Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Лип
17
Чт
Ковальчук Віталій Кирилович
(1930)
Лип 17 день

Ковальчук Віталій Кирилович
(1930)Ковальчук Віталій Кирилович
(1930) — морфолог, фахівець у галузі цитології та електронної мікроскопії, доктор медичних наук.

Народився в селі Городище (нині — Шепетівський район, Хмельницька область).
Вищу освіту здобув у Київському державному університеті, який закінчив у 1956 році.
З того ж року розпочав наукову діяльність у Київському науково-дослідному інституті епідеміології, мікробіології та паразитології (нині — Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України). Працював, зокрема, на посаді провідного наукового співробітника лабораторії патоморфології (1981–1992).
У 1992–1997 роках працював у Центральній науково-дослідній лабораторії Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.

Наукові здобутки:

  • 1967 — захистив кандидатську дисертацію на тему:
«Експериментальна герпетична інфекція та особливості її перебігу в асоціації з вірусом Коксакі В-4».
  • 1988 — захистив докторську дисертацію:
«Морфологічний еквівалент протибактеріальної бар’єрної функції епітелію кишечнику (електронно-мікроскопічний аналіз)».

Основні напрями наукової діяльності:

  • цитологія
  • патоморфологія
  • електронна мікроскопія
  • бар’єрні функції епітелію
    — морфолог, фахівець у галузі цитології та електронної мікроскопії, доктор медичних наук.

 

Лип
18
Пт
Король Олександр Павлович
(1930 – 2003)
Лип 18 день

Король Олександр Павлович
(1930 – 2003)Король Олександр Павлович
(1930 – 2003) — нейрохірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Народився у селі Кузьмин Гайсинського району Вінницької області.
У 1953 році з відзнакою закінчив лікувальний факультет Львівського медичного інституту.

Професійна діяльність:

  • 1953–1957 — молодший науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії.
  • 1957–1961 — старший науковий співробітник того ж інституту.
  • 1961–1964 — завідувач відділу нейрохірургії Одеського психоневрологічного інституту.
  • 1964–1999 — завідувач курсу нейрохірургії кафедри нервових хвороб Одеського медичного інституту імені М. І. Пирогова (нині — Одеський національний медичний університет).

Наукові ступені та звання:

  • 1957 — кандидат медичних наук (дисертація: «Співвідношення деяких осередкових і гіпертензійних синдромів при пухлинах скроневої частки»).
  • 1971 — доктор медичних наук (дисертація: «Зміни судинного русла мозкового кровообігу при пухлинах великих півкуль головного мозку»).
  • 1980 — присвоєно вчене звання професора.

Громадська та науково-організаційна діяльність:

  • Головний позаштатний нейрохірург Управління охорони здоров’я Одеської області.
  • Голова Одеського наукового товариства нейрохірургів (з 1992 року — Асоціація нейрохірургів Одеської області).
  • Член правління Українського товариства нейрохірургів.
  • Член редколегій низки профільних медичних журналів.
  • Член Проблемної комісії МОЗ СРСР з нейротравматології.
  • У 1996 році удостоєний звання Заслуженого діяча науки і техніки України.

Науковий доробок:
Автор понад 300 наукових публікацій, серед яких:

2 монографії

14 авторських свідоцтв і патентів на винаходи

Ключові напрями досліджень:

  • нейроонкологія
  • нейротравматологія
  • цереброваскулярна патологія
  • Науковий керівник 7 кандидатських дисертацій.
Лип
19
Сб
Зільберник Костянтин Олександрович
(1853 – 1920)
Лип 19 день

Зільберник Костянтин Олександрович
(1853 – 1920)Зільберник Костянтин Олександрович
(справжнє ім’я — Кадиш Сендорович)
(1853 – 1920) — земський лікар, хірург.
Народився у місті Ковно (нині — Каунас, Литва).
Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету, який закінчив у 1878 році.

Працював земським лікарем 1-ї дільниці в місті Лебедин.
У 1888 році за підтримки земства проходив восьмимісячне стажування з хірургії в Парижі. Згодом неодноразово відвідував провідні європейські клініки, вивчаючи сучасні хірургічні методики.

Того ж 1888 року ініціював створення хірургічного відділення в Лебединській лікарні. Уже в 1890-х роках там виконували порожнинні операції — на той час це вважалося ознакою високого рівня підготовки лікарні до сучасної хірургії.
У 1903 році з ініціативи К. О. Зільберника в Лебедині було збудовано хірургічний корпус на 30 ліжок із сучасним операційно-перев’язувальним блоком. Лікарня також стала навчальною базою для студентів медичного факультету Харківського університету.

З початком Першої світової війни активно долучився до організації шпиталів Червоного Хреста та Земського союзу.
У 1913 році міська дума Лебедина відзначила його «високоталановиту та гуманну лікарську працю на благо мешканців» і обрала його почесним громадянином міста.

Помер у 1920 році від висипного тифу, заразившись під час відвідування хворих. У день його смерті Лебединський повітовий виконком оголосив загальноміський траур. У похоронній процесії взяло участь усе доросле населення міста та мешканці навколишніх сіл.

У 1920 році Лебединській лікарні та вулиці, на якій вона розташована, було присвоєно ім’я Костянтина Олександровича Зільберника.

Лип
25
Пт
Ковтуновський Петро Михайлович (1925 – 2008)
Лип 25 день

Ковтуновський Петро Михайлович (1925 – 2008)Ковтуновський Петро Михайлович (1925 – 2008) — морфолог, доктор медичних наук, професор, учасник Другої світової війни.
Народився в місті Кам’янське (нині — Дніпропетровська область).
Учасник бойових дій під час німецько-радянської війни.

Освіта та професійна діяльність

  • 1953 — закінчив Станіславський медичний інститут (тепер — Івано-Франківський національний медичний університет).
  • 1953–1956 — викладач у Ворошиловградському медичному училищі (нині — Луганськ).
  • 1956–1967 — працював у Дніпропетровському медичному інституті.
  • З 1967 року — працював у Полтавському медичному стоматологічному інституті (нині — Українська медична стоматологічна академія).
  • Обіймав посади:

завідувача кафедри біології (1979–2001),

проректора з наукової роботи (1975–1984).
Згодом кафедра була реорганізована:

з 1987 р. — кафедра медичної біології і генетики,

з 1990 р. — кафедра медичної біології, паразитології та генетики.

Наукові ступені та звання

  • 1962 — кандидат медичних наук
(тема дисертації: «Залози слизової оболонки додаткових пазух носа людини в віковому аспекті (макро- і мікроскопічне дослідження)»).
  • 1973 — доктор медичних наук
(тема дисертації: «Ретенційні кісти верхньощелепної порожнини людини»).
  • 1975 — присвоєно вчене звання професора.

Наукова діяльність
Основні напрями досліджень:

  • морфогенез та регенерація тканин;
  • вплив ультрафіолетового опромінення на мітотичну активність клітин слизової оболонки ротової порожнини;
  • вивчення клітин статевого хроматину;
  • дослідження нових фармакологічних засобів для профілактики атеросклерозу та уповільнення процесів старіння;
  • аналіз функціонування системи згортання крові у людей різного віку залежно від сезонних змін.
  • Був науковим керівником 7 кандидатських дисертацій.


У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій:

Железы слизистой оболочки придаточных пазух носа человека в возрастном аспекте. ( Макро-микроскопическое исследование) (1962). Шифр зберігання: 611 К-568

Ретенционные кисты слизистой оболочки верхнечелстной пазухи человека. ( Макро-микроскопическое, гистохимическое, биохимическое, микробиологическое и спектрографическое исследование). (1973). Шифр зберігання: Р-12542

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

Использование панорамной (обзорной) рентгенографии в диагностике кист придаточных пазух носа человека: Информационное письмо для врачей (1979). Шифр зберігання: Б-28934

Лип
27
Нд
Кириленко Вадим Арсенійович (1930)
Лип 27 день

Кириленко Вадим Арсенійович (1930)Кириленко Вадим Арсенійович (1930) — лікар-інфекціоніст, доктор медичних наук, професор, науковець у галузі дитячих інфекційних хвороб.

Народився в місті Жмеринка Вінницької області. У 1950–1956 роках навчався у Вінницькому медичному інституті імені М. І. Пирогова. 1956–1957 — працював лікарем дільничної лікарні села Сутиски. 1957–1959 — навчався в клінічній ординатурі.

Професійна діяльність
Вінницький медичний інститут імені М. І. Пирогова (нині — Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова):

  • 1959–1970 — асистент кафедри дитячих інфекційних хвороб.
  • 1970–1989 — доцент.
  • 1989–2006 — завідувач кафедри.
  • З 2006 р. — професор кафедри.
  • З 2017 р. — професор кафедри інфекційних хвороб.

Наукова діяльність

  • 1965 — захистив кандидатську дисертацію:
«Алергічні внутрішньошкірні проби при інфекційному гепатиті (хворобі Боткіна)».
  • 1989 — захистив докторську дисертацію:
«Клініко-епідеміологічні аспекти посттрансфузійного вірусного гепатиту В».
  • 1991 — присвоєне вчене звання професора.
    Член-кореспондент Міжнародної академії інтегративної антропології.

Наукові публікації та дослідження

Автор близько 200 наукових праць.

Основні напрями наукової діяльності:

  • Інфекційні хвороби у дітей.
  • Удосконалення методів діагностики, лікування та профілактики:
  • ВІЛ-інфекцій.
  • Гострих респіраторних вірусних інфекцій.
  • Менінгококової інфекції.
  • Сальмонельозу.
  • Вірусних гепатитів.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Кириленко В. А.:

Аллергические внутрикожные пробы при инфекционном гепатите (болезни Боткина) (1965). Шифр зберігання: 616.3 К-431

Клинико-эпидемиологические аспекты посттрансфузионного вирусного гепатита В (1987). Шифр зберігання: Р-33369

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Кириленко В. А.

Посттрансфузионный вирусный гепатит (1981). Шифр зберігання: Б-36033

ВИЧ/СПИД у детей (2002). Шифр зберігання: Б-81880

Лип
29
Вт
Бертенсон Лев Бернардович (1850 — 1929)
Лип 29 день

Бертенсон Лев Бернардович (1850 — 1929)Бертенсон Лев Бернардович (1850 — 1929) терапевт, гігієніст, бальнеолог

Народився в місті Одеса. Закінчив Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію (1872). Починав професійну діяльність лікарем у клініках Екка та Ейхвальда, а також у:

  • Санкт-Петербурзькій Різдвяній міській лікарні,
  • Миколаївському військовому шпиталі.

Професійна діяльність

  • З 1876 року — викладав у медичних училищах для лікарських помічниць і фельдшериць.
  • З 1890 року — член Гірничого вченого комітету.
  • З 1898 року — член Медичної ради, а з 1903 року — дорадчий член Військово-медичної ради.
  • Один із перших викладачів першої допомоги та професійної гігієни в Гірничому інституті та училищах.
  • Лейб-медик, член численних медичних наукових товариств.

Громадська діяльність і досягнення

  • Ініціатор створення Всеросійської ліги боротьби з туберкульозом.
  • Організатор першого в Російській імперії музею професійної гігієни.
  • Мав широку популярність як лікар — серед його пацієнтів були:
  • Іван Тургенєв, Лев Толстой, Модест Мусоргський, Микола Лєсков, Дмитро Григорович.
  • Очолював медичну групу, яка лікувала Петра Чайковського під час його останньої хвороби.

Наукова діяльність

  • Після 1913 року практикував в Одесі, де:
  • Досліджував вплив Бузьких, Липецьких, Кавказьких мінеральних вод на організм людини.
  • Автор близько 80 наукових публікацій.
  • Його праця «Минеральные воды, грязи и морские купания в России и за границей» (перше видання — 1873, 4-те видання — 1901) вважається класичною в галузі бальнеології.

 

У фонді ННМБУ зберігаються праці, Бертенсона Л. Б. підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Лечебные воды, грязи и морские купанья в России и за границей. Классификация, химический состав, действие и показания к употреблению. Путеводитель по лечебным местностям (1901). Шифр зберігання: 615.839 Б-521
  2. Радиоактивность в лечебных водах и грязях (1914). Шифр зберігання: 615.84 Б-521
  3. Санитарно-врачебное дело на горных промыслах царства Польского (1893). Шифр зберігання: 610.2 Б-521