Календар медицини

Матюшко Ростислав Павлович (1934-2008) радіолог, доктор медичних наук (1990), професор (1992).

Закінчив Качинське військово-авіаційне училище льотчиків (м. Сталінград, нині Волгоград, РФ, 1957) та Київський медичний інститут (1966). Перебував на військовій службі. У 1978-2008 працював у Національному медичному університеті (Київ): від 1991 – завідувач курсу радіаційної медицини, професор кафедри медичної радіології; водночас від 1993 – засновник і завідувач кафедри променевої діагностики та променевої терапії з курсом радіаційної медицини Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Наукові дослідження були присвячені розробленню методів радіонуклідної діагностики та вивченню впливу іонізуючого випромінювання на організм людини та тварин.

Наукові праці: “Гаммасцинтиграфическая оценка кровоснабжения тазобедренного сустава при болезни Петерса” (1989); “Радионуклидная диагностика (оценка эффективности лечения некоторых заболеваний)” (1991); “Вивчення можливості використання металсилікатних сполук для дезактивації” (1993); “Радіофармацевтичні препарати” (1997); “Основи радіа­ційної медицини” (2002, 2003).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат Р. П. Матюшка:

Влияние различных доз облучения инкорпорированным йодом-131 на белки сыворотки крови и сульфгидрильные группы тканей животных разного возраста (1970). Шифр зберігання: Р-388

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Основи радіаційної медицини: Навч. посібник (2006). Шифр зберігання: Б-85813
2. Основи радіонуклідної діагностики: Навч. посібник для студ. вищ. мед. навч. закл. ІV рівня акредитації (2007). Шифр зберігання: Б-86891

120 років від дня народження ортопеда-травматолога, кандидата медичних наук Івана Пименовича Алексєєнка (1899-1966)

Ортопед-травматолог, кандидат медичних наук (1939). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1926), де й працював: доцент, ректор (1953-1959). Водночас у 1948-1966 (з перервами) працював директором Київського НДІ ортопедії і травматології. У 1959-1966 – головний ортопед-травматолог МОЗ УРСР.

Наукові дослідження були присвячені питанням ортопедії, травматології, організації ортопедо-травматологічної служби. Розробив методи відновлювальних операцій при турбекульозі великих суглобів; довів доцільність застосування кістково-хрящових ало- та ксенотрансплантантів. Заснував першу в Україні лабораторію з консервування тканин (1958).

Наукові праці: “Роль механических факторов при лечении переломов шейки бедренной кости” (1939); “Очерки о китайской народной медицине” (1959); “Опыт применения синовэктомии при туберкулезном гоните” (1962); “Радикально-восстановительные операции при туберкулезном поражении суставов” (1965).

90 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Лідії Іванівни Іванюти (1929)

Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1976), професор (1987). Закінчила Станіславський медичний інститут (нині Івано-Франківськ, 1954). Працювала лікарем. Від 1961 – в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ (Київ): 1982-2007 – завідувачка відділення реабілітації репродуктивної функції жінок.

Наукові дослідження присвячені регуляції репродукції людини; ролі мікробного чинника, механізмам розвитку та проблемам діагностики і лікування жіночої неплідності; цитоморфології ооцитів; метаболічним змінам ендометрію і їхній ролі в патогенезі неплідності нез’ясованого генезу. Впровадила в практику методи мікро- й ендохірургії при лікуванні неплідності.

Наукові праці: “Воспалительные заболевания женских половых органов” (1975); “Основы лечебного питания беременных” (1984); “Проблема безплідності в Україні і шляхи її вирішення” (1996); “Сучасні принципи антимікробної терапії запальних захворювань органів малого тазу” (2006); “Репродуктивна хірургія: погляди на проблему вітчизняних та зарубіжних спеціалістів” (2008).

125 років від дня народження гігієніста, кандидата медичних наук, доцента Семена Семеновича Познанського (1894-1983)

Гігієніст, кандидат медичних наук (1935), доцент (1949), завідувач кафедри комунальної (1936-1941) і шкільної гігієни (1946-1962) Київського медичного інституту.

Наукові праці були присвячені питанням здоров’я дітей і підлітків, гігієнічним основам проектування та будівництва будинків, дитячих навчально-виховних установ.

100 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Єлизавети Петрівни Меженіної (1919-2007)

Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1962), професор (1963). Учасниця 2-ї світової вій­ни. Навчалася в Московському та Пермському (РФ) медичних інститутах, закінчила Саратовський медичний інститут (РФ, 1941). Від 1945 (з перервою) працювала в Українському НДІ травматології та ортопедії АМНУ (нині Інститут травматології та ортопедії НАМНУ, Київ): заступник директора з наукової роботи (1964-1983), директор (1966-1969), професор-консультант (від 1983); у 1957-1964 – у Донецькому НДІ травматології та ортопедії: заступник директора з наукової роботи. Від 1994 – на пенсії. Тривалий час була головним спеціалістом МОЗ УРСР з дитячої ортопедії і травматології.

Наукові дослідження були присвячені вродженим локальним і системним вадам розвитку опорно-рухового апарату дітей, церебральним спастичним паралічам, ролі генетичних чинників у ортопедичній патології, відновленню життєвих функцій організму при тяжких травмах.

Наукові праці: “Церебральные спастические параличи и их лечение” (1966); “Наследственность и анатомия опорно-двигательного аппарата” (1970); “Врожденные уродства” (1974); “Эпифи­­зарные дисплазии у детей и подростков” (1977); “Учебное пособие по травматологии и ортопедии” (1978); “Травматология и ортопедия” (1985); “Нестабильный колен­­ный сустав у детей” (1991).

85 років від дня народження кардіолога, доктора медичних наук, професора Лідії Федорівни Конопльової (1934)

Кар­діолог, доктор медичних наук (1987), професор (1990). Закінчила 1-й Ленінградський медичний інститут (нині Санкт-Пе­тербург, 1958). Працювала лікарем. Від 1961 – у Національному медичному університеті (Київ): професор кафедри факультетської терапії (1990-1995), внутрішньої медицини № 2 (від 1995).

Вивчає проблеми діагностики та лікування ідіопатичних і симптоматичних легеневих гіпертензій, вроджених і набутих вад серця.

Наукові праці: “Клиническая оценка биохимических показателей при заболеваниях внутренних органов” (1993); “Хроническое легочное сердце: сущность понятия и гетерогенность патогенеза, морфофункционального состояния сердца и сосудов, клинического течения различных форм” (2002); “Особливості діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень” (2009); “Тромбоэмбо­лия легочной артерии: диагностика и лечение в свете рекомендаций Европейского общества кардиологов” (2009); “Легочная ги­­пертензия. Достижения и проблемы” (2010).