Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
115 років від дня народження фтизіатра, історика медицини, професора Василя Плюща (1902-1976)
Закінчив медичний факультет 1-го Київського медичного інституту (1928). Доцент Київського НДІ туберкульозу (1931-1941); професор кафедри туберкульозу Київського медичного інституту (1941-1943); професор внутрішніх хвороб Львівських медико-природничих фахових курсів (1943-1944) та Братиславського університету (1944-1945); лікар таборів біженців (1945-1951), протитуберкульозних лікарень і санаторіїв у різних містах Німеччини (1951-1974). Доктор медичних наук (1941). Один із засновників і керівник медичної секції УВАН, Українського історичного товариства.
Напрями наукових досліджень: діагностика та лікування гематогенно-дисемінованого туберкульозу; питання соціальної гігієни та історії української медицини; запропонував оригінальну класифікацію легеневого туберкульозу.
Наукові праці: “Штучний пневмоторакс” (1928); “Гематогенно-дисемінована туберкульоза” (1938); “Клініка гематогенно-дисемінованої туберкульози” (1941); “Нові протитуберкульозні середники та їх роля у лікуванні легеневої туберкульози” (1964); “Нариси з історії української медичної науки і освіти” (1970, 1983); “Українські лікарі-письменники та поети” (1972); “Мій досвід у лікуванні легеневої туберкульози” (1973); “Смертність від туберкульози за сто років та можливість її викорінення” (1976).
200 років від дня народження видатного анатома, фізіолога, гістолога, професора Олександра Петровича Вальтера (1817-1889)
Доктор медицини, професор, засновник і керівник кафедри анатомії Київського університету (1844-1868), організатор і перший директор анатомічного театру Київського університету Св. Володимира. Працював у галузі функціональної морфології, фізіології кровообігу, загальної фізіології. У 1845 р. захистив першу в історії Київського університету дисертацію на медичну тему. Задовго до К. Бернара в дослідах на жабах відкрив регулювальний вплив симпатичних нервів на тонус кровоносних судин (1842). Засновник школи київських анатомів, реформатор викладання анатомії в Київському університеті. Завдяки численним дослідженням теплоутворення та терморегуляції (1862) став піонером гіпотермії. Прихильник громадської гігієни, брав активну участь у ліквідації епідемії холери у Києві (1847). Заснував і видавав власним коштом журнал «Современная медицина», перший медичний журнал України (1860-1881).
95 років від дня народження судово-медичного експерта, доктора медичних наук, професора кафедри криміналістики Київського університету Софії Петрівни Дідківської (1923)
Доктор медичних наук (1971), професор (1976). Закінчила Горьковський медичний інститут (нині м. Нижній Новгород, РФ, 1944). У 1944-1946 – судово-медичний експерт; від 1947 – у Київському медичному інституті: 1969-1974 – доцент; 1974-2003 – професор кафедри криміналістики Київського університету. Основний напрям наукових досліджень – питання судово-медичної експертизи (діагностика смерті та встановлення часу її настання, діагностика смерті від гострого кисневого голодування, гострої та хронічної алкогольної інтоксикації).
Наукові праці: “Подготовка и проведение отдельных видов судебно-медицинской экспертизы” (1977); “Осмотр места происшествия при расследовании дел о насильственной смерти” (1982); “Наркомания: уголовно-правовые и медицинские проблемы” (1989); “Експертизи в судовій практиці” (1993).
65 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора Віктора Гавриловича Черкасова (1953)
Доктор медичних наук (1990), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (2009), завідувач кафедри анатомії людини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (2004), начальник наукового сектора НМУ (2003-2008), декан медичного факультету № 1 (2008-2013).
Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1976). Працює на кафедрі анатомії: аспірант (1976), старший викладач, доцент (1990), професор (1992), завідувач кафедри анатомії людини (з 2004). У 1989 р. захистив докторську дисертацію “Микроциркуляторное русло органов имунной системы человека в пренатальном периоде морфогенеза”.
Основний напрям наукових досліджень – ультраструктурні аспекти розвитку кровоносних і лімфатичних судин.
100 років від дня народження нейрохірурга, кандидата медичних наук (1970), заслуженого лікаря України Івана Петровича Пастушина (1918)
Лікар-нейрохірург, лікар вищої кваліфікаційної категорії, кандидат медичних наук, заслужений лікар України; має державні нагороди: два ордени, Великої Вітчизняної війни (І та ІІ ступенів) і 14 медалей. За довголітню роботу в нейрохірургії нагороджений пам’ятною медаллю академіка М.Н. Бурденка.
Основні напрями наукової діяльності: пухлини головного та спинного мозку, травми центральної нервової системи, кровововиливи в головний мозок і мозочок, больові синдроми.
130 років від дня народження мікробіолога, епідеміолога, доктора біологічних наук Сергія Никифоровича Ручківського (1888-1967)
Мікробіолог та епідеміолог, доктор біологічних наук, професор (1935), член-кореспондент АМН СРСР (1946). Закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира (1914). У 1914-1925 – епідеміолог, інфекціоніст, завідувач відділу Харківського бактеріологічного інституту; 1929-1937 – завідувач відділу Київського бактеріологічного інституту, водночас у 1929-1934 – доцент, 1935-1958 – завідувач кафедри Київського інституту вдосконалення лікарів, 1939-1948 – завідувач кафедри епідеміології Київського медичного інституту. З 1958 – завідувач відділу Київського інституту епідеміології, мікробіології та паразитології.
Наукові праці було присвячено бактеріології та епідеміології ботулізму, висипного тифу, дизентерії, сальмонельозів, токсикоінфекції паратифозної групи, скарлатини. Вперше описав епідеміологію пароксизмального рикетсіозу, виділив його збудника та встановив природне вогнище інфекції, виявив її переносників – кліщів. Досліджував питання діагностики деяких інфекцій та раку.
Наукові праці: “Эпидемиологические наблюдения по сыпному тифу” (1930); “Кишкові інфекції. Черевний тиф, паратифи, дизентерія: Епідеміологія, клініка, профілактика” (1936); “Материалы по эпидемиологии так называемой волынской лихорадки” (1948).