Календар медицини

Костюк Платон Григорович (1924-2010) нейрофізіолог, доктор бiологічних наук (1957), професор (1961), академік НАН України (1969), НАМН України (1994), РАН (1974). Член Нiмецької академiї природознав­цiв “Леопольдiна” (1966), АН Че­хословаччини (1990), Угорської АН (1990). Герой України (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2004).

Закiнчив Київські університет (1946) i медичний iнститут (1949). Від 1946 працював у Київському університеті: від 1956 – завідувач вiддiлу загальної фізіо­логії Iнституту фiзiологiї; від 1958 – завідувач вiддiлу загальної фiзiологiї нервової системи, 1966-2010 – директор Iнституту фiзiологiї НАНУ (Київ); водночас 1982-2010 – засновник і завідувач кафедри мембранної бiофiзики Київського вiд­дiлення Московського фiзико-технічного інституту; 1992-2010 – засновник і директор Мiжнародного центру молекулярної фiзiологiї НАНУ (Київ), а також від 2000 – засновник і завідувач кафедри молекулярної і клітинної фі­зіології ЮНЕСКО при Центрі. Академік-секретар Відділення фізіології АН СРСР (1975-1988). Віце-президент НАНУ (1993-1998). Голова Українського фі­зіологічного товариства (1968-2010). Депутат (1980-1990), Голова (1985-1990) ВР УРСР.

Наукові дослідження в галузях нейрофізіології, молекулярної біо­логії та клітинної біофізики. Вивчав нейронні системи, що здій­сню­ють керування моторною актив­ні­стю організму, вісцеральними функ­ці­ями та беруть участь у передаванні соматосенсорної інформації. Обґрунтував нейронні схе­ми спінальних сегментарних механізмів, ретикулос­пінальної низхідних систем, пропріоспінальних міжнейронних зв’язків і низ­ки стов­бурових механізмів.

Досліджував мембранні та молекулярні механізми нервових процесів; застосував мiкроелектрод­ну технiку для дослiдження струк­турно-функцiональної організацiї нервових цент­рiв та бiофiзичних i молекулярних механiзмiв збуджен­ня та гальму­вання в нервових клiти­нах; розробив методику внутрішньо-клiтинного дiа­лiзу соми нервової клiти­ни (метод Костюка), що дала змогу варію­вати склад зовнішньо- та внутрішньо-клітинного середовища ней­рона та вивчати роль компонентів зазначених середовищ у збудженні та гальмуванні нервових клітин.

Зробив ва­гомий внесок у дослідження гомеостазу іонів каль­цію в нервових клі­тинах і його пору­шень при мозковій патології, ішемії, гіпоксії, епілепсії, цукровому діабеті, больових син­дромах, фенілкетонурії, хво­робі Альцгеймера.

Наукові праці: “Двухнейронная рефлекторная дуга” (1959); “Микроэлектрон­ная техника” (1960); “Физиология цен­тральной нервной системы” (1971, 1977); “Структура и функция нисходящих систем спинного мозга” (1973); “Кальций и клеточная возбудимость” (1986); “Calcium signal­lingin the nervous system” (1995); “Біофізика” (2001, 2008); “Іони кальцію у функції мозку – від фізіології до патології” (2005); “Внутрішньоклітинна кальцієва сигналізація: структури і функції” (2010).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат П. Г. Костюка:

Рациональное питание беременных женщин (1972). Шифр зберігання: Р9653

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці П. Г. Костюка, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Акушерские щипцы и вакуум-экстракция плода (1985). Шифр зберігання: Б-49368
2. Акушерский фантом: Пособие для студентов высш. учеб. мед. учреждений ІІІ-ІV уровня аккредитации, а также врачей-интернов акушеров-гинекологов (2004). Шифр зберігання: Б-84186
3. Гінекологія: Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищ. мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІVрівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2004). Шифр зберігання: В-6308
4. Жіноча консультація : Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищих мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2003). Шифр зберігання: В-6344
5. Преждевременные роды (1986). Шифр зберігання: Б-53588

Голота Владислав Якович (1934) акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1974), професор (1976), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989).

Закінчив Київський медичний інститут (1959). Працював старшим науковим співробітником Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології (1964-1971); доцент Київського інституту удосконалення лікарів (1971-1976); завідувач кафедри акушерства та гінекології Полтавського медичного стоматологічного інституту (1976-1979); завідувач кафедри акушерства та гінекології № 3 (від 1982), одночасно – декан педіатричного факультету (від 1990) Національного медичного університету (Київ). Головний акушер-гінеколог Києва (1979–95). Віце-президент Асоціації акушерів-гінекологів України (від 1997). Член Європейської та Всесвітньої асоціацій акушерів-гінекологів.

Вивчає проблеми антенатальної охорони плода та профілактики втрати дітей; розробляє немедикаментозні методи профілактики та терапії гнійно-септичних захворювань вагітних груп ризику, заходи з обмеження дії радіонуклідного забруднення на організм матері та плода, методи профілактики та лікування перинатальних ускладнень при невиношуванні вагітних і профілактики непланової вагітності.

Наукові праці: “Женская консультация” (1983); “Преждевременные роды” (1986); “Кесарево сечение в современном акушерстве” (1990); “НЕLLР-синдром в акушерстве” (1993); “Дитяча та підліткова гінекологія” (1998); “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології” (1998); “Епонімний довідник термінів з акушерської та гінекологічної справи” (1998); “Сучасні методи планування сім’ї” (1998); “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології” (1998, 2000).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат В. Я. Голота:

Рациональное питание беременных женщин (1972). Шифр зберігання: Р9653

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Акушерские щипцы и вакуум-экстракция плода (1985). Шифр зберігання: Б-49368
2. Акушерский фантом: Пособие для студентов высш. учеб. мед. учреждений ІІІ-ІV уровня аккредитации, а также врачей-интернов акушеров-гинекологов (2004). Шифр зберігання: Б-84186
3. Гінекологія: Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищ. мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІVрівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2004). Шифр зберігання: В-6308
4. Жіноча консультація : Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищих мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2003). Шифр зберігання: В-6344
5. Преждевременные роды (1986). Шифр зберігання: Б-53588

Матюшко Ростислав Павлович (1934-2008) радіолог, доктор медичних наук (1990), професор (1992).

Закінчив Качинське військово-авіаційне училище льотчиків (м. Сталінград, нині Волгоград, РФ, 1957) та Київський медичний інститут (1966). Перебував на військовій службі. У 1978-2008 працював у Національному медичному університеті (Київ): від 1991 – завідувач курсу радіаційної медицини, професор кафедри медичної радіології; водночас від 1993 – засновник і завідувач кафедри променевої діагностики та променевої терапії з курсом радіаційної медицини Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Наукові дослідження були присвячені розробленню методів радіонуклідної діагностики та вивченню впливу іонізуючого випромінювання на організм людини та тварин.

Наукові праці: “Гаммасцинтиграфическая оценка кровоснабжения тазобедренного сустава при болезни Петерса” (1989); “Радионуклидная диагностика (оценка эффективности лечения некоторых заболеваний)” (1991); “Вивчення можливості використання металсилікатних сполук для дезактивації” (1993); “Радіофармацевтичні препарати” (1997); “Основи радіа­ційної медицини” (2002, 2003).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат Р. П. Матюшка:

Влияние различных доз облучения инкорпорированным йодом-131 на белки сыворотки крови и сульфгидрильные группы тканей животных разного возраста (1970). Шифр зберігання: Р-388

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Основи радіаційної медицини: Навч. посібник (2006). Шифр зберігання: Б-85813
2. Основи радіонуклідної діагностики: Навч. посібник для студ. вищ. мед. навч. закл. ІV рівня акредитації (2007). Шифр зберігання: Б-86891

120 років від дня народження ортопеда-травматолога, кандидата медичних наук Івана Пименовича Алексєєнка (1899-1966)

Ортопед-травматолог, кандидат медичних наук (1939). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1926), де й працював: доцент, ректор (1953-1959). Водночас у 1948-1966 (з перервами) працював директором Київського НДІ ортопедії і травматології. У 1959-1966 – головний ортопед-травматолог МОЗ УРСР.

Наукові дослідження були присвячені питанням ортопедії, травматології, організації ортопедо-травматологічної служби. Розробив методи відновлювальних операцій при турбекульозі великих суглобів; довів доцільність застосування кістково-хрящових ало- та ксенотрансплантантів. Заснував першу в Україні лабораторію з консервування тканин (1958).

Наукові праці: “Роль механических факторов при лечении переломов шейки бедренной кости” (1939); “Очерки о китайской народной медицине” (1959); “Опыт применения синовэктомии при туберкулезном гоните” (1962); “Радикально-восстановительные операции при туберкулезном поражении суставов” (1965).

90 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Лідії Іванівни Іванюти (1929)

Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1976), професор (1987). Закінчила Станіславський медичний інститут (нині Івано-Франківськ, 1954). Працювала лікарем. Від 1961 – в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ (Київ): 1982-2007 – завідувачка відділення реабілітації репродуктивної функції жінок.

Наукові дослідження присвячені регуляції репродукції людини; ролі мікробного чинника, механізмам розвитку та проблемам діагностики і лікування жіночої неплідності; цитоморфології ооцитів; метаболічним змінам ендометрію і їхній ролі в патогенезі неплідності нез’ясованого генезу. Впровадила в практику методи мікро- й ендохірургії при лікуванні неплідності.

Наукові праці: “Воспалительные заболевания женских половых органов” (1975); “Основы лечебного питания беременных” (1984); “Проблема безплідності в Україні і шляхи її вирішення” (1996); “Сучасні принципи антимікробної терапії запальних захворювань органів малого тазу” (2006); “Репродуктивна хірургія: погляди на проблему вітчизняних та зарубіжних спеціалістів” (2008).

125 років від дня народження гігієніста, кандидата медичних наук, доцента Семена Семеновича Познанського (1894-1983)

Гігієніст, кандидат медичних наук (1935), доцент (1949), завідувач кафедри комунальної (1936-1941) і шкільної гігієни (1946-1962) Київського медичного інституту.

Наукові праці були присвячені питанням здоров’я дітей і підлітків, гігієнічним основам проектування та будівництва будинків, дитячих навчально-виховних установ.