Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
95 років від дня народження педіатра, академіка НАН України та НАМН України, доктора медичних наук, професора Олени Михайлівни Лук’янової (1923-2014)
Дійсний член НАМН України (1993), АМН СРСР (1984), НАН України (1992), РАМН (1992), Американської Академії педіатрів (1998), доктор медичних наук (1966), професор (1968), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982), лауреат Державної премії УРСР з науки і техніки (1980), Державної премії СРСР з науки і техніки (1987), Державної премії України з науки і техніки (2000), директор Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України (1979-2005), завідувач відділу профілактики і терапії дитячих захворювань (з 1953).
Один з провідних учених у галузі педіатрії. Видатним внеском були її фундаментальні роботи з вивчення порушень кальцію та вітаміну D у вагітних жінок і дітей раннього віку. Нею було розроблено нову класифікацію різних форм рахіту, методи його профілактики та лікування, створено нові ефективні препарати для попередження та лікування захворювань, пов’язаних з дефіцитом вітаміну D. Засновник української наукової школи дитячої гастроентерології, під її керівництвом були вивчені механізми розвитку захворювань органів травлення у дітей, розроблені методи їх лікування, створені продукти лікувального харчування для дітей. Проводила комплексне вивчення впливу несприятливих екологічних факторів, включаючи наслідки аварії на ЧАЕС, на біологічну систему “вагітна жінка – плід – дитина”, розробила методи профілактики та реабілітації екозалежної патології в дітей різних вікових груп.
Наукові праці: “Рахит” (1970); “Ангиохолециститы у детей” (1975); “Клинико-патогенетические аспекты классификации рахита” (1988); “Новые продукты диетического и лечебного питания высокой биологической ценности для беременных женщин и детей” (1991); “The Chernobyl Accident. Thyroid Abnormalities in Children, Congenital Abnormalities and other radiation related information” (1996); “Сучасні уявлення про склерогенез як процес розвитку та прогресування хронічної патології у вагітних і дітей” (2001); “Ревматоидный артрит у детей” (2002); “Чернобыльская катастрофа: Состояние здоровья женщин и детей” (2003); “Ионизирующее излучение и иммунная система у детей” (2003); “Чернобыльская катастрофа : состояние костной системы у детей в анте- и поснатальном периоде жизни” (2005); “Витамин D и его роль в обеспечении здоровья детей и беременных женщин” (2005); “Екосистема великого промислового міста України та діти першого року життя” (2005).
80 років від дня народження акушера-гінеколога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Володимира Кириловича Чайки (1938)
Член-кореспондент НАМН України (2003), доктор медичних наук (1982), професор (1985), заслужений діяч науки і техніки України (1993), лауреат премії АМН України (1998), завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури і післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (з 1987), генеральний директор Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства (з 1992).
Основні напрями наукової діяльності: проблеми теоретичної та клінічної гінекології, акушерства та перинатології; питання розробки нових методів досліджень, медичних технологій, винахідництва; удосконалення оперативної техніки; вивчення та корекція причин, що впливають на репродуктивну функцію людини, починаючи з дитячого віку; сімейна медицина. Розробив концепцію науково-практичної підготовки акушерів-гінекологів Донецької області, вперше в Україні організував підготовку дитячих і підліткових гінекологів.
Наукові праці: “Аменорея у девочек-подростков” (2000); “Антифосфолипидный синдром” (2004); “Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения” (2006); “Инфекции в акушерстве и гинекологии: практическое руководство” (2006); “Рожаем вместе. Семейные роды: “за” и “против” (2006); “Основы репродуктивной медицины: практическое руководство” (2011); “Бесплодный брак: практическое руководство” (2012); “Акушерство: учебное пособие” (2015, 2016).
145 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Митрофана Миколайовича Москальова (1873-1940)
Лікар-хірург та уролог, доктор медицини (1913), професор (1919), завідувач кафедри загальної хірургічної патології Університету Св. Володимира, згодом Київського медичного інституту (1919-1931), консультант лікувальних закладів міста Києва (1931-1938).
Закінчив медичний факультет Київського університету Св. Володимира (1902). Учень О.Д. Павловського. У 1904-1905 – ординатор хірургічного відділення Київського військового госпіталю. Від 1905 до 1909 – лікар хірургічного відділення “Больницы для чернорабочих”. 3 1911 працював у лабораторії хірургічної патології Університету Св. Володимира. У 1913 захистив дисертацію на ступінь доктора медицини “К учению об этиологии пиелонефритов”. 1913-1919 – доцент кафедри загальної хірургічної патології Університету, 1919-1931 – завідувач тієї ж кафедри.
Розробив оригінальні методи хірургічного лікування при туберкульозі легень (торакопластика, френікотомія), встановив, що патогенні мікроорганізми – збудники пієлонефритів – проникають первинно з кровотоком або вторинно через лімфатичну систему.
Наукові праці: “Опыты прививки гонококков мелким лабораторным животным и попытки к серотерапии” (1905); “Отчет о заграничной командировке для изучения хирургии с 1 апреля 1909 по 1 апреля 1911 года” (1912).
130 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Соломона Наумовича Вайсблата (1888-1965)
Хірург-стоматолог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР (1947), завідувач кафедри хірургічної стоматології (1932-1953), одночасно завідувач кафедри щелепно-лицевої хірургії (1931-1950) Київського інституту удосконалення лікарів, декан стоматологічного факультету та заступник директора з наукової роботи Стоматологічного інституту (1938-1941), Головний стоматолог МОЗ УРСР (1938-1953).
Закінчив Київський медичний інститут (1922). Учень І.О. Зав’ялова.
Вперше в СРСР розробив раціональні методи знеболювання в стоматології та вивчав проблеми лікування ротового сепсису. Наукові праці присвячені питанням одонтогенних остеомієлітів, щелепно-лицьових травм та стоматологічної онкології.
Наукові праці: “Проводниковая анестезия в хирургии зубов и челюстей” (1954); “Местное обезболивание при операциях на лице, челюстях и зубах” (1962); “Гнойные остеомиелиты челюстей” (1965).
80 років від дня народження фізіолога, академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора Валерія Миколайовича Казакова (1938)
Академік НАМН України (2000), Нью-Йоркської АН (1993), АН Вищої школи України (1995), доктор медичних наук (1971), професор (1973), заслужений діяч науки та техніки України (1991), лауреат премій ім. акад. О.О. Богомольця НАН України (1982), ім. акад. В.П. Комісаренка НАН і НАМН України (2000), завідувач кафедри фізіології (1972) , ректор Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (з 1985).
Основні напрями наукових досліджень – фундаментальні проблеми теоретичної та клінічної нейрофізіології, інтероцепціі, фізіології дихання. Наприкінці 70-х років вперше в фізіології сформулював ряд принципів і закономірностей кортико-лімбічних взаємодій як нейрофізіологічної основи адаптивної поведінки людини. Разом з академіком НАН України П.М. Сєрковим розробив сучасну концепцію релейної функції таламусу. В останні роки бере участь у розробці нового наукового напряму в медицині: застосування динамічного поверхневого натягу в діагностиці та контролі лікування широкого спектру захворювань терапевтичного та хірургічного профілю.
Наукові праці: “Нейрофізіологія таламуса” (1980), “Механізми інтегративної діяльності мозку” (1981), “Деякі проблеми сучасної фізіології” (1992); “Система безперервної медичної освіти” (1994), “Surfase Tensiometry in Medicine” (2000).
100 років від дня народження фізіолога, академіка АН УРСР, доктора біологічних наук, професора Петра Григоровича Богача (1918-1981)
Фізіолог, біофізик, доктор біологічних наук (1961), професор (1961), академік АН УРСР (1978). Закінчив Ніжинський педагогічний інститут (1937). Від 1939 працював у Київському університеті: у 1964 створив і очолив першу в Україні кафедру біофізики, 1972-1975 – проректор; 1952-1971 – директор НДІ фізіології; 1978-1981 – академік-секретар Відділу біохімії, фізіології й теоретичної медицини АН УРСР.
Основні наукові праці присвячені вивченню центрального та периферійного механізмів регуляції травного апарату, фізіології гіпоталамусу та надгіпоталамічних структур мозку, електрофізіологічних властивостей гладеньких м’язів і механізмів м’язового скорочення. Під його керівництвом розроблено та запроваджено в клініках новий метод нормалізації травного апарату людини після ваготомії, а також нові лікарські препарати. Отримав важливі дані про рефлекторну регуляцію травного тракту.
Наукові праці: “Про “датчик” ритму кишкових скорочень (1958); “Механизмы нервной регуляции моторной функции тонкого кишечника” (1961); “Природа и физиологическое значение периодической деятельности пищеварительного тракта” (1965); “Моторна діяльність шлунка й кишечника при введенні серотоніну в гіпоталамус” (1975); “Role of Mg and Ca ions and their inter relation in regulating the transmembrane electrical processes and contraction – relaxation of smooth muscle” (1977).