Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
135 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Олександра Мойсейовича Ольшанецького (1887-1953)
Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1936), професор (1936), завідувач кафедри акушерства і гінекології 2-го Київського медичного інституту (1938-1941), Київського медичного інституту (1942-1953), заслужений діяч науки УРСР (1946).
 100 років від дня народження акушера-гінеколога, члена-кореспондента АМНУ та АНУ, доктора медичних наук, професора Галини Костянтинівни Степанківської (1922-2017)
100 років від дня народження акушера-гінеколога, члена-кореспондента АМНУ та АНУ, доктора медичних наук, професора Галини Костянтинівни Степанківської (1922-2017)
Провідний учений у галузі акушерства та гінекології, член-кореспондент АМН України (1993) та АН України (1991), доктор медичних наук (1967), професор (1970), заслужений діяч науки України (1989), завідувач кафедри акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (1974-1991).
Основні напрями наукових досліджень: особливості фізіологічних і патологічних станів скоротливої діяльності матки, перинатологія, онкогінекологія. Нею досліджені основні механізми нейрогуморальної регуляції наприкінці фізіологічної вагітності та при переношуванні вагітності, а також вивчені провідні фактори, що спричиняють гіпоксію плода, розроблені методи лікування та профілактики цих порушень, вдосконалені методи лікування передпухлинних станів шийки матки та злоякісних новоутворень яєчників.
Наукові праці: “Недонашивание и перенашивание беременности” (1982); “Послеродовые инфекционные заболевания” (1989); “Злокачественные новообразования яичников” (1985); “Справочник по акушерству и гинекологии” (1997); “Гінекологія” (1999); “Акушерство” (2000).
 85 років від дня народження гістолога, доктора медичних наук, професора Валентина Порфировича Яценка (1937)
85 років від дня народження гістолога, доктора медичних наук, професора Валентина Порфировича Яценка (1937)
Гістолог, доктор медичних наук (1987), професор (1989), заслужений діяч науки і техніки України, завідувач Науково-дослідного лабораторного центру Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (1987-2003), одночасно професор кафедри гістології та ембріології (з 1989). Закінчив Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця (1960). У 2001 його було запрошено на роботу до НТУУ “КПІ” на посаду завідувача кафедри медичної кібернетики та телемедицини, у наступному році став деканом щойно створеного міжуніверситетського медико-інженерного факультету (2002-2011).
Напрями наукової діяльності: нейроморфологія та морфометричний аналіз; полімери в медицині; космічна біомедицина; інформатика та математичні методи в теоретичній і прикладній медицині; експериментальна медицина (лазерні технології, кріоконсервація, кардіологія, пульмонологія, радіологія); клінічна медицина та клінічна морфологія.
 95 років від дня народження нейроофтальмолога, кандидата медичних наук Людмили Миколаївни Зозулі (1927-2014)
95 років від дня народження нейроофтальмолога, кандидата медичних наук Людмили Миколаївни Зозулі (1927-2014)
Нейроофтальмолог, кандидат медичних наук (1961), завідувачка відділення нейроофтальмології Інституту нейрохірургії (1970-1990). Закінчила Вінницький медичний інститут (1950). 1951 прийшла працювати лікарем-нейроофтальмологом до Київського НДІ нейрохірургії. Саме тоді, в перші роки утворення Інституту, відбувалося становлення нейроофтальмологічної служби як науково-практичного напряму.
Вивчала стан артеріо-ретинального тиску при нейроонкологічних захворюваннях. Встановила, що кампіметрія й офтальмодинамометрія дозволяють виявити зміни, пов’язані з підвищенням внутрішньочерепного тиску на порівняно ранніх стадіях захворювання, ще до появи відповідних офтальмологічних ознак. У 60-70-ті роки вийшли її наукові роботи, присвячені стану офтальмологічних показників у хворих з різною патологією головного мозку. Спільно з нейроморфологами були вивчені офтальмологічні та морфологічні ознаки очного дна при пухлинах головного мозку в різних фазах пухлинного процесу. Досліджувала стан функцій зору при краніо-фарингіомі та геморагічному інсульті, менінгіомі задньої черепної ямки.
 125 років від дня народження педіатра, члена-кореспондента АМН СРСР, доктора медичних наук, професора Олени Миколаївни Хохол (1897-1964)
125 років від дня народження педіатра, члена-кореспондента АМН СРСР, доктора медичних наук, професора Олени Миколаївни Хохол (1897-1964)
Педіатр, член-кореспондент АМН СРСР (1953), доктор медичних наук, професор (1946), завідувач кафедр пропедевтики дитячих хвороб (1946-1950), госпітальної педіатрії (1950-1964), декан педіатричного факультету Київського медичного інституту (1948-1952). Закінчила Київський медичний інститут (1921). З 1925 працювала в медичних закладах Києва. У 1943-1945 – директор Інституту педіатрії, акушерства і гінекології.
Напрями наукової діяльності: проблеми фізіології та патології дітей раннього віку (питання шлунково-кишкових захворювань, порушень кровообігу, дієтики тощо); запропонувала низку методів вигодовування дітей.
 155 років від дня народження гігієніста, доктора медицини, професора Костянтина Ерастовича Добровольського (1867-1946)
155 років від дня народження гігієніста, доктора медицини, професора Костянтина Ерастовича Добровольського (1867-1946)
Гігієніст, доктор медицини (1904), професор (1915). Закінчив Московський університет (1895). Працював лікарем; у Юр’євському (нині м. Тарту, Естонія, 1901) та Новоросійському (Одеса, 1904) університетах; приват-доцентом Санкт-Петербурзького жіночого інституту (1907-1909). Неодноразово перебував у закордонних наукових відрядженнях. Екстраординарний професор, завідувач кафедри гігієни Казанського університету (Росія, 1910-1914); завідувач кафедр загальної гігієни (1914-1941, з перервою), шкільної гігієни (1944-1946) Київського медичного інституту. Водночас – завідувач санітарного відділення Київського санітарно-бактеріологічного інституту (нині Інститут епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ, 1933-1941); завідувач кафедри гігієни Таврійського університету (Сімферополь, 1919-1923); завідувач однойменної кафедри Ленінградського інституту удосконалення лікарів (нині Санкт-Петербург, 1923-1932), де працював над проблемою покращення санітарних умов великих міст; під час 2-ї світової війни викладав у створеному українськими лікарями медичному інституті та Київській фельдшерсько-акушерській школі.
Вивчав питання гігієни води та водопостачання, розробляв методи санітарних досліджень. Запропонував застосування визначення кількості кишкових паличок для оцінки ступеня забруднення води.
Наукові праці: “Обеззараживание питьевой воды посредством озона в применении к водоснабжению г. Петербурга” (1907); “К вопросу об изменении состава воды реки Волги около Казани” (1915); “Подготовка санитарных врачей” (1937); “Санитарное изучение р. Днепр у Киева” (1937).
