизофренії), “принцип відповідності” психопатологічних симптомів, деталізував клінічні форми епілепсії та типи епілептичного недоумства, клініку атеросклеротичного галюцинозу, “слідові механізми в психопатологічному симптомоутворенні”, “гострі психопатичні стани”, “тріаду Фрумкіна” (при шизофренії).
Наукові праці: “Материалы к вопросу о клинической классификации эпилепсии” (1936); “Психиатрическая терминология” (1939); “Вопросы психиатрии” (1940); “Краткая дифференциальная диагностика некоторых психических заболеваний” (1950); “Учебный атлас психиатрии” (1962).