Календар медицини

Рудюк Максим Павлович (1920–1970) — український акушер-гінеколог, педагог, учасник Другої світової війни.
Народився село Кривошиїнці, Хмільницький район, Вінницька область.

Освіта:

Закінчив Вінницький медичний інститут (1950).

1950–1952 — клінічна ординатура.

Професійна діяльність:

• 1952–1958 — асистент кафедри акушерства та гінекології Вінницького медичного інституту імені М. І. Пирогова.
• З 1959 — доцент тієї ж кафедри.
• 1959–1965 — декан лікувального факультету.
• 1965–1967 — проректор з навчальної роботи.
• 1967–1970 — ректор Вінницького медичного інституту.

Наукові ступені та звання:

• 1957 — кандидат медичних наук; дисертація: «Матеріали до клініки, діагностики та лікування серозного лактаційного маститу».
• 1960 — доцент.

Участь у війні: Учасник бойових дій під час німецько-радянської війни (Другої світової).

Основні напрями досліджень:

• знеболювання пологів;
• діагностика, лікування та профілактика серозного лактаційного маститу;
• раціональне ведення вагітності та пологів у жінок старшого віку (літніх першопороділь).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Рудюка М. П.:

Материалы к клинике, диагностике и лечению серозного лактационного мастита (1957). Шифр зберігання 618.6 Р-836

У фонді бібліотеки зберігаються також праці Рудюка М. П., написані одноосібно або у співавторстві:

1. Акушерство и гинекология : учебное пособие для учащихся медсестринских отделений (1964). Шифр зберігання 618.1 Р-836
2. Акушерство: підручник для учнів медичних училищ (1967). Шифр зберігання 618.2(02) Р-836
3. Беременность и роды у первородящих женщин старшего возраста (1975). Шифр зберігання Б-16778

Столярчук Олександр Олександрович (1920–2017) — український фармаколог, професор, учасник Другої світової війни, заслужений працівник вищої школи УРСР.

Народився в місті Козятин (нині Вінницька область). Середню медичну освіту здобув у Рибінській фельдшерсько-акушерській школі, працював фельдшером у місті Рибінськ (Росія). Під час війни був учасником бойових дій.
У 1951 році закінчив Ярославський медичний інститут із відзнакою, після чого навчався в аспірантурі на кафедрі фармакології.

Із 1957 року працював у Вінницькому медичному інституті: був асистентом, доцентом, згодом — завідувачем кафедри фармакології (1964–1991), професором (з 1991). Також очолював педіатричний факультет як декан (1962–1971).
У 1955 році захистив кандидатську дисертацію, у 1970 — докторську. Професор з 1971 року. У 1984 році отримав звання «Заслужений працівник вищої школи УРСР».

Очолював фармакологічне товариство Вінниччини (з 1965), був заступником голови Українського фармакологічного товариства та членом Всесоюзного товариства фармакологів.

Автор понад 300 наукових праць, 38 авторських свідоцтв і 10 патентів (у Японії, США, Канаді, Німеччині, Франції та ін.). Досліджував нові лікарські речовини, вивчав їхню дію, розробив препарати фенікаберан та бензофурокаїн.
Підготував 5 докторів і 36 кандидатів наук.

У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Столярчука О. О.:

1. Действие сердечных гликозидов в зависимости от состояния центральной нервной системы. (1955). Шифр зберігання: 615.5 С-816а
2. Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві: Лекции по фармакологии : учебное пособие. (1998). Шифр зберігання: Б-99751

Бабанін Анатолій Андрійович (1940) — український анатом і судовий медик, професор, доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України.

Народився в селі Матеж, Прилузький район, Комі АРСР. У 1965 році з відзнакою закінчив Кримський державний медичний інститут. Захистив кандидатську дисертацію у 1967 році, докторську — в 1976 році. Професор з 1980 року.
Працював асистентом кафедри оперативної хірургії, завідувачем кафедри анатомії, з 1996 року — завідувач кафедри судової медицини та ректор Кримського медичного інституту (до 2015 року).

У 2010 році став членом-кореспондентом НАМН України. Був головним редактором наукових медичних журналів.
Автор близько 280 наукових праць, 16 монографій та підручників, має 6 патентів. Основні напрямки досліджень — анатомія, судова медицина, експериментальна хірургія. Розробив підходи до судово-медичної оцінки при алкогольній та наркотичній інтоксикації, описав нову форму ураження легень — алкогольний і наркотичний синдром.
Підготував 5 докторів і 26 кандидатів наук.

Нагороди та визнання:

• Заслужений діяч науки і техніки України (1998) та АР Крим (2000),
• академік кількох міжнародних академій,
• лауреат золотої медалі А. Швейцера (1998).

Основні праці:

• Судово-медична експертиза статевих станів (2001),
• Морфологічні і судово-експертні аспекти вісцеральної патології при алкогольній хворобі (2002),
• Клініко-морфологічні особливості постін’єкційних ускладнень у наркоманів (2006),
• Нариси профілактичної медицини (2008),
• VNTR-поліморфізм гена дофамінового транспортера і схильність до алкогольної та наркотичної інтоксикації (2010).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Бабаніна А. А.:

1. Состояние эвакуаторно – моторной функции желудка после резекции желудка по некоторым модификациям способа Бильрот – ІІ в свете ранних эвакуаторных нарушений. ( Эксперим. исследование)
   (1967) Шифр зберігання: 617.4 Б-121
2. Материалы к оценке достаточности способов соединения стенок желудочно – кишечного тракта. ( Эксперим. исследование)
   (1974). Шифр зберігання: Р-18069
3. Регенерация седалищного нерва при эпиневральном шве и клеевых способах соединения: ( Эксперим.- морфологическое исслед.) (1978). Шифр зберігання: Р-24191

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Бабаніна А. А., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Жизнь и научно-педагогическая деятельность профессора Виктора Владимировича Бобина. ( К 110-летию со дня рождения)
   (2000). Шифр зберігання: Б-78183
2. Черепно – мозговая травма в судебно – медицинской экспертизе.
   (2004). Шифр зберігання: Б-83654
3. Этюды физиотерапии и курортологии ( методологические основания и теоретические предпосылки): Двухсотлетию курортов Крыма посвящается. (2007). Шифр зберігання: В-7184

Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність.

Під синьо-жовтим прапором відбулися три проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 року та три сучасні революції: “Революція на Граніті”, “Помаранчева Революція” та “Революція Гідності”. Сьогодні під синьо-жовтим прапором ми захищаємо нашу Батьківщину від рашиської навали.

Колірна символіка нашого прапору позначає не лише поле і небо. Приміром, в релігії золотий колір символізує вищі духовні сили, а синій – свободу. З психологічної точки зору жовтий колір символізує радість, а синій колір символізує спокій.

Величезна кількість людей у різних куточках світу прикріпили наш прапор до своїх облікових записів у соціальних мережах, а уряди багатьох країн прикрасили офіційні будівлі синім і жовтим кольорами.

Наш синьо-жовтий прапор невдовзі стане світовим символом перемоги над рашизмом.

БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!

Наш народ укорінений у свою землю. Неперервність тисячолітньої долі України фіксують літописи, географічні, етнічні, лінгвістичні карти. Наші пращури завжди жили на цій землі і не покидали за будь-яких найтяжчих випробувань, боронили її впродовж віків.

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» – вкотре ці слова викарбовуються червоно-кривавими літерами на нашій землі. Триває боротьба за Незалежність нашої держави, за неподільну суверенну Україну, за рух до тих ідеалів, що їх виборювало не одне покоління українців.

«Ми – люди незламної волі,
Ми знаєм бажання свої
Ми прагнемо кращої долі
І миру на власній землі!»

Федір Тишко, д-р мед. н., професор кафедри оториноларингології НМУ ім. О. О. Богомольця.

Бажаємо Світлої віри усім у Перемогу та нездоланність нашого народу!
Все буде Україна!

Хохоля Василь Петрович (1935–1990) — український хірург, кандидат і доктор медичних наук.

Народився в селі Обтове Кролевецького району Сумської області. У 1958 році закінчив педіатричний факультет Київського медичного інституту.

Працював хірургом у Київській обласній клінічній лікарні. З 1975 року очолював науково-організаційний відділ Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії (тепер — Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова), який з 1987 року став відділом прогнозування наукових проблем хірургії.

У 1971 році захистив кандидатську дисертацію про результати хірургічного лікування тиреотоксичного зоба, а у 1986 — докторську дисертацію, присвячену лікуванню й профілактиці гострих ерозій і виразок органів травлення у хірургічних пацієнтів.

Основні напрями наукової діяльності:

• хірургічне лікування виразкової хвороби шлунка;
• прогнозування розвитку досліджень у хірургічній гастроентерології;
• ангіохірургія.

1. У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Хохолі В. П.:

   Отдаленные результаты хирургического лечения тиреотоксического зоба по данным клинического, лабораторного и радиоизотопного исследований (1971). Шифр зберігання: Р-6960

2. Лечение и профилактика острых эрозий и язв органов пищеварительного аппарата у хирургических больных (1985). Шифр зберігання: Р-31193
3. Про хірургів і хірургію (1979). Шифр зберігання: А-1411
4. Організація хірургічної допомоги сільському населенню (1980). Шифр зберігання: Б-33684
5. Оптимизация работы хирургических отделений (1978). Шифр зберігання: Б-27421
6. Диагностика, лечение и профилактика острых язв и эрозий органов пищеварительной системы. Методические рекомендации (1982). Шифр зберігання: Б-40260